Економические науки/8.Математические методы в економике

К.т.н., доцент Лясковский А.В., магістрант Шутов Є.П.

Одеська національна академія харчових технологій, Україна

ЗАСТОСУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ У ПРОЦЕСІ УПРАВЛІННЯ МАСЛОПЕРЕРОБНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ

В УМОВАХ РИЗИКУ

 

       Особливістю функціонування усіх підприємств у даний  період  кризи  економіки - є  посилення впливу ризиків на виробничо-господарську діяльність. Маслопереробне підприємство ТОВ «Відродження» зараз перебуває у жорстких умовах господарювання: високої плати за оренду землі, постійного зростання цін на усі види ресурсів, невигідних вимог кредитування, нестійкості курсу вітчизняної грошової системи і т.д.

 У ТОВ «Відродження» практично  відсутня  система оцінки і  управління ризиками. Так,  підприємство незахищене від таких видів ризиків як – майнові і інфляційні ризики, ризики зміни кон'юнктури ринку.  Недостатньо знижені ризики невиконання договорів, виникнення дебіторської заборгованості та непередбачених втрат і т.д. В існуючих умовах економічної нестабільності це ускладнює ефективне управління підприємством. Тому, для ТОВ «Відродження» виникає проблема створення комплексної системи оцінки і управління економічними ризиками, яка набуває особливу важливість та актуальність в умовах економічної кризи та підвищення рівня невизначеності функціонування господарських механізмів.

         Існує велика різноманітність поглядів на  вирішення цієї проблеми, що пов'язано с різним трактуванням  визначення та сутності природи  ризику. Це пов'язано із  багатогранністю факторів, які визначають це явище, недостатнім використанням у реальній діяльності, та ігноруванням у існуючому законодавстві. Аналіз опублікованих робіт свідчить про те, що проблема управління ризиками підприємства, тією чи іншою мірою одержала відображення у порівняно невеликій кількості наукових праць [ 1, 2 ].

         У результаті досліджень було встановлено, що для ефективного управління  економічними ризиками, велике значення має правильний вибір методики кількісної оцінки ризику, що дозволить підприємству оптимізувати трудові та матеріальні витрати на проведення процедури оцінки ризиків. З цією метою, у якості базових показників, які дозволили кількісно та об'єктивно оцінити ризик на маслоперобному підприємстві ТОВ «Відродження»,  введені   класичні показники  теорії імовірності та математичної статистики:  середньоквадратичне відхилення, дисперсія, коефіцієнт варіації.  У якості інструментів  аналізу були запропоновані та використані  показникі розподілу імовірності випадкової величини, лема Маркова та нерівність Чебишева  [ 1 ].

            Формальна постановка завдання управління ризиками сформульована у вигляді наступної економіко-математичної моделі, у якій для вибору найбільш ефективного покриття підприємницьких ризиків підприємство повинно вирішувати для себе, які ризики страхувати, а які залишити на самострахування [ 2 ].  У якості критерію оптимізації страхового портфеля  запропоновано використання страхування i-го виду ризику, або відмова від нього. Для цього,  у математичну модель введені логічні змінні хi, які приймають  значення 1 або 0,  залежно від використання або відмови від страхування.

Для складання економіко-математичної моделі оптимізації страхового портфеля  ризиків, були  використані наступні  значення показників:

1. Втрати у результаті настання i-го виду ризику, L;

2. Розміри резервного фонду ризику, необхідного для самостійної ліквідації наслідків i-го виду ризику, F;

3. Розміри страхової премії, яка сплачується  за страхування i-го виду

ризику, P;

4. Середня прибутковість працюючих активів, r;

5. Середня передбачувана прибутковість активів фонду ризику, i.

Також, при формуванні моделі були  враховані   ризикі, які підлягають першочерговому та обов'язковому страхуванню.  Для досліджуваного харчового підприємства ТОВ «Відродження»,  це в першу чергу  виникнення непередбачених втрат від зміни таможеного мита на соняшник і олію, ризики зміни кон'юнктури ринку та інфляційні  ризики. У такому випадку, з n кількості ризиків, k з них підлягають обов'язковому страхуванню. Крім того, при формуванні страхового портфеля ризиків  була визначена можливість підприємства по використанню вільних засобів і, як наслідок, розмір страхового бюджету, Z.

У результаті досліджень,  з урахуванням  усіх наведених факторів і вибору у якості  критерія оптимізації - функції економічного ефекту, обгрунтована   наступна модель оптимізації   страхування  ризиків підприємства, яка  представлена рівняннями ( 1 ) – ( 9 ):

(1)
 

(2)
 

(3)
 

(4)
 

(5)
 

(6)
 

(7)
 

(8)
 

(9)
 
                           

 

Розглядаючи факторний аналіз у рамках моделі ( 1 ) - ( 9 ), необхідно визначити економічний зміст агрегованих  показників цільової функції y4.

Так, фактор моделі (у1 –у3)(r+1)  показує виграш підприємства від страхування (різницю між передбачуваним відшкодуванням і страховими витратами), скоректований з урахуванням середнього рівня прибутковості на підприємстві. Фактор моделi y2(r – i) показує падіння прибутковості при формуванні фонду ризику, що з позиції страхування означає виграш у прибутковості при відмові від самострахування.

          Реалізація  економіко-математичної моделі (1) – (9), яка відноситься до моделей цілочисельного лінейного програмування,  була виконана  на ЕОМ, з використанням засоба вирішення задач оптимізації «Пошук рішення»  табличного процесора Excel.

У результаті,  виявилося можливим не тільки оцінити економічну ефективність страхового портфеля  ризиків підприємства ТОВ «Відродження», але також  провести оптимізацію його структури з урахуванням ефективності кожної страхової операції.

         Експеріментальна апробація  пропонуємої моделі на ЕОМ, у маслопереробному підприємстві ТОВ «Відродження»,  дозволила отримати підвищення чистого прибутку у розмірі 7%.

 

         Література:

1. Гранатуров В.М. Экономический риск. Сущность, методы измерения, пути снижения. – М.: Дело и Сервис, 2010. - 208 с.

        2. Салин В.Н., Абламская Л.В., Ковалев О.Н. Математико-экономическая методология анализа рисковых видов страхования. - М.: Издательский центр "Анкил", 1997. - 126 с.