Экономические науки / 7. Учет и аудит

Шрам А. О., магістрант

Науковий керівник: к.е.н., доц. ляшко Д.Ю.

Дніпропетровський університет ім. А.Нобеля

СПЕЦИФІКА ОРГАНЗАЦІЇ ОБЛІКУ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ОПТОВОЇ ТОРГІВЛІ

Начало формы

Конец формы

Торгівля — це господарська діяльність, пов'язана з реалізацією товарів.
Товар — це продукт праці, вироблений для обміну чи продажу, який має споживчу та мінову вартість.

Торгова діяльність — це "ініціативна самостійна діяльність юридичних осіб і громадян із здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку... Торгова діяльність може здійснюватись у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торгово-виробничій (громадське харчування) сфері".

Оптова торгівля може здійснюватись через оптові бази, товарні склади, склади-холодильники, склади-магазини. Вона, як правило, є проміжною ланкою між виробником продукції і роздрібною торгівлею [1].

Оптова торгівля – стратегічна сфера діяльності будь-якої країни, яка відіграє значну роль у вітчизняному виробництві, внутрішній та зовнішній торгівлі, сприяє більш повному задоволенню потреб споживачів і позитивно впливає на соціально-економічний розвиток в цілому; вид економічної діяльності у сфері товарного обігу, що охоплює купівлю-продаж товарів партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгову ланку або для безпосереднього виробничого споживання іншими покупцями та надання їм послуг. Становлення та вдосконалення сфери товарного обігу є об’єктивною передумовою стабільного і динамічного розвитку економіки. При цьому оптова торгівля як галузь товарного обігу має виконувати роль економічного двигуна, підтримувати вітчизняного виробника, забезпечувати бюджетоутворення та громадський добробут, стати дієвим механізмом економічного розвитку [2].

Мета функціонування оптової торгівлі – товарно-грошовий обмін між сферами виробництва і споживання, між окремими галузями економіки, між регіонами країни, забезпечуючи необхідні темпи та пропорції відтворювального процесу, збалансування попиту й товарної пропозиції.

Одна з основних цілей Стратегії розвитку державної статистики України на період до 2012 року є удосконалення статистичної методології, покращення процедур збирання та оброблення інформації, адаптація національних методологічних засад державної статистики до вимог міжнародних та європейських стандартів у галузі статистики, покращення організації державних статистичних спостережень, оптимізація їх кількості та поліпшення змістовності, впровадження вибіркових методів спостереження.

Інфраструктура оптової торгівлі – мережа функціональних підсистем, що обслуговують потреби ринкової економіки.

Джерелом інформації діяльності підприємств оптової торгівлі є державна статистична звітність за ф. № 1-опт (місячна) «Звіт про обсяг оптового товарообігу» та ф. № 1-опт (квартальна) «Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі» [4], які подають підприємства з основним видом економічної діяльності, віднесеним до розділу G за Класифікатором видів економічної діяльності.

Власний капітал – це внутрішні джерела коштів підприємства оптової торгівлі (прибуток, внески засновників). Його розраховують на підставі даних балансу підприємства оптової торгівлі, в яких відображено активи і пасиви оптового підприємства на визначений термін. Активи це економічні ресурси, які контролюються даним оптовим підприємством. До них належать готівка в касі, товарні запаси, дебіторська заборгованість [3].

Зобов’язання – зовнішні джерела коштів підприємства(аванси покупців, кредиторська заборгованість, векселя до сплати), тобто всі борги, які підприємство зобов’язане сплатити у певний період. Короткотермінові зобов’язання мають погашатися впродовж року, тоді як термін ліквідації довготермінових зобов’язань – більше року.

Торговий прибуток – перетворена форма частини додаткової вартості ,яку отримують підприємства торгівлі у процесі їх господарської діяльності при здійсненні функцій товарного обігу. Джерелом торгового прибутку є додатковий продукт, який складається з двох частин. Одна з них створюється у торгівлі (при виконанні операцій,які продовжують процес виробництва), друга частина виробляється у галузях матеріального виробництва і реалізується у торгівлі за допомогою механізму цін. Кількість торгового прибутку становить собою різницю між закупівельною і продажною ціною товарів, які реалізує торговий капітал. Величина прибутку від реалізації товарів і послуг визначається як різниця між сумою валового доходу і сумою витрат обігу.

Література:

1. Єлісєєва О. К. Статистичне моделювання оптової торгівлі в Україні / Єлісєєва О. К., Лаптєва К. О. // Статистика України.–2011.– № 3. – с. 8-11.

2. Бульчак Т. М. Статистичний аналіз цільової сукупності підприємств оптової торгівлі / Т. М. Бульчак // Статистика України.–2009 .-№ 2.–с. 4-8.

3. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996-ХІV.

4. Наказ Держкомстату України 02.12.2011 № 331 «Про затвердження інструкцій щодо заповнення форм державних статистичних спостережень зі статистики товарних ринків».