К. е. н., доц. Шматковська Т. О., Піцик О. М.

Волинський національний університет імені Лесі Українки, Україна, м. Луцьк

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАРАХУВАННЯ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ: РЕАЛІЇ СУЧАСНОСТІ

Насамперед необхідно зазначити, що об’єктом нарахування єдиного внеску на соціальне страхування (ЄСВ) здебільшого є грошові виплати, які здійснюються на користь фізичних осіб. Причому відповідальність за повноту та правильність нарахування єдиного внеску несуть страхувальники, які відповідно до частини першої ст. 1 Закону про ЄСВ:

− використовують працю найманих працівників на умовах трудового договору (контракту);

− виплачують винагороду за цивільно-правовим договором;

− виплачують допомогу з тимчасової непрацездатності [1, с. 129].

Згідно ст. 7 Закону про ЄСВ єдиний внесок роботодавці нараховують на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», незалежно від того, є ці виплати об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб (ПДФО) чи ні. Але цим Законом не визначено конкретний перелік виплат, які включаються до складу заробітної плати. Це питання врегульовано п.2.1-2.3 Інструкції № 5 зі статистики зарплати [4, с. 21-22].

Водночас слід враховувати виплати, які не включаються до бази нарахування ЄСВ. Їх вказано в Переліку № 1170. При цьому більша частина цих виплат також міститься в розділі 3 «Інші виплати, що не належать до фонду оплати праці» Інструкції № 5 [1, с. 133].

До доходів, що не включаються до бази нарахування єдиного внеску, належать виплати, що здійснюються особами, які не перебувають у трудових відносинах із страхувальником (наприклад, матеріальна допомога до ювілейних, святкових та пам'ятних дат і щомісячна допомога, що надається непрацюючим пенсіонерам).

Також, на думку ПФУ (Пенсійного фонду України), немає підстав для нарахування ЄСВ у випадку, коли сума грошової компенсації за невикористану щорічну (основну та додаткову) відпустку нараховується звільненій особі. І хоча раніше ПФУ наголошував, що суми грошових компенсацій у разі невикористання відпусток належать до фонду оплати праці, а тому підлягають включенню до бази нарахування страхових внесків, тепер він вважає, що відсутність трудових відносин з особою, якій нараховується та виплачується грошова компенсація, не є підставою для нарахування ЄСВ. Але, відповідно до пп.2.2.12 Інструкції № 5 до фонду додаткової заробітної плати належить оплата за невідпрацьований час, у тому числі суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством. Тому означене питання досі залишається неврегульованим на належному рівні [2, с. 167-168].

Нараховують єдиний внесок у межах максимальної величини доходу, сума якого, відповідно до п.4 частини першої ст. 1 Закону про ЄСВ, дорівнює 15 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом. Проте з 01.10.2011 р. така величина становить 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, обсяг якого необґрунтовано жодним нормативним документом [3, с. 8].

Нарахування та утримання ЄСВ за цивільно-правовими договорами провадять із винагород за договорами про виконання робіт або надання послуг. Зокрема, це стосується договорів підряду, перевезення, доручення, комісії, зберігання. При цьому договори оренди, купівлі-продажу, дарування, позики, позички тощо до цього розряду не включено. Згідно Переліку № 1170 не потрібно сплачувати єдиний внесок із винагороди за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва.

Важливо, що єдиний внесок за цивільно-правовими договорами із підприємцями не нараховують (не утримують), якщо підприємець підтвердить, що виконані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, за якими здійснено державну реєстрацію його як підприємця [3, с. 10, 17].. Проте у свідоцтві про держреєстрацію видів діяльності не зазначають, тому, як саме це відбуватиметься, порядок та процедура здійснення наразі залишаються невідомими.

Окрім того, єдиний внесок нараховується на лікарняні суми, які є базою нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Важливо, що сума допомоги по вагітності та пологах відповідно до п.3.2 Інструкції № 5 та Переліку № 1170 не включається до складу оплати праці та бази нарахування соціального внеску [1, с. 132].

В підсумку необхідно зауважити, що при здійсненні будь-яких виплат у грошовій формі на користь найманої особи роботодавець-страхувальник зобов’язаний знати, чи є зазначена виплата складовою фонду заробітної плати і чи повинна включатися до бази нарахування ЄСВ. Як уже зазначалось, для цього необхідно керуватись як вимогами Інструкції № 5, так і положеннями Переліку № 1170.

Основними критеріями для включення певної виплати до бази нарахування ЄСВ, з позиції ПФУ, є: наявність на момент нарахування виплати трудових відносин з фізичною особою та здійснення оплати праці за відпрацьований час.

Проте досі залишаються без відповіді досить актуальні питання щодо необхідності: включення до бази нарахування ЄСВ виплат за невідпрацьований час; надання підприємцями інформації про їх основний вид діяльності для включення (не включення) сум доходів до бази нарахування ЄСВ; своєчасного перерахунку сум лікарняних до ПФУ та отримання компенсації від фонду соціального страхування. Тому, на нашу думку, в подальшому означена проблематика потребує суттєвого доопрацювання, зокрема розробки відповідної нормативно-правової роз’яснювальної документації від контролюючих держструктур належного рівня (ПФУ тощо), що надавала б можливість уникнути двозначного трактування існуючих законодавчих положень та забезпечила б чітке їх розуміння.

Література:

1. Зарплата та інші виплати фізособам : довідник нарахувань та утримань [Текст] : збірник систематизованого законодавства / укл. О. Б. Кушина, Н. М. Тарасова ; засн.. ЗАТ «ХК «Бліц-Інформ». – К. : Бліц-Інформ, 2011. – Вип. 9. – 192 с.

2. Єдиний внесок на соціальне страхування : сплата, звітність, відповідальність [Текст] : збірник систематизованого законодавства / укл. І. М. Журавська, І. О. Львова ; засн.. ЗАТ «ХК «Бліц-Інформ» . – К. : Бліц-Інформ, 2011. – Вип. 5. – 192 с.

3. Єдиний соціальний внесок // Все про бухгалтерський облік. – № 4 (1761). – 12.01.2011. – 47 с.

4. Єдиний Соціальний внесок. Нормативна база // Все про бухгалтерський облік. – спецвипуск № 276. – № 7 (1764). – 21.01.2011. – 127 с.