Фаринович І.В., Квасній З.В.

Н-Н «ІППТ» НУ «Львівська політехніка»

ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ БАНКІВ ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАДІЙНОСТІ КРЕДИТУВАННЯ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Враховуючи вплив світової фінансової кризи на економіку України, особливо актуальним є питання дослідження фінансової стійкості вітчизняних банків та їх впливу на фінансове забезпечення діяльності малого бізнесу. Існують різноманітні підходи щодо оцінки та розуміння поняття фінансової стійкості банків.

Під фінансовою стійкістю банку розуміють стан усіх фінансових відносин комерційного банку, що забезпечує безперервність його функціонування та розвиток. [1]

Фінансово стійким можна вважати банк, в якому збалансований стан фінансових ресурсів, достатня ліквідність активів та в наявності необхідні банківські резерви [1].

Фінансова стійкість банку є базовим параметром забезпечення його стійкості. Її можна визначити за допомогою аналізу основних фінансово-економічних показників діяльності банку, які безпосередньо пов’язані із його стійкістю: обсяг і структура власних коштів, рівень доходів і прибутку, прибутковість капіталу, ліквідність, мультиплікативна ефективність власного капіталу банку і створення банком доданої вартості, а також показники діяльності, пов’язані із забезпеченням інформаційно-аналітичної та технологічної підтримки управління фінансами банку.

Значну роль відіграють послуги факторингу, які комерційні банки та їх дочірні фірми надають малим і середнім клієнтам, що передають своє право отримання боргу фактор-фірмам. Це прискорює отримання боргів клієнтами, які за послугу виплачують певний відсоток.

В Україні, як і в інших країнах з ринковою економікою, рівень стійкості банку і всієї банківської системи залежить від значної кількості чинників мікро- та макрорівня.

В.М. Вербенська зазначає, що «у найбільш широкому розумінні стійкість банківської системи – це її здатність під дією певних ендогенних або екзогенних дестабілізуючих чинників (шоків) в умовах динамічної та структурної нестабільності за рахунок внутрішніх сил уникати масового банкрутства фінансових інституцій з метою виконання своїх функцій з перерозподілу ресурсів у економіці в не меншому обсязі, ніж до впливу зазначених чинників» [2].

На макрорівні стійкість банківських установ залежить від ступеня розвитку ринкових відносин у сферах обігу грошей, кредиту, цінних паперів, організації роботи центрального банку. Значний вплив на стійкість банківської системи спричинює стан правових відносин в країні, темпи інфляції, способи покриття бюджетного дефіциту, збалансованість попиту та пропозиції на товари і послуги.

Стійкість банківської системи прямо пропорційно залежить від стійкості кожного окремого банку, оскільки банки прямо пов’язані ринком міжбанківських кредитів і депозитів через розрахункові і клірингові центри. Банкрутство банку, що виступає посередником в міжбанківських розрахунках, несприятливо позначиться на роботі всіх його кореспондентів. Залишки коштів на кореспондентських рахунках такого банку можуть виявитися безнадійно втраченими, і, крім того, банки будуть змушені шукати або організовувати інший подібний розрахунковий центр.

Таким чином, стійкість банку – це динамічна характеристика, що передбачає забезпечення його цілісності та здатності виконувати свої функції у процесі адаптації до зовнішнього середовища при стабільному зростанні фінансових показників, незалежно від впливу внутрішніх і зовнішніх факторів, що включає капітальну, комерційну, організаційно-структурну і функціональну стійкість. Тому, враховуючи складний стан сучасної економічної ситуації в Україні, діяльність менеджменту банків в системі забезпечення їх стійкості передбачає наступні заходи:

– реалізацію цільової функції шляхом розробки системи планів (стратегічних, тактичних та оперативних) за всіма напрямами діяльності банків, що включають систему цілей відповідного ієрархічного рівня;

– реалізацію управлінської функції, здійснюваної шляхом використання відповідного інструментарію, що забезпечує реалізацію цілей, поставлених перед банком на плановий період часу ( інструменти мінімізації ризиків);

– реалізацію аналітичної функції шляхом формування інформаційної бази та розробки відповідних аналітичних моделей, що забезпечують оцінку умов функціонування банку та рівня ризиків;

– реалізацію організаційної функції шляхом побудови організаційної та управлінської структури банку, яка забезпечує ефективне управління ним;

– реалізацію контрольної функції шляхом побудови ефективної системи контролю за діяльністю банку.

На сьогоднішній час питання банкрутства одного або кількох банків викликає значні фінансові проблеми у всіх банків-кредиторів, що, в свою чергу, може спровокувати неповернення коштів своїм кредиторам і призвести до масових банкрутств і фінансової паніки в країні. Тому питання про імунітет банківської системи до дії впливі внутрішнього та зовнішнього середовища, її здатність забезпечити належне фінансування малому підприємництву безпосередньо пов’язане із проблемою стійкості банків.

Література:

1.Малахова О. Л. Банківський нагляд: сьогодення та світовий досвід // Реформа фінансово-кредитної системи перехідної економіки України. - Луцьк, 1998. - С.286–288.

2. Вербенська В.М. Стійкість банківської системи в умовах лібералізації міжнародної торгівлі фінансовими послугами (на прикладі країн Центральної та Східної Європи): Автореф. дис. канд. екон. наук //Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2006. – 20 с.