Супрун О.С.

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Зовнішньоекономічна співпраця Волинської області з країнами ЄС та СНД

Географічне положення Волинської області вздовж східного кордону ЄС створює специфічні умови регіонального розвитку, який зумовлений, з одного боку, периферійністю, що спонукає місцеву і регіональну владу докладати особливих зусиль, а з іншого – новими можливостями інтеграції Волинської області та країни загалом, а також зовнішньоекономічною діяльністю, яких не мають центральні регіони нашої держави.

Саме тому завданням нашої держави є сприяння розвитку прикордонних областей,так як їх потенціал у розвитку економіки країни досить високий. Це зумовило вибір нашої теми.

Волинська область має сприятливі можливості для розвитку зовнішньоторговельної діяльності, використовуючи своє прикордонне положення у зоні контактної взаємодії і стику України, Польщі і Білорусі. Вигідність економіко-географічного положення (ЕГП) Волині сприяє поглибленню господарської спеціалізації області, розширенню її участі у загальнодержавному і міжнародному поділі праці, а також транзитному обслуговуванні експортно-імпортних перевезень України [1.,649].

За даними головного управління статистики у Волинській області зовнішньоторговельний оборот товарами і послугами регіону у 2010 році склав
1062,9 млн дол.  США, що на 34,5% більше, ніж у 2009 році.

Зовнішня торгівля товарами за звітний період становить 1006,3 млн дол. США та на 34,3% перевищує показник аналогічного періоду 2009 року. При цьому обсяги товарного експорту зросли на 36,3% у порівняні з 2009 роком, і у вартісному виразі дорівнювали 434,8 млн дол. США. Імпортні надходження склали 571,5 млн дол. США, що на 33,6% більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Від'ємне сальдо балансу зовнішньої торгівлі дорівнювало 136,7 млн дол. США [2].

Експортно-імпортні операції товарами місцеві суб’єкти господарської діяльності проводили з представниками ділових кіл 91 держави світу. Активніше велася співпраця з країнами-членами Європейського Союзу, частка яких у сукупному зовнішньоторговельному обороті Волині складає 70,2%. У переліку 25 країн ЄС, з якими область має економічні відносини, провідне місце належить Німеччині (23% від сукупного товарообігу регіону), Польщі (17,6%) та Угорщині (15%). Торгово-економічні стосунки підтримувалися з іншими державами-членами ЄС, зокрема Словаччиною, Литвою, Італією, Францією, Бельгією, Чехією.

         У звітному періоді суб’єкти підприємництва області здійснювали контакти з діловими колами 10 країн СНД, у результаті чого товарообіг з ними склав 220,9 млн. дол. США, або 21,9% від загальних трансакцій. Провідне місце серед цих країн належить Російській Федерації (13,5% від загального зовнішньоторговельного обороту), Республіці Білорусь (5,5%) та Республіці Казахстан (2%) [3]. 

Найбільшими споживачами продукції волинського виробництва є Німеччина (30,3% від загальнообласного обсягу експорту товарів), Російська Федерація (24,1%), Польща (10,2%), Угорщина (10%), Казахстан (4,6%) та Білорусь (4%). Крім того, значно зросли поставки товарів до Азербайджану, Грузії, Данії, Іспанії, Латвії, Об'єднаних Арабських Еміратів, Румунії

У товарній структурі експорту переважали електричне устаткування (29,2% від сукупного експорту регіону), молочні продукти (16,1%), котли, машини, апарати і механічні пристрої (14,4%), деревина та вироби з неї (9,7%), меблі (8,1%), текстиль та вироби з нього (4,6%), білкові речовини (3,2%), готові харчові продукти (2,9%), полімерні матеріали, пластмаси (2,4%).

Значні обсяги імпорту товарів надійшли з Польщі (23,3% від загальнообласного обсягу імпорту), Угорщини (18,8%), Німеччини (17,4%), Білорусі (6,7%) та Бразилії (6,3%). Номенклатуру імпортованих товарів складають електричні машини та устаткування (15,7% від сукупного імпорту), транспортні засоби (14,6%), полімерні матеріали (12,8%), готові харчові продукти (9,3%), продукти тваринного походження (7,1%), нафта та продукти її перегонки (7%), механічні пристрої (6,1%), деревина та вироби з неї (5,2%), чорні метали (4,8%) [3].

Щодо інвестиційної діяльності у Волинській області, то варто відзначити, що сучасний стан розвитку економіки регіону характеризується певним пожвавленням інвестиційного процесу. Зокрема, за 2009 р. в економіку області іноземними інвесторами вкладено 62,8 млн дол. США прямих інвестицій, що майже в 2 рази більше, ніж у попередньому році. З країн ЄС надійшло 61,1 млн дол. (97,3 % загального обсягу), з країн СНД – 1 млн дол. (1,6 %), з інших держав світу – 0,7 млн дол. (1,1 %).

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку області за весь період інвестування на 1 січня 2010 р. становив 328,8 млн дол., що на 22,1 % більше обсягів на початок попереднього року, або в середньому по 318,1 дол. на одного жителя області.

За 9 місяців 2010 р. в економіку області іноземними інвесторами вкладено 19,5 млн дол. США прямих інвестицій, що становить 32,1 % обсягів відповідного періоду минулого року. У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці області, з урахуванням його переоцінки, утрат і курсової різниці становив 14,8 млн дол.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в область за весь період інвестування, на 1 жовтня 2010 р. становив 347,2 млн дол., або в середньому 335,9 дол на одного жителя області [3].

Серед найважливіших інвестиційних проектів, що успішно функціонують на Волині є луцькі підприємства ВАТ «Автомобільний завод «Богдан», ТзОВ «Кромберг енд Шуберг Україна», ТзОВ «Мінімант Ревербі» та нововолинські «Кроноспан УА» і «БРВ – Україна» [2].

Із метою вдосконалення розвитку зовнішньоекономічної діяльності Волинської області необхідно здійснити такі заходи:

─ покращити територіальну структуру зовнішньоекономічної діяльності, зокрема зменшивши надмірну територіальну концентрацію у трьох центрах зовнішньої торгівлі (Луцьк, Ковель, Нововолинськ) при дуже низькій зовнішньоекономічній активності інших районів;

  розширювати географічну структуру зовнішньоекономічних зв’язків області;

─ підвищити рівень конкурентоспроможності українських товарів на закордонних ринках;

─ освоїти нові нетрадиційні ринки експорту;

─ використати імпорт товарів (робіт, послуг) як засіб підвищення рівня конкуренції на внутрішньому ринку з одночасним захистом національних виробників [1,с.674]

У цілому рівень розвитку зовнішньої торгівлі Волинської області є невисоким, хоча із завершенням ринкової перебудови масштаби її зростуть. Загалом, зовнішньоекономічна діяльність Волинської області вже є сформованою, але ще не реалізовані всі економічні переваги прикордонного положення, ще не відбулося реструктуризації експортно-імпортних потоків регіону через зниження частки сировинних товарів для покращення умов зовнішньої торгівлі [1,с.675].

Література:

1. Європейська інтеграція : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / [С. В. Федонюк [та ін.] ; за ред.: С. В. Федонюка, В. Й. Лажніка] ; Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2008. - 759 с.;

2. Повідомлення Головного управління статистики у Волинській області [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua/

3. Супрун О.С. Зовнішня торгівля Волинської області як основа економічної інтеграції країни  // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції аспірантів і студентів ’’Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє’’ (12-13 травня 2010 року) : у 2 т. Т.1. – Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки,2010. – с.112