Оцінка якості кредитного
портфелю з використанням таксономічного аналізу
Саркісян
Г.Ю.
(науковий керівник –
Юшко С.В.)
В структурі активних операцій комерційних банків найбільшу питому вагу
займають кредитні операції, які традиційно забезпечують й левову частку доходів банківських установ. Від
структури та якості кредитного портфеля значною мірою залежить стабільність,
репутація та фінансовий успіх банку в цілому, що вимагає належної оцінки
зазначених показників та підкреслює актуальність теми дослідження.
Проблемам управління та оптимізації структури кредитного портфеля
присвячено праці як вітчизняних, так і зарубіжних авторів. Перші спроби оцінки
ролі банківської діяльності у зарубіжній економічній науці були здійснені
стосовно ролі кредиту такими відомими вченими, як А. Вагнером, Дж. Ло, С.
Мілем, Д. Рікардо, А. Смітом, І. Фішером, М. Фрідманом та іншими. Вивченню
організації системи управління кредитним портфелем у комерційному банку
приділяли увагу такі українські вчені, як В. Базилевич, В. Геєць, О. Корольов,
І. Ткаченко, О. Устинко та інші. Серед зарубіжних дослідників, які внесли вклад
в розробку даної проблеми, варто відзначити М. Грубера , Е. Елтона, Дж.
Неймана, У. Шарпа та інші.
Основними завданнями даної статті є здійснення оцінки кредитного портфеля
банку шляхом застосування таксономічного аналізу на прикладі ПАТ
Банк «Грант» з метою подальшого застосування його результатів в системі управління
кредитною діяльністю банківських установ.
Для аналізу стану кредитного портфелю банків застосовується безліч
коефіцієнтів та нормативів. Їх одночасне застосування ускладнює аналіз стану
кредитного портфелю. Тобто виникає нагальна потреба в розрахунку інтегрального
показника, який би являв собою синтетичну величину, рівнодіючу всіх сил. В
якості такого показника можна використати таксономічний показник рівня
розвитку. Його розрахунок є одним із основних методів таксономічного аналізу [1].
Побудова таксономічного показника рівня розвитку кредитного портфелю ПАТ Банк «Грант» починається з формування
матриці спостережень, яка представлена даними за 4 звітні періоди (2007 - 2010
рр.).
За результатами консультації з керівником кредитного відділу банку
визначимо перелік показників, які найбільш повною мірою характеризують та
оцінюють стан кредитного портфелю банку (табл. 1).
Таблиця 1.
Вихідні дані для побудови таксономічного показника рівня розвитку
|
Період |
показник середнього залишку позичок,,.грн |
показник несвоєчасно повернутих позичок |
коефіцієнт кредитної діяльності банку |
коефіцієнт spot- залежності кредитних ресурсів |
максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента, % |
норматив великих кредитних ризиків, % від регулятивного капіталу |
норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій і порук,
наданих інсайдерам, % |
|
2007
р. |
5067846,00 |
0,02 |
0,86 |
0,58 |
15,30 |
2,03 |
4,10 |
|
2008 р. |
10643611,50 |
0,02 |
0,75 |
0,61 |
15,30 |
0,99 |
3,44 |
|
2009 р. |
17232458,50 |
0,01 |
0,91 |
0,36 |
16,00 |
1,00 |
5,00 |
|
2010 р. |
29494291,00 |
0,01 |
0,98 |
0,28 |
10,27 |
4,45 |
9,53 |
Використовуючи дані табл. 1, сформуємо матрицю
спостережень (1).
5067846,00
0,02
0,86 0,58 15,30 2,03 4,10
Х= 10643611,50 0,02 0,75 0,61 15,30 0,99 3,44 (1)
17232458,50
0,01 0,91 0,36 16,00
1,00 5,00
29494291,00 0,01 0,98 0,28 10,27
4,45 9,53
Оскільки ознаки, включені в матрицю спостережень, неоднорідні, описують
різні властивості об’єктів і різняться одиницями вимірів, необхідно виконати
попередні перетворення для стандартизації ознак відповідно до формули:
(2)
де 
- значення ознаки j відповідного параметру;
- середнє арифметичне
значення ознаки j;
- стандартизоване значення
ознаки j для одиниці і.
В свою чергу, середнє арифметичне значення ознаки j розраховується таким чином [2].:
(3)
де 
- кількість звітних
періодів.
За допомогою формул 2 та 3 отримано матрицю стандартизованих елементів Z
(формула 4):
0,32 1,11 0,98 1,27 1,04 0,96 0,74
Z= 0,68 1,41 0,86 1,33 1,17 0,47 0,62 (4)
1,10 0,74 1,04 0,79 1,09 0,47 0,91
1,89 0,74 1,12 0,61 0,70 2,10 1,73
Надалі нами побудовано вектор-еталон та вектор-еталон в стандартному
вигляді (формули 5 і 6). В еталон включаємо найбільші значення показників
стимуляторів і найменші – дестимуляторів.
Ро = (29494291,00; 0,01;
0,98; 0,28; 10,27;
0,99; 3,44) (5)
Ро = (1,89; 0,74;
1,12; 0,61; 1,04;
0,47; 0,62) (6)
Використовуючи отримані розраховано
значення відстаней 
між окремими спостереженнями та
вектором-еталоном. Як міру відстані використовуємо евклідову відстань, яка
визначається відповідно до наступної формули (7):
, (7)
де 
- стандартизовані елементи матриці;
- значення елементів вектору-еталону.
Значення відстаней між окремими спостереженнями та вектором-еталоном
представлено у табл. 2.
