Мехеда Н. Г., Демиденко З.

Черкаський національний університет ім. .Б.Хмельницького Україна

Соціальна безпека регіону - запорука зміцнення соціальної безпеки держави

. Проблеми забезпечення соціальної безпеки регіону набувають особливої гостроти через існування таких причин, як: високий рівень загроз здоров’ю людині у сфері екологічної безпеки, про що свідчить зростання захворюваності населення в регіонах із високим рівнем забруднення навколишнього середовища; низький рівень та якість життя населення регіонів, недостатність доходів для повноцінного харчування, відпочинку, якісного медичного обслуговування; несприятливі житлово-побутові умови; низький рівень матеріально-технічного, інформаційного забезпечення системи освіти; поширення дитячого безпритульництва; відставання освітньо-професійних й інтелектуальних параметрів населення від вимог сучасного суспільного та регіонального розвитку; виникнення ризиків в освітньо-інтелектуальному розвитку, що обумовлено недостатнім державним фінансуванням освіти; збільшення виробничого і побутового травматизму, смертності, захворюваності, вбивств, самогубств; втрата людського й трудового потенціалу регіонів унаслідок міграції населення; недосконалість законодавства у соціальній сфері стосовно людського розвитку регіонів тощо. Перешкоди створенню сприятливих умов для розвитку та зміцнення соціальної безпеки регіонів України необхідно визнати системними через відсутність достатньо ї уваги цьому питанню з боку як центральних, так і регіональних органів державного управління, а також недосконалість регіональної політики.

Соціальна безпека регіонального розвитку має бути підґрунтям як зміцнення соціальної безпеки держави, так і стабільного розвитку регіонів та добробуту громадян. Тому необхідним є створення всеохоплюючої системи соціальної безпеки особи і суспільства, яка включає різноманітні аспекти щоденного життя людей.

Безпека держави - у безпеці особи і суспільства. Головним завданням держави є забезпечення особистої безпеки кожного громадянина, захист його прав і свобод, його життя, здоров'я і власності. Для сучасної України це завдання набуває особливої актуальності, оскільки на фоні економічної кризи, погіршення становища більшості населення розвиваються такі соціально небезпечні явища, як криміналізація політики, економіки, корупція чиновників держапарату, правовий нігілізм і зневажання громадської етики.

Соціальна безпека регіонального розвитку має бути підґрунтям як зміцнення соціальної безпеки держави, так і стабільного розвитку регіонів та добробуту громадян.

Усвідомлення місця регіону як соціально-економічно ї системи в контексті забезпечення соціальної безпеки дозволяє глибше проаналізувати основні складові безпеки регіону. Безпека регіону як соціально-економічної системи, у контексті забезпечення соціальної безпеки, складається із інституціональної, економічної та соціальної компонент. Під компонентами слід розуміти складові системи, які беруть безпосередню участь і забезпечують розвиток усіх процесів її життєдіяльності та характеризуються певним ресурсним потенціалом, необхідним для розширеного відтворення цієї системи.

Інституціональна компонента забезпечує безпеку власності та влади, ринкової інфраструктури, її формальних і неформальних інститутів. Основні параметри функціонування інституціональної компоненти задає зовнішнє середовище, і тому результат її діяльності знаходиться поза межами контролю системи.

Економічна компонента представлена сукупністю продуктивних сил суспільства, поєднаних відповідним чином завдяки системі виробничих і соціально-економічних відносин з метою забезпечення розширеного відтворення. Її основними елементами є суб’єкти господарювання та установи, які їх обслуговують і діяльність яких спрямована на створення соціально-економічних умов для розвитку суспільства та задоволення його потреб.

Соціальна компонента являє собою сукупність державних і недержавних установ, організацій, інститутів та агенцій, які визначають умови відтворення соціуму, забезпечують науково-технічний, гуманітарний і соціальний розвиток суспільства та створюють необхідну для всебічного розвитку особистості безпеку життєдіяльності й навколишнього середовища.

Наведені вище компоненти постійно взаємодіють між собою і відтворюють таку специфіку регіонального розвитку, як пріоритетність соціальної компоненти соціально-економічної системи. У разі ефективного і раціонального розвитку системи її соціальна безпека не порушується, а соціальна компонента може своєчасно відновлювати свої втрачені властивості. Якщо ж припустимі межі між економічною та соціальною компонентами порушуються, то не зберігається баланс системи, і вона втрачає сталість. Тому необхідно формувати й підтримувати належні умови для забезпечення соціально ї безпеки регіону.

Розв’язання проблем, які стосуються соціальної безпеки, має здійснюватись за такими основними напрямками державної політики як соціальний захист і регулювання доходів населення, регулювання рівня та якості життя населення, податкове регулювання економіки, державне регулювання цін та тарифів, фінансово-бюджетне регулювання економіки, соціальне партнерство тощо. Необхідним є також створення надійних механізмів безпеки, які б надалі блокували або ліквідували негативні наслідки дії системи загроз соціальної безпеки України, система соціального захисту населення якої знаходиться на етапі свого реформування.

Відповідно головною метою соціальної політики в державі має бути створення умов для посилення рівня соціального захисту та соціальної безпеки в регіоні, досягнення соціальної злагоди, стабільності та соціальної цілісності.