Экономические науки/7. Учет и аудит

Студентка 5 курсу Середа Н. В., студентка 5 курсу Слюсар Н. В.

Науковий керівник к.е.н., доцент Тесленко Т.І.

Національний університет державної податкової служби України

Особливості здійснення та проведення аудиту на малих підприємствах відповідно до Міжнародних стандартів аудиту

 Малі підприємства не є суб’єктами обов’язкового аудиту. В той же час ряд питань, які виникають в ході фінансово-господарської діяльності, можна вирішити залучивши незалежних фахівців – аудиторів. Питанням методики аудиту присвячені праці таких вітчизняних вчених як М. Білуха, Н. Дорош, О. Петрик, В. Савченко, Б. Усач, Л. Чернелевський [1,3-5]. Враховуючи вагомий внесок науковців у розвиток даних питань, слід звернути увагу на необхідність здійснення подальших досліджень в частині розробки такої методики аудиту діяльності малих підприємств, яка б враховувала особливості їх функціонування в ринкових умовах.

Метою дослідження є розкриття особливостей, методичних та організаційних питань здійснення аудиту малих підприємств у світлі застосування Міжнародних стандартів аудиту.

З 01.05.2011 р. в Україні в якості національних стандартів аудиту використовуються Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг.

Положення з міжнародної практики аудиту (ПМПА) 1005 «Особливості аудиту малих підприємств» розкриває основні характеристики малих підприємств і визначає ступінь їх впливу на застосування Міжнародних стандартів аудиту [2]. В ньому розглядаються характеристики малих підприємств, містяться рекомендації щодо застосування Міжнародних стандартів аудиту у процесі аудиторської перевірки малих підприємств, містяться рекомендації щодо проведення аудиторської перевірки у тих випадках, коли аудитор надає малому підприємству послуги у сфері бухгалтерського обліку.

Відповідно до Міжнародного стандарту аудиту 210 «Домовленості про аудит» складається лист-погодження, в якому вказується чіткий опис відповідних обов’язків власника і аудитора.

Згідно з Міжнародним стандартом аудиту 250 «Облік законів і нормативних актів при аудиті фінансової звітності» аудитор повинен мати загальну уяву про нормативно-правову базу, яка застосовується до діяльності даного суб’єкта [2]. Крім законодавства і нормативних актів, які безпосередньо стосуються підготовки фінансової звітності, деякі вимоги можуть передбачати правову основу діяльності суб’єкта, яка має великий вплив на його можливість вести бізнес. Оскільки діяльність більшості суб’єктів малого бізнесу не відрізняється складністю, правове і регулююче середовище, до якого вони належать, є менш складним в порівнянні з середовищем, в якому функціонують великі суб’єкти. Визначивши галузеве законодавство і нормативні акти, аудитор суб’єкта малого бізнесу повинен відобразити дану інформацію як частину його знання про суб’єкт малого бізнесу.

Відповідно до Міжнародного стандарту аудиту 260 «Повідомлення аспектів аудиту особам, наділеним керівними повноваженнями» аудитор повинен визначити осіб, наділених керівними повноваженнями, з якими обговорюються аспекти аудиту, що мають значення для управління бізнесом [2]. Структура управління суб’єкта малого бізнесу може бути визначена не дуже чітко, або ж в якості осіб, наділених керівними повноваженнями, можуть виступати ті ж особи, які керують підприємством. До структури управління також можуть входити родичі, які не займаються управлінням або контролем за діяльністю підприємства на постійній основі. Аудит визначає коло осіб, наділених повноваженнями здійснювати нагляд, контроль і ведення діяльності суб’єкта малого бізнесу.

Згідно Міжнародного стандарту аудиту 320 «Істотність в аудиті» та Положення з міжнародної практики аудиту 1005 для цілей планування аудиту слід оцінити рівень суттєвості з якісної та кількісної точки зору [2]. Одна з цілей цієї попередньої оцінки полягає у визначенні найбільш значимих статей фінансової звітності, на які повинен звернути увагу аудитор, виробляючи стратегію аудиту. У зв’язку з відсутністю загальновизнаних стандартів з оцінки суттєвості за допомогою кількісних методів, аудитор в кожному випадку використовує своє професійне судження з урахуванням цих обставин. У відповідності з однією з методик при кількісній оцінці суттєвості використовується певна частка від базового показника фінансової звітності [4].

Використання Міжнародних стандартів аудиту в процесі здійснення аудиторської перевірки малих підприємств забезпечить отримання об’єктивних результатів, які відображають стан підприємства з усіх боків та будуть втілені у висновку аудитора.

Література:

1. Дорош Н.І. Аудит: Теорія і практика. – К., 2006. – 495 с.

2. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики / Пер. з англ. О.В., Селезньов, О.Л. Ольховікова, О.В. Гик та ін. – К.: 2007. – 1172 с.

3. Організація та методика аудиту підприємницької діяльності: Навч. посібник / За заг. ред. О.А. Петрик. – К.: 2008. – 472 с.

4. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посібник. – К., 2003. – 233 с.

5. Чернелевський Л.М., Беренда Н.І. Аудит: теорія і практика: Навч. посібник. – К., 2008. – 560 с.