Экономические науки/2. Финансы и банковское дело

Ст. викладач Дубровіна В.А.

Студент Харченко А.І.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Сучасний стан функціонування банківської системи в Україні

На сучасному етапі економічного розвитку, в умовах трансформації національної економіки, серед проблем пов'язаних з виходом України з кризового стану, важливе місце посідає завдання формування ефективної банківської системи. Як найважливіший елемент відтворювальної структури економіки банківські установи організують рух і перерозподіл ресурсів суспільства в їх грошовому виразі. Через банківську систему проходять грошові розрахунки і платежі господарюючих суб'єктів та населення в цілому. Саме комерційні банки виконують важливу функцію мобілізації тимчасово вільних грошових ресурсів і перетворення їх у реальний капітал, здійснюючи різноманітні кредитні, інвестиційні та інші операції і забезпечуючи, таким чином, потреби економіки в додаткових ресурсах. Серед суб'єктів фінансово-господарської діяльності комерційні банки - це саме та галузь, яка повинна бути спроможна своєчасно прогнозувати динаміку економічної кон'юнктури, а також якнайшвидше та досить гнучко реагувати на будь-які зміни, що відбуваються на фінансовому ринку [2].

Відновлення довіри клієнтів (юридичних та фізичних осіб) до комерційних банків - завдання стратегічного значення. Щоб його виконати, вітчизняні банки мають відповідати високим вимогам клієнтів. Підвищення ролі банківської системи як одного з найважливіших чинників безперервності і розширеного відтворення потребує і процес формування ринкових відносин в економіці України.

Проведенню політики, спрямованої на створення належних умов для стабільного й ефективного функціонування банківської системи, сприятиме відповідно до Указу Президента « Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її ролі у процесі економічних перетворень » від 14 липня 2000 року №891 [1]. У проекті враховані вимоги, викладені в указі Президента, а також визначено стратегічні напрями України на подальшу перспективу. Комплексна програма містить стислий огляд стану банківської системи України та аналіз проблем, які стримують її розвиток, основні принципи й концептуальні підходи до подальшого розвитку банківського сектора за такими напрямами:

- зростання рівня концентрації банківського капіталу;

- стимулювання залучення іноземного капіталу в державу;

- створення умов для збільшення обсягів кредитування реального сектора економіки;

- організація та забезпечення ефективної діяльності Українського банку реконструкції та розвитку, універсальних та спеціалізованих банків;

- зміцнення ресурсної бази комерційних банків:

- розвиток конкуренції на ринку банківських послуг:

- удосконалення системи нагляду за діяльністю банків;

- врегулювання в установленому порядку процедури банкрутства банків;

- удосконалення порядку реалізації заставленого майна з мстою захисту інтересів кредиторів;

- стимулювання зростання обсягів грошових вкладів населення та розширення гарантій збереження таких вкладів:

- удосконалення банківського законодавства.

Реалізація програми сприятиме створенню належних організаційних, правових та методичних умов для успішного виконання банківською системою завдань, які стоять перед нею на сучасному етапі розвитку [2]. Серед них:

- зміцнення національних грошей;

- орієнтація банків на потреби економіки шляхом нарощування обсягів кредитування та банківських інвестицій у розвиток вітчизняної економіки;

- зміцнення надійності банків;

- можливість виходу з локальних криз Із найменшими витратами:

- запобігання системним банківським кризам;

- посилення довіри до комерційних банків;

- очищення кредитних портфелів банків від безнадійних боргів, а банківської системи - від “ слабких ”. неплатоспроможних банків, не здатних своєчасно виконувати доручення своїх клієнтів.

Щодо пропозицій для подальшого розвитку банківської системи України, то на мою думку, їх можна сформулювати так:

1. Для поліпшення фінансового стану комерційним банкам, слід більше уваги приділяти поліпшенню якості активів (передусім - кредитного портфеля, дебіторської заборгованості) і відображати в балансах та інших статистичних звітах реальний стан своїх активів:

2. Потребує зміни структура активів: щоб отримувати процентні прибутки, генерувати власні кошти, швидшими темпами підвищувати рентабельність тощо, слід збільшувати саме робочі (процентні) активи. Для цього банкам потрібно мати можливість вкладати кошти у високодохідні проекти;

3. Щоб уникнути додаткових витрат, банкам слід провадити виважену процентну політику стосовно ставок за залученими та розміщеними коштами, а також привести у відповідність терміни повернення активів і зобов'язань.

Отже, саме використання таких заходів в подальшому сприятиме розвитку, підвищенні фінансової та економічної стабільності, стійкості вітчизняної банківської системи та її інтеграції до міжнародної банківської рівня.

Література:

1. Указ Президента станом на 14 липня 2000 року №891 "Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її роді у процесах економічних перетворень».

2. Кротюк В. Фінансовий стан банків України у першому півріччі 2010 року та шляхи підвищення ефективності їхньої діяльності. / В. Кротюок // Вісник НБУ. — 2010 — №9.-С.З-9;