Степашко
М.С.
Мелітопольський
державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького
УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМ СТАНОМ ПІДПРИЄМСТВА ТА ШЛЯХИ ЙОГО
ПОКРАЩЕННЯ
Фінансовий стан підприємства є найважливішою
характеристикою його ділової активності і надійності. Він визначає
конкурентоздатність підприємства, його потенціал у діловому співробітництві, є
гарантом ефективної діяльності, як самого підприємства, так і його партнерів.
Фінансовий стан підприємства – це показник
його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов’язань перед державою та іншими підприємствами. Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів
системи фінансових відносин підприємства,
визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і
характеризується системою показників,
що відображають наявність, розміщення і використання фінансових
ресурсів. Фінансовий стан треба систематично й всебічно оцінювати з
використанням різних методів аналізу.
Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької
платоспроможності підприємства, і як
наслідок, до можливих перебоїв у
постачанні, виробництві та реалізації
продукції, до невиконання плану прибутку,
зниження рентабельності підприємства.
Метою
управління фінансовими показниками діяльності підприємства є отримання ключових
параметрів, які дають об'єктивну та всебічну оцінку його
фінансово-господарської діяльності і фінансового стану, дозволяють визначити не
лише конкретні шляхи покращення організації фінансової роботи на підприємстві,
але й забезпечити інвестиційну привабливість та конкурентоспроможність на
ринку.
Основними завданнями аналізу фінансового стану є:
- дослідження рентабельності та фінансової стійкості
підприємства;
- дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства,
забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
- об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності
та фінансової стійкості підприємства;
- оцінка становища підприємства на фінансовому ринку та кількісна
оцінка його конкурентоспроможності;
- визначення ефективності використання фінансових
ресурсів підприємства.
Інформаційною базою для проведення аналізу фінансового
стану підприємства є бухгалтерська звітність. Складові фінансової звітності відображають
різні аспекти господарських операцій і подій за звітний період, відповідну
інформацію попереднього звітного періоду, розкриття облікової політики та її
змін, що робить можливим аналіз діяльності підприємства на майбутнє. Отримана
із цих джерел інформація опрацьовується, будуються аналітичні таблиці,
розраховується система аналітичних показників тощо. На цій основі визначаються
оптимальні співвідношення розподілу капіталу підприємства, основні резерви
підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції,
найприйнятніші джерела фінансування, резерви поліпшення ефективності
використання основного та оборотного капіталу, оптимізується організаційна
структура тощо.
Першочерговим етапом у покращанні фінансового стану українських підприємств є пошук оптимального
співвідношення власного і позикового капіталу,
яке б забезпечило мінімальний фінансовий ризик за максимальної
рентабельності власного капіталу.
Оптимізація ліквідності підриємства реалізується за допомогою
оперативного механізму фінансової стабілізації – системи заходів, спрямованих, з одного боку, на зменшення
фінансових зобов’язань, а з іншого, на збільшення грошових активів, що забезпечують ці зобов’язання. Фінансові зобов’язання підприємство може зменшити
за рахунок: зменшення суми постійних
витрат (зокрема витрат на утримання
управлінського персоналу); зменшення рівня умовно-змінних витрат; продовження
строків кредиторської заборгованості за товарними операціями; відтермінування виплат девідендів та
відсотків. Збільшити суму грошових
активів можна за рахунок: рефінансування дебіторської заборгованості (шляхом факторингу, врахування та дисконтування векселів, форфейтингу, примусового стягнення); прискорення оборотності дебіторської
заборгованості (шляхом скорочення
термінів надання комерційного кредиту);
оптимізація запасів товарно-матеріальних цінностей (шляхом встановлення нормативів товарних
запасів методом техніко-економічних розрахунків); скорочення розмірів страхових, гарантійних та сезонних запасів на
період перебування підприємства у фінансовій кризі.
Шляхи
вдосконалення управління фінансовими показниками діяльності підприємств
пропонується здійснювати за двома напрямками:
1.
Удосконалення інформаційної бази та модифікація і поглиблення аналізу та
оцінки результативних показників. При цьому пропонується поєднати два види
аналізу: статичний та динамічний, що дасть змогу отримати об’єктивну оцінку
фінансового стану підприємств. Тобто, це дасть змогу оцінити
фінансово-економічний стан підприємства не на певну дату, а за певний проміжок
часу, а отже, ми зможемо проаналізувати всі фінансові показники діяльності
підприємств у динаміці.
2.
Зміна значущості розрахункових показників
– рентабельності, фінансової стійкості, платоспроможності.
Література:
1.
Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І.
Горбаток; За ред. М.Г. Чумаченка. – К.: КНЕУ, 2005. – 540 с.
2. Ванькович Д.В. Удосконалення механізму
реорганізації управління фінансовими ресурсами підприємств // Фінанси України.
- 2007. - № 9. - С. 112-117.
3. Обущак
Т.А. Сутність фінансового стану підприємства // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – № 9. – С. 92–98.