Загоруйко І.Я

студентка спеціальності «Фінанси»

Львівський національний університет імені Івана Франка

Науковий керівник: к.е.н., доц. Кміть В.М.

РИНОК АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ УКРАЇНИ

Обраний Україною шлях інтеграції у європейську спільноту не може оминути і проблему відповідного реформування контрольного середовища в країні, одним з елементів якого є професійний незалежний аудит. Забезпечення достовірності публічної фінансової звітності, захист інтересів широкого кола власників та інтересів суспільства в цілому – головна місія аудиту у відкритому та демократичному суспільстві з ринковою економікою.

Сьогодні з посиленням інтеграційного впливу вітчизняна система аудиту поступово нівелюється і на зміну їй приходить інша система, яка є новою і не відповідає інтересам і потребам управління.

Аналізуючи погляди сучасних науковців з приводу впливу інтеграційних процесів на аудит – існують різні точки зору.

На думку одних науковців, реформування бухгалтерського обліку та приведення його до вимог міжнародних стандартів сприяє його розвитку, інших – реформування вітчизняного бухгалтерського обліку та його стандартизація у відповідності до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку – не сприяє. Поділяючи точку зору останніх, потрібно зазначити, що система аудиту починає змінюватися на користь глобальних користувачів – світових організацій (зокрема інвесторів). При цьому потреби та вимоги до бухгалтерського обліку безпосередніх користувачів – управлінців, залишилися неврахованими, що знижує ефективність управління підприємством[6].

Потреба в Міжнародних стандартах аудиту зростає з кожним роком, оскільки у світі існує тенденція інтеграції у світову економіку країн зі своїми системами бухгалтерського обліку і бухгалтерською (фінансовою) звітністю.

Концентрація світового капіталу, а також безперервний процес злиття у сфері аудиторських послуг ( Price Waterhouse Coopers, Ernst&Young, KPMG, Deloittc Touche Tohmatsu international), здійснюваний з метою забезпечення можливості надання ширшого їх спектру (у області аудиту, бухгалтерського обліку, консультацій у сфері інвестицій, менеджменту, маркетингу, фінансового аналізу і управлінського обліку), чинять дуже значний вплив на уніфікацію стандартів аудиту, а також методик його проведення. Саме цей процес веде до єдності стратегії, методології аудиту, а також вироблення єдиних критеріїв якості, тобто загально визнаних стандартів[2].

На сьогодні в зв’язку з існуванням двох стандартів аудиту в Україні цей ринок послуг представлений двома сегментами, що практично перетинаються: міжнародного та національного аудиту. В першому безперечне лідерство належить українським представництвам світових лідерів в області аудиту та консалтингу – компаніям “Великої п’ятірки” (Andersen, Deloitte & Touche, Ernst & Young, KPMG, Price Waterhouse Coopers).

Серед локальних компаній, як показав досвід експертів, сильні позиції займають “Внешинформаудит”, “Аудит 21”, “Аналітик” та інші. Сфера діяльності вітчизняних аудиторів – надання послуг за національними стандартами. Та заяви українських компаній, що звучали раніше, про наміри “повоювати” за ринок міжнародного аудиту залишились лише заявами. Експерти роблять висновки: українські компанії не змогли налаштуватися на роботу в глобальних масштабах та зазнали поразки в боротьбі за цей сегмент[2].

Аналіз структури замовлень на аудиторські послуги свідчить, що аудит не є на сьогодні основним джерелом доходів вітчизняних аудиторських фірм. Основні доходи суб'єкти аудиту в України отримують перш за все від надання супутніх професійних послуг. Тому значна частка вітчизняних аудиторів, особливо тих фірм де існує фізично тільки одна особа - директор аудиторської фірми, утримуються на професійному ринку завдяки наданню аутсорсінгових послуг з ведення бухгалтерського обліку та податковому консультуванню[6].

Постає питання: “ чому національні аудиторські компанії не прагнуть підлаштовуватись до міжнародних стандартів?”. На мою думку основною причиною є недостатня кваліфікація аудиторів в національних стандартах, не говорячи вже про міжнародні. Це вимагає швидкого вирішення шляхом підвищення контролю при отриманні сертифікатів аудиторів та збільшення державного контролю при проведенні аудиторської діяльності. При цьому підвищувати податковий тиск не є доцільним, оскільки аудитори сплачують немалу суму при отриманні сертифіката і їх податкове навантаження є досить серйозним.

Українські компанії зайняли свою нішу, компанії “п’ятірки” – свою. Вони не перетинаються. Тому міжнародні компанії не розглядають локальні як конкурентів. Хоча не виключають можливості появи конкуренції в майбутньому – коли українські стандарти будуть максимально наближені до міжнародних.

Спостерігачі відмічають, що компанії “Великої п’ятірки” повністю поділили український ринок аудиту, і зараз навіть між ними конкуренція менш гостра, ніж була раніше. Незважаючи на деклароване уявлення всього спектру аудиторських послуг, компанії набули достатньо чітко вираженої спеціалізації.

Поява нових сильних гравців в найближчому майбутньому малоймовірно. І перш за все – через низьку привабливість бізнесу. “Західні компанії розуміють, що в Україні мало платоспроможних клієнтів, для яких прийнятні їх тарифи на аудит”, – говорить керівний партнер компанії “BDO Баланс-Аудит” Сергій Балченко[3].

Непрямим підтвердженням цього може бути той факт, що численні в минулому випадки залишення посад спеціалістами в міжнародних компаніях та організація ними власного бізнесу зараз трапляються рідко.

Узагальнюючи вищезазначені висновки потрібно зауважити, що враховуючи неминучий вплив інтеграції на розвиток як економіки країни, так і системи аудиту, яка існує в Україні, потрібно перш за все, враховувати та захищати потреби та інтереси національні, в іншому випадку розвиток національної системи буде відбуватися в протилежному напрямі.

Отже, реформування контрольного середовища в Україні йде повільно і єдиною новацією останнього десятиріччя є впровадження у систему фінансового контролю незалежного аудиту. Однак впровадження нових форм контролю при наявності старих методологічних та організаційних підходів до його різних форм, дасть змогу розробити єдину уніфіковану методологію та організацію професійного аудиту в країні, як б відповідала викликам процесів глобалізації та інтеграції.

Список використаних джерел:

1. Варшавський Р. “Невирішеніпроблеми аудиту в Україні“ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://blog.ubr.ua/praktika-biznesa/nevirshen-problemi-auditu-v-ukran-2-1237

2. Значення Міжнародних стандартів аудиту і чинники, що впливають на їх розробку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dsbrickworks.com/mzhnarodn-standarti-auditu/301-znachennya-mzhnarodnix-standartv-auditu--chinniki-shho-vplivayut-na-x-rozrobku-.html

3. Конкурентоспроможність України в галузі бухгалтерського обліку та аудиту [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://myrefs.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=5621

4. Редько О.Ю. Аудит в Україні. Монографія / О.Ю.Редько. – К.: ДП “Інформ.-аналіт. агенство”, 2008. – 493с.

5. Шевчук В.О. Перспективи розвитку національного аудиту в Україні // Вісник Східноукраїнського державного Університету ім. В.Даля. – Луганськ. – 2008. – №10. – С.190-195.