Литвиненко О.Д., Філіпова А.І.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Проблеми щодо оцінки ефективності управління підприємством

Перехід до ринкових відносин вимагає постійного контролю за ефективністю управління. У зв'язку з цим виникає об'єктивна необхідність оцінки розвитку, функціонування і вдосконалення системи управління, тобто оцінка її ефективності.

Ефективність у широкому значенні цього слова означає співвідношення між результатом (ефектом) та витратами. Під ефектом розуміють результат реалізації заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва за рахунок економії всіх виробничих ресурсів.

Багатовіковий досвід людства показав, що головною умовою ефективного менеджменту є постановка цілей і їхнє ефективне досягнення за допомогою людей. Тому до принципів ефективного менеджменту можна віднести:

– забезпечення ефективної діяльності організації вимагає високого професіоналізму і високої підготовки менеджерів. Такий професіоналізм народжується в процесі спеціального навчання, цілеспрямованого акумулювання досвіду і розвитку мистецтва управління;

– у переліку факторів ефективного управління варто виділяти мистецтво управління, дане природою і придбане в процесі спеціальної підготовки. Для виявлення цієї здібності необхідно проводити психологічне тестування менеджерів;

– для забезпечення своєчасності прийняття управлінських рішень необхідно створити й освоїти методологію їхньої розробки;

– науковий аналіз обстановки, прогнозування тенденцій. Бачення майбутнього, засноване на точному, науково обґрунтованому аналізі дозволяє постійно контролювати зміни, що відбуваються в організації;

– важливим фактором ефективності управління є корпоративність, тобто розуміння і прийняття всіма працівниками цілей організації, готовність самовіддано працювати для їхнього досягнення, це особливий вид інтеграції всіх ділових, соціально-психологічних і організаційних співвідношень. Вона не виникає сама по собі, а є результатом управління й елементом його цілі, а також засобом у механізмі управління;

– лідерство також входить у сукупність факторів ефективного менеджменту. Лідерство визначається не тільки особистістю менеджера, але і сформованим стилем роботи, структурою персоналу управління, зміцнілою довірою до менеджера, авторитетом влади, упевненістю. Лідерство може відігравати вирішальну роль у забезпеченні ефективності управління;

– особливу роль грають оперативність і гнучкість управління, оскільки часто виникає потреба у швидких і рішучих заходах, зміні методів управління по ситуаціях, що складаються, адаптації до зовнішніх змін;

– стратегія і якість програм. У багатьох ситуаціях можлива потреба в зміні стратегії управління й у розробці спеціальних програм, від якості яких і залежить ефективність менеджменту організації;

– людський фактор тобто наявність помічників менеджера, що можуть користатися його особливою довірою і здатним узгоджено і доцільно здійснювати задану програму;

– система моніторингу. Вона являє собою спеціально організовані дії по визначенню імовірності і реальності настання змін і необхідності для їхнього своєчасного виявлення і розпізнавання.

Ефективність виробництва – об'єктивна економічна категорія, що характеризує ступінь досягнення загальних і окремих результатів від оптимального використання всіх ресурсів підприємства (матеріальних, трудових, фінансових). Тому проблема оцінки ефективності управління підприємством обумовлене наступними факторами:

– обмеженість економічних ресурсів і/або нераціональний їх розподіл;

– прагнення суб’єктів господарювання до організаційного розвитку та отримання максимального ефекту при найменших затратах; при цьому питання оптимальних організаційних структур, мотивацій і поведінки висовуються на перший план;

– викорінення негативного впливу інституціональних систем менеджменту, або адаптація до нових умов цих систем;

– економічні організації існують для реалізації визначених цілей, і кількісний результат (ефект) їх діяльності являється одним з вирішальних. Тому, підприємство вважається таким, яке досягло успіху, якщо воно досягло своїх поставлених цілей.

Підприємство є відкритою системою, яка взаємодіє із зовнішнім середовищем, тому оцінювання ефективності управління підприємством має проводитися на основі оцінок зовнішньої та внутрішньої ефективності управління. Оцінювання зовнішньої ефективності управління підприємством ґрунтується на оцінці рівня збалансованості інтересів підприємства та груп суб’єктів зовнішнього середовища, з якими воно взаємодіє (інвесторами, споживачами, постачальниками, органами, що регламентують, та конкурентами).

Оцінювання внутрішньої ефективності управління підприємством має ґрунтуватися на узагальненій оцінці ефективності за окремими елементами, що складають цілісну систему управління підприємством. До елементів внутрішньої структури системи управління підприємством відносять керовану підсистему, та керуючу. Виділені складники оцінки ефективності управління підприємством дозволяють визначити перелік відповідних показників оцінки.

Тому визначення ефективності управління діяльністю підприємства – це досить складний і багатогранний процес. Це пояснюється тим, що вона відображає , з одного боку, рівень досягнення її інтересів і цілей, а з іншого – її внесок у досягнення цілей соціальної системи більш високого рівня, яка визначає для підприємств цілі, що випливають з її потреб.