Ясінська В.М.

Науковий керівник Грубляк О.М.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

СУЧАСНИЙ СТАН ФОНДОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Постановка проблеми. Фондовий ринок є структурною частиною фінансового ринку, одним з найкращих інструментів регулювання ринкової економіки. Незважаючи на те, що ринок цінних паперів є доволі небезпечним для економіки його наявність та правильне, збалансоване функціонування в країні є нагальною потребою і однією з важливих запорук нормального розвитку.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Дослідження ефективності дій держави у сфері фондового ринку – це невід’ємна складова стратегії щодо виходу з кризового стану економіки України. Над цими питаннями працюють Смолінська С., Румянцев С., Туболець І., Савицька О., Івохненко І. та інші. Основною метою їх роботи є визначення тенденцій, проблем та перспектив діяльності на фондовому ринку в Україні.

Виклад основного матеріалу. Для розкриття проблем і напрямів удосконалення розвитку фондового ринку, необхідно провести аналіз його діяльності.

Динаміка показників 2010 року свідчить про позитивні тенденції розвитку фондового ринку в Україні. Доказом цього, наприклад, є те, що обсяги торгів на ринку цінних паперів вперше досягли рекордного рівня в 1537,79 млрд. грн. і перевищив обсяг ВВП в країні на 443,18 млрд. грн.

У 2010 році Комісією зареєстровано випуски емісійних цінних паперів на суму 95,55 млрд. грн., у тому числі: акцій – 40,59 млрд. грн., облігацій підприємств – 9,49 млрд. грн., опціонів – 2,57 млрд. грн., інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів – 36,6 млрд. грн., акцій корпоративних інвестиційних фондів – 8,87 млрд. грн.[4].

Протягом 2010 року Комісією зареєстровано 5052 випуски акцій на загальну суму 40,59 млрд. грн. Порівняно з 2009 роком обсяг зареєстрованих випусків акцій у 2010 році зменшився на 60,49 млрд. грн (у 2,5 рази).

Що стосується емісії облігацій підприємств, то протягом 2010 року Комісією зареєстровано 149 випусків на загальну суму 9,49 млрд. грн. Цей показник порівняно з 2009 роком зменшився на 613,49 млн. грн.

На відміну від минулих років, у 2010 році спостерігалась відсутність зацікавленості з боку комерційних банків та страхових компаній до залучення коштів шляхом боргових зобов’язань.

Випуск опціонів за 2010 рік проводився 7 разів та загальною сумою становив 2,57 млн. грн., що є на 3,98 млн. грн. менше, порівняно з 2009 роком [4].

Станом на кінець 2010 року ДКЦПФР було зареєстровано 130 випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів загальною сумою 36,6 млрд. грн., що, порівнюючи з 2009 роком, менше на 10,61 млрд. грн..

Виходячи з вище сказаного, можна побачити, що у 2010 році спостерігається зменшення активності економічних суб’єктів щодо своєї діяльності на фондовому ринку. Основними причинами такого явища є кризовий стан української економіки, високий рівень інфляції, відсутність “твердої” національної грошової одиниці. Не менш важливими проблемами є відставання існуючої законодавчої та нормативно-правової бази функціонування фондового ринку від розвитку реальних процесів на ньому; слабкість і недостатність державного регулювання національного ринку цінних паперів; нерозвиненість первинного ринку цінних паперів, практична відсутність операцій з похідними цінними паперами; відсутність гарантій за операціях з цінними паперами, недовіра населення та його психологічна непідготовленість до операцій на фондовому ринку; відсутність гарантій держави щодо захисту грошових заощаджень населення тощо.

Формування в Україні фондового ринку, адаптованого до сучасних світових умов, звичайно, потребує врахування набутого світового досвіду і поширених у світі тенденцій, але поряд з цим необхідно рахуватися зі специфікою ринків, що формуються. Найбільш суттєвішими особливостями таких ринків є: низька ліквідність, ємність та капіталізація; високий рівень концентрації власності на виробничі фонди і грошові засоби; значний обсяг правопорушень тощо часто офіційною економічною ідеологією у країнах, що розвиваються, є лібералізація економіки, надмірне покладання на ринкову саморегуляцію. але відсутність необхідних передумов, як об’єктивного порядку, так і відповідних навичок і етичних норм у суб’єктів ринку, приводить у даному випадку до підвищення ринкового ризику, деформації ринкових пропорцій, невиконанням фондовим ринком своїх базових завдань [1, 23].