Таблиця 2.
Відстані між окремими спостереженнями та
вектором-еталоном
|
Період |
Відстань (ci0) |
|
1,81 |
|
|
2008 р. |
1,58 |
|
2009 р. |
0,86 |
|
2010 р. |
2,00 |
Отримані у табл. 2 відстані є вихідними
даними для розрахунку показника рівня розвитку (
), який визначається відповідно
до нижче приведеної формули [2]:
, (8)
де 
розраховується за наступною формулою:
(9)
де 
розраховується за наступною формулою:
(10)
В свою чергу, середнє арифметичне значення відстаней знаходиться таким
чином:
(11)
Що стосується стандартного відхилення відстаней, то воно знаходиться за
допомогою наступної формули:
(12)
Завдяки проведеним розрахункам було встановлено, що 
=1,56; 
=0,43; та 
=1,56.
Після проведення попередніх розрахунків, визначено таксономічні показники
рівнів розвитку, що характеризують стан кредитного портфелю ПАТ Банк «Грант» протягом 2007 - 2010 рр.
(табл. 3).
Таблиця 3.
Таксономічні показники рівня розвитку кредитного портфелю
|
Період |
Значення |
|
2007 р. |
0,25 |
|
2008 р. |
0,35 |
|
2009 р. |
0,65 |
|
2010 р. |
0,18 |
Аналіз отриманих результатів дозволив встановити, що саме 2009 рік характеризується найкращим станом
кредитного портфелю, адже таксономічний показник рівня розвитку має у даному
звітному періоді найбільше значення - 0,65. В даному звітному періоді
спостерігається найменше значення показника несвоєчасно повернутих позичок
(0,01) та нормативу великих кредитних ризиків (1%) в порівнянні з іншими роками.
Адже в 2007 та в 2008 році показник несвоєчасно повернутих позичок складав
0,02. Норматив великих кредитних ризиків в 2007 році становив - 2,03, в 2009 -
4,45.
При цьому необхідно враховувати той факт, що отримане значення
узагальнюючого показника не дуже наближене до одиниці. Така ситуація
пояснюється тим, що даний звітний період характеризувався найбільшим значенням розміру
кредитного ризику на одного контрагента (16%), а він виступає дестимулятором, а
також велике значення нормативу сукупного розміру кредитів, гарантій і порук,
наданих інсайдерам (5%). В 2009 р. кредитний ризик на одного контрагента
перевищував показник 2007 та 2008 року на 0,7 пп., показник 2010 - на 5,73 пп.
В даному періоді мають місце досить великі значення показника середнього
залишку позичок (17232458,50 тис. грн), та коефіцієнта кредитної
діяльності банку (0,91).
Протягом 2007-2010 рр. середній залишк позичок в абсолютному виразі постійно збільшувався. В
2007 він складав 70628,1 тис.грн., в 2008 - 87363,1 тис. грн., в 2009 -
115727,1 тис.грн. а в 2010 - 116224,2 тис.грн. Тенденція приросту кредитного
портфелю є позитивною для банку.
Протягом 2007-2009 рр. розмір кредитного
ризику на одного контрагента збільшувався з 15,3 % до 16%, а в 2010 р. зменшився до
10,27% від регулятивного капіталу.
В 2010 році значення таксономічного показника рівня розвитку оборотних
активів було найменшим, і дорівнювало 0,18. На це перш за все вплинуло
збільшення значень нормативу великих
кредитних ризиків та нормативу максимального сукупного розміру кредитів,
гарантій і порук, наданих інсайдерам, який обмежує сукупну суму всіх ризиків
щодо інсайдерів і нівелює можливі загрози збереженню регулятивного капіталу банку.
Норматив великих кредитних ризиків склав 4,45. Тобто в
порівнянні з 2007 роком підвищився на 
.
Норматив максимального сукупного розміру
кредитів, гарантій і порук, наданих інсайдерам становив 9,53, збільшившись на 
.
Коефіцієнт кредитної діяльності банку в 2010 році склав 0,98,
що на 
більше
ніж в 2007 році. Що стосується коефіцієнту spot- залежності кредитних ресурсів, то він зменшився в 20010р. в порівнянні з
2007 р. на 
.
Слід зауважити, що зменшення коефіцієнта spot- залежності кредитних ресурсів, є позитивним для банку, Тому, що цей коефіцієнт свідчить про питому вагу
коштів до запитання, залучених банком, у сукупному кредитному портфелі банку.
Кошти до запитання банку як юридичних, так і
фізичних осіб є найдешевшими кредитними ресурсами банку. А їхня надмірна питома
вага небезпечна для стабільної діяльності банку.
Таким чином, провівши таксономічний аналіз, можна зробити висновок що в
період з 2007 по 2009 рік була певна тенденція до покращення кредитного
портфелю банку, а в 2010 у зв’язку зі світовою фінансовою кризо ю його якість
дещо погіршилась.
Дані рекомендації щодо застосування таксономічного аналізу при аналізі
стану кредитного портфелю допоможе сформувати банку найбільш якісний та прийнятний
для банку кредитний портфель.
Література.
1. Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в
экономических исследованиях: Методы таксономии и факторного анализа / Пер. С
пол. В.В. Иванова; Науч. ред. В.М. Жуковской. – М.: Статистика, 1980. – 151 с.
2. Калишенко В.О. Методичні рекомендації до
виконання практичних завдань з навчальної дисципліни «Економіко-математичні
методи у фінансових розрахунках» для студентів спеціальності «Фінанси» денної
форми навчання. Харків: Вид. ХНЕУ, 2008. – 48с.