к.е.н., доцент Власова І.О., Карпенко О.Г.

Донецький національний університет

економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Проблемні питання оцінки ефективності придбання та використання основних засобів підприємства

Подолання спаду виробництва, відновлення нормального відтворювального процесу в усіх його ланках, на підприємствах є найбільш важливою проблемою сучасної економіки України. В умовах гострого дефіциту інвестиційних ресурсів перед підприємствами постає першочергове завдання підвищення ефективності використання основних засобів як важливого матеріального елементу виробництва, що в значній мірі визначає їх потенціал.

Метою дослідження є розгляд проблемних питань оцінки ефективності придбання та використання основних засобів підприємства, а також напрямків їх удосконалення.

Значний внесок у розробку теоретичних основ та методологічних підходів до проблеми обліку основних засобів зробили такы провідні вчені-економісти, як Білуха М., Бутинець Ф., Голов С., Мушинський Р., Фурсов О. Юровский Б. та інші вчені.

Як відомо, одним із найважливіших чинників підвищення ефективності виробництва є забезпеченість його основними засобами. Підприємство утримує їх з метою використання у процесі виробництва, здавання в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій тощо.

Традиційним і найбільш методично розробленим способом оцінки в національній обліковій практиці є відображення основних засобів за первісною вартістю, яка складається з фактичних витрат на їх виробництво і придбання.

Проте при оцінці основних засобів, наприклад, в умовах світової фінансової кризи застосування первісної вартості може привести до негативних наслідків. Навіть за умов незмінних цін, потенціал основних засобів не залишається незмінним, оскільки скорочується строк їх служби, вони стають морально застарілими. Основні засоби, які придбані в різний час і мають однакові характеристики, матимуть різну вартість. А проведення постійних переоцінок збільшує витрати підприємства, що в кінцевому результаті впливає на його фінансовий результат.

Основними проблемами, що виникають у процесі оцінки за справедливою вартістю основних засобів, є:

- відсутність методичних основ обґрунтованого визначення вихідної оцінки основних засобів, що є досить важливим;

- використання поняття «справедлива вартість» в П(С)БО, оскільки ринкові ціни не можна назвати справедливими, так як вони не можуть бути одночасно справедливими для двох учасників ринку – продавця і покупця;

- необхідність врахування при виборі об’єктивного методу оцінки основних засобів того моменту, що не існує такої оцінки, яка б задовольняла вимоги всіх без винятку користувачів фінансової звітності.

Відповідно дискусійність багатьох теоретичних положень, практична значимість обліку основних засобів, недостатній рівень їх дослідження з погляду сучасних потреб управління вимагає подальшого їх удосконалення.

Варто звернути увагу на зміни, насамперед, у частині підвищення оперативності та ефективності придбання основних засобів підприємств, що вимагає вирішення таких завдань:

- дослідження сутності основних засобів, їх складу, класифікації в різних галузях економічної науки;

- узагальнення та систематизації класифікації основних засобів;

- дослідження діючої методики нарахування амортизації й обліку зносу основних засобів;

- аналіз діючої організації та методики обліку основних засобів, впливу на них змін податкової політики та виявлення шляхів її вдосконалення;

- удосконалення методики аналізу матеріально-технічної бази підприємства;

- розроблення рекомендацій з удосконалення методики контролю ефективності використання основних засобів із застосуванням інформаційних систем і технологій.

Для вирішення поставлених завдань пропонується здійснити такі дії:

1) удосконалити методику обліку надходження основних засобів у системі аналітичних рахунків, що дозволить спростити систему бухгалтерських записів;

2) розробити бухгалтерську модель економічного механізму амортизації, що сприятиме вирішенню проблем фінансового, внутрішньогосподарського обліку та аналізу амортизаційних процесів та їх податкового аспекту;

3) удосконалити методику обліку та аналізу витрат на ремонти основних засобів, що підвищить ефективність управління витратами;

4) розробити моделі залежності експлуатаційних витрат від віку устаткування, яка дозволить визначити доцільність проведення ремонту основних засобів.

Отже, економічна сутність і матеріально-речовий зміст основних засобів є визначальними характеристиками ідентифікації їх значення в забезпеченні відтворювальних процесів, функціонуванні та розвитку виробництва. Тому важливе значення в дослідженні ефективності використання основних засобів відіграє оцінювання їх сучасного стану, забезпечення адекватної класифікації, виходячи із сучасних умов господарювання та проведення об’єктивного аналізу.

Література:

1. Мушинський Р., Токарь С. Бухгалтерський облік основних засобів за новими правилами // Бухгалтерія. – 2008. – № 48.

2. Фурсов О. Основні засоби в бухгалетрському обліку після 1 липня 2000 року // Бухгалтерія. – 2008. – № 27

3. Юровский Б. Основні засоби – передача до статутного фонду, повернення // Консультант бухгалтера. – 2009 р. – № 41(165)