Економічні науки / 1. Банки та банківська справа

Шиянь А.Ю.

Харківський національний економічний університет

Структурно-функціональне моделювання процесу управління кредитними операціями

Сучасний стан банківської системи України характеризується нестабільністю та наявністю значної кількості проблем. Однією з найважливіших з них є збитковість банків, що значною мірою спричинена падінням доходів від активних, та зокрема, від кредитних операцій. Оскільки кредити займають найбільшу частку активів у банківській системі України, то актуальним уявляється впровадження в діяльність банків нових методів та інструментів управління кредитними операціями, використання яких надасть можливість покращити їх якість та, відповідно, підвищити дохідність від їх здійснення.

До таких інструментів, на наш погляд, слід віднести структурно-функціональне моделювання процесу управління кредитними операціями банку. Бізнес-процес – це цілеспрямована послідовність процедур, котра необхідна для отримання заданого кінцевого результату. Сьогодні для зображення бізнес-процесів використовують бізнес-моделі - опис системи з визначеним рівнем деталізації, який дозволяє із заданою точністю розуміти й імітувати процес керування банком.

Формування моделі відбувається у програмному продукті BPwin за стандартом IDEF0, що передбачає опис етапів модельованого процесу. Особливостями стандарту IDEF0 є те, що він дозволяє подати алгоритм удосконалення у вигляді діаграми, наочно представити послідовність етапів модельованого процесу. Реалізація цього стандарту здійснюється в такий спосіб.

Будь-яка система має межу, яка відокремлює її від зовнішнього світу (інших систем). Взаємодія системи з навколишнім світом описується як вхід (ресурс, який переробляється системою – показується з лівої сторони блоку), вихід (результат діяльності системи – показується з правої сторони блоку), управління (стратегії і процедури, під управлінням яких проводиться робота – показується з верхньої сторони блоку) і механізм (ресурси, необхідні для проведення роботи – показується з нижньої сторони блоку). Перебуваючи під управлінням, система перетворить входи у виходи, використовуючи механізми перетворення. У IDEF0 система представлена як сукупність взаємодіючих робіт або функцій. Така функціональна орієнтація є принциповою – функції системи аналізуються незалежно від об'єктів, якими вони оперують. Це дозволяє чіткіше моделювати логіку і взаємодію процесів організації.

Процес моделювання системи починається з побудови контекстної діаграми, яка є вершиною деревовидної структури діаграм і є найзагальнішим описом системи і її взаємодії з зовнішнім середовищем. Після опису системи в цілому проводиться розбиття її на фрагменти. Цей процес називається функціональною декомпозицією, а діаграми, які описують кожен фрагмент і взаємодію фрагментів, називаються діаграмами декомпозиції [1].

На рис. 1. наведено контекстну діаграму удосконалення процесу управління кредитними операціями банку. На даній діаграмі наявні наступні елементи:

вхід бізнес-процесу – об’єкт бізнес-процесу (процедура, операція), котрий взаємодіє з зовнішніми бізнес-процесами та отримує від них інформацію (ресурси). У даному випадку входом є фінансова звітність підприємства, а саме баланс та звіт про фінансові результати та кредитний регламент банку;

вихід бізнес-процесу – об’єкт бізнес-процесу, котрий взаємодіє з зовнішніми бізнес-процесами та передає їм інформацію (ресурси), які є результатом виконання бізнес-процесу. Для даної моделі на виході будуть отримані рекомендації щодо удосконалення управління кредитними операціями банку;

управління - методика оцінки кредитоспроможності та положення про кредитування;

Рис. 3.1. Контекстна діаграма удосконалення процесу управління кредитними операціями банку

Рис. 3.2. Декомпозиція контекстної діаграми (стандарт IDEF0)

Рис. 3.3. Декомпозиція функціонального блоку «Оцінка кредитоспроможності позичальника»

механізм здійснення управлінських впливів, у якості якого виступають кредитний експерт та кредитний департамент.

Декомпозиція контекстної діаграми на функціональні блоки «оцінка кредитоспроможності позичальника», «формування кредитного портфелю банку» та «формування методів захисту від кредитного ризику» зображена на рис. 2. У процесі реалізації першої дії результатом є клас кредитоспроможності позичальника. Сукупність таких результатів визначення класу кредитоспроможності позичальників є вхідною інформацією для формування кредитного портфелю банку, маючи який вже можна безпосередньо запропонувати систему заходів з вибору методів захисту від кредитних ризиків або їх мінімізації. При цьому, управління першою дією відбувається за допомогою методики оцінки кредитоспроможності (механізм – кредитний експерт), а двома наступними за допомогою положення про кредитування (механізм – кредитний департамент).

На рис. 3. зображена декомпозиція функціонального блоку «Оцінка кредитоспроможності позичальника» на наступні три складові:

аналіз підходів до оцінки кредитоспроможності;

формування сукупності показників оцінки кредитоспроможності;

визначення класу кредитоспроможності позичальника.

Виконання першої складової дає підстави для ранжування показників оцінки кредитоспроможності та їх відбору для включення в методику, результатом другої є обрана методика оцінки кредитоспроможності, а результатом третьої – клас кредитоспроможності окремого позичальника. Таким чином, використовуючи програмний продукт BPWin, розроблено модель бізнес-процесу управління кредитними операціями банку, що надасть можливість підвищити їх якість та забезпечити зростання доходів банку.

Література: 1. Серова Е. Современные методологические и инструментальные подходы моделирования бизнес-задач / [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.foibg.com/ibs_isc/ibs-03/IBS-03-p24.pdf