Розвиток фондового ринку стримують проблеми функціонування Національної депозитарної системи, невпорядкованість інфраструктури ринку, відсутність прозорих та зрозумілих правил розрахунку біржового курсу, відсутність уніфікованих договорів, а також недостатня урегульованість кореспондентських та транзитних рахунків.

Отже, державі необхідно прикласти максимум зусиль для ефективного функціонування фондового ринку, адже саме це може дати поштовх для прискореного розвитку галузей народного господарства.

Перш за все, в країні потрібно суттєво вдосконалити законодавство, яке регламентує діяльність учасників фондового ринку. Необхідно здійснювати постійний аналіз законів України та інших нормативно-правових актів з питань діяльності фондового ринку за участю всіх зацікавлених сторін (державних органів і учасників ринку цінних паперів) з метою підготовки узгоджених пропозицій щодо внесення відповідних змін. Потребують більш широкого впровадження на ринку такі цінні папери, як облігації та казначейські зобов’язання. Відсутність законодавчої бази стримує появу на ринку житлових чеків та земельних бонів.

Важливим елементом успіху фондового ринку є комп’ютеризація, адже саме вона дозволяє здійснити інформаційне забезпечення ринку, проводити швидкодіючі і всеохоплюючі розрахунки між учасниками, забезпечує якісне проведення емісійних, інвестиційних і торгових операцій.

Також мізерною є інформація про інвесторів, які купують великі і контрольні пакети акцій, у першу чергу тих підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, монополістів, банкірів та страхових компаній. Фактично не відому кому ми передаємо свої стратегічні об’єкти [3, 81].

Розвиток біржової торгівлі гальмується відсутністю акцій стратегічних підприємств, які не задовольняють мінімально необхідні умови офіційного котирування. Фондовий ринок вимагає розробки такого інструментарію аналізу, який на підставі існуючих чи нових індексів відображав би динаміку та кон’юнктуру українського ринку цінних паперів.

Політика щодо іноземних інвесторів повинна дати можливість залучити через фондовий ринок значні обсяги іноземних інвестицій, і водночас максимально забезпечити безпеку внутрішнього фінансового ринку від їх впливу у разі кризових ситуацій.

Невід’ємним кроком держави у напрямку вдосконалення фондового ринку в Україні є розроблення освітньої програми для молоді та рядових інвесторів з питань діяльності фондового ринку. Адже, збільшення професійності учасників ринку збільшить ефективність діяльності самого ринку.

Потребує вдосконалення і діяльність недержавних пенсійних фондів та страхових компаній, для чого слід на законодавчому рівні передбачити застосування ефективних інструментів вкладання активів у зазначені установи [2, 104].

Фондовий ринок вимагає розробки такого інструментарію аналізу, який на підставі існуючих чи нових індексів відображав динаміку та кон’юнктуру українського ринку цінних паперів. Захист економічних прав рядових інвесторів можуть здійснювати лише фінансові посередники та професійні учасники ринку цінних паперів. Вони мають кваліфікованих фахівців і значні пакети акцій, які дають можливість реально впливати на прийняття рішень загальними зборами акціонерів. Необхідно суттєво вдосконалити законодавство, яке регламентує діяльність закритих акціонерних товариств. Необхідно здійснювати постійний аналіз законів України та інших нормативно-правових актів з питань діяльності фінансового ринку за участю всіх зацікавлених сторін (державних органів і учасників ринку цінних паперів) з метою підготовки узгоджених пропозицій щодо внесення відповідних змін.

Висновки. Отже, роблячи висновки, можна сказати, що для ефективної діяльності українського фондового ринку необхідно чималих зусиль усіх його учасників, а особливо держави на всіх рівнях. Адже саме фондовий ринок є важливим сектором фінансового ринку і ринкової економіки в цілому.

Список використаних джерел:

1. Загурський О.М. Удосконалення ролі державного регулювання фондового ринку в ринковій економіці.– Формування ринкових відносин в Україні. – 2011. – №4. – С.21-24.

2. Котирло О.О. Шляхи підвищення конкурентоспроможності фондового ринку України. – Формування ринкових відносин в Україні.– 2011. – №1. – С.102-105.

3. Поплався М.В. Особливості формування фондового ринку в Україні. – Економіка і держава. – 2011. – №2. – С.43-46.

4. www.ssmsc.gov.ua – офіційний сайт Національної Комісії з цінних паперів і фондового ринку.