Економіка природокористування / Екологія

Науковий співробітник кафедри підземної розробки родовищ Лопатіна О.С

Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет», Україна

Дослідження методів і наукових підходів щодо оцінки впливу виробничої діяльності підприємств на стан довкілля

Під терміном «економічна оцінка» виробничої діяльності будемо розуміти оцінку змін в економіці, що виникають внаслідок порушення основних функцій природи, і відображають вартість заходів на підтримання оптимального стану природної, соціальної та економічної системи та компенсацію збитків від антропогенних впливів.

Об’єктом економічних оцінок можуть бути всі види наслідків господарської діяльності (екологічні, соціальні, господарські) тією мірою, якою вони здійснюють вплив на економічне життя суспільства.

Серед різних видів економічних оцінок стану природного середовища найчастіше використовується оцінка екологічних витрат, яка є сукупністю економічних витрат суспільства, спричинених наявним рівнем екологічних порушень. Складовими екологічних витрат є: витрати на природоохоронні заходи в місці потенцiйного виникнення екологічних порушень; економічні збитки від екологічних порушень, що виникають внаслідок відмови від природоохоронних заходів.

Основним завданням оцінок впливу виробничої діяльності на стан довкілля полягає у визначенні ефективності роботи виробничих систем, устаткування, співставлення фактичних показників їх потужності з проектними, технічними і санітарно-гігієнічними вимогами. На підставі одержаних результатів здійснюється корегування роботи технічних систем виробничого підприємства.

Найбільш розвинутими методами оцінки впливу підприємства на навколишнє природне середовище є: економічний аналіз природоохоронної діяльності; еколого-економічні методи досліджень; зміни у виробництві; аналіз альтернативних вартостей природоохоронних заходів; витрати, що повʼязані з вартістю лікування [1].

Методи, що застосовуються на підприємствах, представлено у табл. 1 [2].

Таблиця 1

Основні методи оцінки впливу підприємств на НС

Методи	Переваги	Недоліки
Метод «витрати- ефективність»	Розрахунок прямих витрат на природоохоронні заходи	Реалізація природоохоронних заходів тільки за наявністю переваг від їх впровадження
Методи урахування змін у виробництві	Економічний і технічний аналіз природоохоронної діяльності	Відсутність аналізу організаційної й управлінської діяльності підприємства
Метод оцінки вартості збитків, що повязані з варістю лікування	Облік оцінки здоров’я персоналу і мешканців територій. Оцінка стану НС за всіма складовими: ґрунти, повітря, тощо.	Недостатньо досліджені превентивні заходи охорони НС
Підхід альтернативних вартостей природоохоронних заходів	Оцінка за доходом, не отриманим від інших видів користування	Не враховує організаційні фактори
Метод вартості відтворення	Кількісно вимірює витрати, повязані з відтворенням природного середовища, що постраждало від господарської діяльності	Відсутність врахування витрат на підтримку екологічного балансу, превентивних витрат

Аналіз методик оцінювання показує, що існуючі способи оцінки природоохоронної діяльності виробничого підприємства дозволяють: кількісно оцінити вплив підприємства на навколишнє природне середовище; визначити ефективність роботи технічних виробничих систем; співставити фактичні показники діяльності підприємства з проектними технічними і санітарно-гігієнічними вимогами; визначити кінцеві екологічні показники роботи підприємства та їхній вплив на навколишнє середовище; виявити відхилення від нормативних показників рівня забруднень навколишнього природного середовища; принципово виявити наявність нанесення збитку для здоров’я людини; провести економічний аналіз природоохоронної діяльності; виявити співвідношення рівня забруднення зі ступенем впливу на здоров’я людини.

Недолік існуючих методик полягає у висвітленні переважно технічної складової, у відсутності галузевої спрямованості досліджень, спрямованості методик на зниження негативного впливу, а не запобігання йому, у відсутності комплексної оцінки екологічної діяльності підприємства.

Окремої думки додержується Андрєєва Н.Н, яка вважає, що структурне забруднення середовища повинно враховуватися при обгрунтуванні екологічної політики. Перш за все треба виділяти той рівень впливу на навколишнє середовище, який перевищує середній. Саме в них доцільно проводити найбільш активні екологічно орієнтовані інвестиційні заходи, що дозволять вирішувати екологічні проблеми оперативно і з найбільшою ефективністю. У рамках екологізації інвестиційної діяльності автором, розмежовані категорії «екологічних» і «екологічно орієнтованих інвестицій». Під екологічними інвестиціями автор розуміє всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в економічний оборот. Основною метою таких інвестицій є запобігання, обмеження, усунення наслідків їх забруднень і відновлення навколишнього природного середовища [3].

Таким чином, на підставі досвіду набутого багатьма вченими, і отриманої виробничими підприємствами практики, необхідно відзначити, що оцінка стану впливу виробничої діяльності людини на стан довкілля повинна вестися в обов’язковому порядку для запобігання забрудненню навколишнього природного середовища і контролю природоохоронної діяльності.

Періодичність таких перевірок та оцінка повинні залежати від розміру підприємства і властивостей виготовленої продукції. Використання результатів аналізу оцінок використаних методів дозволяє одержати комплексну характеристику сформованого стану в досліджуваній сфері, і використовувати її як базу при формуванні короткострокових стратегій управління і розвитку виробничого підприємства.

В контексті оцінки стану виробничих підприємств та організації на них системи екологічного менеджменту, варто використовувати системи екологічного аудиту, зокрема сертифікат з її відповідністю стандартам ІСО 14000, отримання якого ґрунтується на активній та ініціативної екологізації виробництва, тобто бути спрямованою на досягнення кращих показників у всіх екологічних аспектах діяльності підприємств.

Література:

1. Александров И. А. Институциональные основы охраны окружающей среды // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія Економіка.–2004.- Вип.75.– 207-217 с.

2. Родіонов О.В. Аналіз підходів до оцінки екологічного менеджменту на виробничих підприємствах: “Вісник СумДУ. Серія Економіка”, К.2008, Т.2 Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля, м. Луганськ.

3. Андреева Н.Н. Экологические ориентированные инвестиции: выбор решений и управление: Монография. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2006. – 536 с.