Герасименко Ю.В., к.е.н., доцент

Петрук М.C., студентка

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Інвестиційний клімат в Україні: основні напрями поліпшення

Вступ. Створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні є однією з основних задач сьогодення, адже іноземні інвестиції завжди були і залишаються потужним стимулятором розвитку і впровадження нових технологій, підвищення рівня продуктивності праці та якості використання людського капіталу, і загалом соціально-економічного розвитку суспільства. І за умов недостатнього обсягу іноземних інвестицій в економіці України стає актуальною проблема залежності «припливу» іноземного капіталу від ступеню розвитку нормативно-правової бази та макроекономічної стабільності в країні. Саме тому аналіз інвестиційного клімату в Україні та визначення основних шляхів його поліпшення є важливою передумовою для її подальшого стратегічного розвитку [1, c. 526].

Результати дослідження. Оцінка інвестиційного клімату ґрунтується на аналізі як об’єктивних факторів, зумовлених природними умовами, так і на обліку суб’єктивних факторів, що виникають під час економічної діяльності окремих суб’єктів.

В економічній літературі поняття інвестиційний клімат розглядалося в наукових роботах І. Бланка, С. Гутеквича, М. Мельника, А. Музиченко, Ю. Лукашина, Л. Рахлина, П. Фішера, О. Яковлева та інших.

Серед найчастіше застосовуваних методик оцінки інвестиційного клімату варто виділити універсальний метод, порівняльний аналіз і бальну оцінку інвестиційних можливостей країни. Універсальний метод враховує максимальну кількість економічних характеристик інвестиційного клімату. Порівняльний аналіз інвестиційного клімату виробляється на основі оцінки темпів і перспектив проведення реформ, визначенні інвестиційного клімату в країнах Східної і Центральної Європи. Бальна оцінка інвестиційних можливостей країни ґрунтується на кількісному зіставленні основних показників інвестиційного клімату.

Аналіз найбільш відомих підходів до оцінки інвестиційного клімату країни свідчать, що міжнародні агентства як основні параметри використовують макроекономічні показники динаміки приросту й структури ВВП, стану платіжного балансу країни, фінансового ринку, обслуговування зовнішнього й внутрішнього боргу. Такі дослідження проводять з метою оцінки політичного, економічного й соціального стану країни [2, c. 268].

На основі дослідження надійності інвестицій у розвинені фінансові ринки, і тих, що розвиваються, складається інтегральний рейтинг. Зазначений рейтинг вміщує аналіз макрофакторів країн в цілому (політична стабільність, прозорість, політика продуктивної праці) і ринкових макрофакторів (ліквідність і мінливість ринку, якість регулювання ринку й захисту інвесторів, відкритість ринку капіталу, ефективність системи розрахунків). Поліпшення інвестиційного клімату виявилося у збільшенні загального обсягу прямих іноземних інвестицій в Україні (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка прямих іноземних інвестиції в економіку Україну

та з України (млн дол)

За підсумками на 1 січня 2010 року їхній загальний обсяг становив 23 млрд доларів, а розраховуючи на душу населення приплив ПII склав 454,6 доларів. За досліджуваний період спостерігаються тенденції суттєвого зростання ПІІ в Україну, а ПІІ з України були стабільними [3, c. 187].

Найбільшими країнами, які здійснюють обсяги прямих інвестиції в крану та з країни є такі, як: США, Німеччинна, Кіпр, Австрія, Росія, Великобританія, Польща, Щвейцарія. Інвестиції надходили з 117 країн світу, причому понад 84 % загального обсягу ПІІ припадало на 8 країн (рис. 2).

Рис. 2. Обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку Україну

та з України в розрізі країн світу в 2010 році (% до підсумку)

Підвищення рейтингів довгострокового кредитування сприяло тому, що найбільші обсяги інвестицій у 2010 році зафіксовано у фінансових установах – 2419 млн доларів, оптовій торгівлі й посередництві в торгівлі – 2264 млн доларів, в організаціях, що здійснює операції з нерухомістю – 1773,4 млн доларів, у металургії й обробці металів – 1398,3 млн доларів, харчової промисловості – 1274,6 млн доларів.

Україна перебуває на 125 місці з 161 країни світу. Для даної підгрупи країн характерними рисами є проведення на державному рівні політики валютних обмежень, маніпулювання банківською системою та застосування інших обмежень [4, с. 194].

Окрім того, важливою проблемою є наявність великої кількості інвестиційних ризиків. Інвестиційний ризик — це імовірність збільшення витрат, зменшення доходів і прибутків від інвестиційної діяльності, а також можливість втрати всього інвестованого капіталу. До основних інвестиційних ризиків поліпшення інвестиційного клімату в Україні належать наступні: високий рівень політичних ризиків спричинений існуванням політичної нестабільності в суспільстві, правовий ризик зумовлено високим рівнем корупції в суспільстві, відсутність ефективної судової системи й верховенства закону, економічний ризик позначається у нестачі внутрішнього інвестування як в економіці в цілому, так й у її окремих галузях, високий ризик виявляється у недостатньому рівні розвитку фінансового ринку, наявність банківського ризику зумовлено ступенем невизначеності, що пов’язано з неплатоспроможністю банків і невиконанням ними зобов’язань перед зовнішніми кредиторами у випадку зміни курсу національної валюти або падіння вартості внутрішніх активів.

Висновки. Здійснивши оцінку інвестиційної ситуації в Україні можна визначити певні напрямки поліпшення інвестиційного клімату, а саме [5]:

- забезпечення концентрації наявних ресурсів у пріоритетних галузях економіки з наступною їхньою трансформацією в інвестиції і, завдяки цьому, створити умову для економічного зростання;

- стимулювати інвестування в людський капітал, підвищення ступеня кваліфікації працівників;

- сприяти зростанню інвестицій в акціонерний капітал і надання довгострокового кредитного фінансування, що є основою для впровадження результатів НТП і, відповідно, якісного оновлення виробництва;

- створення з боку державних і регіональних органів системи стимулів, спрямованих на залучення інвестицій (податкові пільги, передачу новим підприємствам держзамовлень, надання послуг за митним оформленням, консультування, спрощення процедур реєстрації та ліцензування, фінансова підтримка, тощо).

Література

1. Бланк І.А. Основи інвестиційного менеджменту. – К.: Ніка-Центр. Ельга, 2009. – 543 с.

2. Лукашин Ю., Рахлин Л. Фактори інвестиційної привабливості / Ю. Лукашин, Л. Рахлин // Економіка і міжнародні відносини. – 2006. – № 3. – c. 295

3. Мельник М. Принципи побудови інвестиційних моделей регіонального розвитку / М. Мельник // Регіональна економіка. – 2009. – № 1. – С. 187-195

4. Музиченко А. Інвестиційна діяльність в Україні: навчальний посібник. К.: Кондор, 2008. – 568 с.

5. Огляд: інвестиційний клімат в Україні та шляхи його покращення. – К.: Експортно-аналітичний центр «Соціум» // Електор. ресурс. – режим доступу: httр://арk-іnform.com