К.е.н. Мехеда Н. Г.,
Маджула А.
Черкаський національний
університет ім. .Б.Хмельницького Україна
ПЛАНУВАННЯ
СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Соціальна
безпека – це система суспільно-економічних заходів, які спрямовані на
матеріальне забезпечення працівників, покращення якості життя та умов праці.
Працівники
підприємства, тісно пов'язані між собою в процесі трудової діяльності, не
тільки створюють новий продукт, виконують роботи та надають послуги, але і
формують нові соціально-трудові відносини. У
ділових ринкових відносинах соціально-трудова сфера стає основою
життєдіяльності як окремих працівників, так і окремих професійних груп, цілих
виробничих колективів. Поєднання особистих і виробничих мотивів діяльності
працівників є однією з найважливіших завдань соціального
планування [2].
В процесі
трудової діяльності персоналу основні соціально-економічні результати можуть
виражатися обсягом, складом та якістю продукції, товарів і послуг, умовами
праці, безпечної роботи і здоров'ям працівників (захворюваністю) , ставленням
до праці, рівнем заробітної плати, наявністю прогулів і втрат робочого часу,
числом конфліктів, скарг, страйків та іншими фінансово-економічними та
соціально-трудовими факторами і показниками.
Якщо
підприємство, організація чи інша система забезпечують очікуваний рівень таких
результатів для всіх працівників або членів трудових колективів, то у них
з'являється мотивоване бажання вносити свій особистий і груповий професійний
внесок у цю систему на тому рівні витрат своїх сил і загальних результатів
праці, який вони вважають прийнятним або можливим за даних трудових,
мотиваційних або ринкових відносинах.
Від того, наскільки організація або її
підрозділ мотивовано визначають функції та обов'язки працівника при заданій
оплаті праці, залежить і його сприйняття цілей системи і бажання забезпечувати
необхідний або можливий результат. Стимулювання необхідного рівня
результативності праці працівників можна домогтися двома шляхами: або
підбираючи персонал з відповідної внутрішньої мотивацією, для якого важливе
значення має своє внутрішнє задоволення досягати результату, або шляхом
зовнішньої мотивації, при якій відбувається задоволення бажань і потреб людини
через систему його стимулювання, як матеріального , так і морального [1].
Основним
завданням планування соціальної безпеки на підприємстві є розробка і здійснення
системи заходів, що забезпечує гармонійні та всебічні підвищення якості життя
персоналу підприємства в побуті і якості умов трудової діяльності.
Планування
соціальної безпеки являє собою частину техніко-економічного планування, так як
в ході складання плану соціального розвитку вирішуються техніко-економічні
завдання - підвищення продуктивності праці, організація робочого місця,
удосконалюється оплата праці, забезпечується якість роботи та продукції і т.д.
Якісна
особливість планування соціальної безпеки, обумовлена самим об'єктом (всебічне
і гармонійний розвиток особистості та колективу), вимагає додаткової та
специфічній інформації та нормативів: даних про соціальне та віковому складі
працюючих, про їх запити і схильностях, освіті, кваліфікації, взаємини в
колективі. Така інформація може бути
отримана лише в результаті конкретних соціологічних досліджень, які виконуються
за особливим програмами і методам.
Для отримання інформації про планування соціальної
безпеки використовують наступні методи:
- безпосереднє спостереження
за колективом та діяльністю його громадських організацій, бесіди з робітниками
і керівниками;
- вивчення службової
документації та матеріалів громадських організацій, що характеризують соціальну
структуру працівників, ступінь задоволення матеріальних і культурних потреб;
- анкетне опитування та
інтерв'ювання з метою з'ясування думок працівників та їх пропозицій з різних
питань соціального життя колективів. Структура анкет і
метод обробки даних вибирається за рекомендаціями соціологічних служб;
- соціальний експеримент, мета
якого - перевірити можливості здійснення та ефективність рекомендацій,
вироблених в результаті аналізу зібраної інформації;
- статистичний аналіз масових
даних
[3].
Джерела фінансування заходів соціальної безпеки на
підприємстві різноманітні, але повинні
бути точно визначені. Залежно від характеру заходів вони
можуть фінансуватися з фонду, що виділяється на реконструкцію, фондів освоєння
нової техніки, розвитку виробництва, а також з кредитів банку, з частини
амортизаційних відрахувань, які йдуть на капітальний ремонт.
Отже,
з метою забезпечення виконання вищезазначених методів планування соціальної
безпеки встановлюються конкретні завдання, терміни та особи, відповідальні за
виконання; виділяються необхідні кошти; колектив мобілізується на виконання
запланованих заходів та робіт; вводиться контроль за реалізацією завдань плану.
Ці методи включаються в оперативно-календарні плани відповідних виробничих
підрозділів і відділів, які несуть відповідальність за їх виконання нарівні з
планами виробництва.
Список використаних
джерел: