Економічні науки/9. Економіка промисловості

К.е.н., Сьомченко В.В.

Запорізький національний університет, Україна

Вплив промислового виробництва на стан здоров’я населення Запорізького регіону

Значення промисловості для розвитку країни та її регіонів зумовлюється, з одного боку, її функціональною спрямованістю на забезпечення інших видів економічної діяльності засобами виробництва, а населення – споживчими товарами; з іншого – здатністю генерувати мультиплікаційний ефект, що породжує у регіонах розвиток доповнюючих та обслуговуючих виробництв, інженерної, транспортної та соціальної інфраструктури, впливає на стан та особливості регіональних соціумів тощо. Тобто, під впливом промислового виробництва відбувається трансформація економічних, соціальних, територіальних та інших структур регіонів країни, що й складає сутність їх розвитку. Однак, розвиток промисловості – не тільки показник ефективного економічного зростання, примноження реального ВВП або збільшення прибутків. Також це показник дія якого, несе загрозу навколишньому середовищу, впливаючи на екологічний стан регіону, а в майбутньому на здоров’я населення. Останні десятиліття вплив людини на природу став особливо великим, фактично неконтрольованим та й у багатьох випадках не прогнозованим. Цілком зрозуміло, що розв'язати екологічні проблеми тільки через розробку і впровадження екологічно чистих та ресурсозберігаючих технологій вже неможливо.

В Україні, зокрема, в Запорізькій області, проблема зі здоров’ям та довголіттям є досить поширеною, оскільки економіка цього регіону розвивається за рахунок виробництва продукції та галузей сільського господарства.

У багатьох дослідженнях констатується, що розпочатий процес втручання в природне середовище обернувся негативними наслідками: неухильно погіршується стан довкілля, виснажуються сировинні і енергетичні ресурси, безперервно зменшуються площі орних земель, лісів, об'єми прісної води на одну людину, з’являються нові масштабні проблеми – глобальна зміна клімату, озонові вікна, радіоактивні відходи, нові захворювання тощо.

У розробку наукової проблематики значний внесок зробили: Мірошниченко А.М., Юрченко А.Д., Бистряков І.К., Новоторов О.С., Ніколаєнко Т.С., Кучер О.О., Осипенко В.М., Данилишин Б.М., Борщевський П.П., Ушкаренко В.О., Чернюк Л.Г., Дейнеко Л.В., Коваленко А.О., Коренюк П.І., Шелудько Е.І., Лисенький А.С., Соломко М.І., Мішенін Є.В., Вербицький А.Н. та багато інших вчених.

Проведено чимало досліджень в області показників промислового виробництва та стану здоров’я населення. Основною метою було дослідження тих регіонів, які справді несуть загрозу життю людини та погіршують екологічне становище. Наприклад, дослідженням стану Запорізької області займався, навіть, Канадський інститут урбаністики [1].

Під час моніторингу ситуації що склалася, було доведено, що забруднення промисловості вражає своїми показниками. В області нарахували понад 350 потенційно небезпечних джерел забруднення, в тому числі: металургійні комбінати, енергетичні комплекси, агропромислові комплекси, підприємства транспортної галузі. Дослідження показали, що всі ці промислові фактори несуть загрозу здоровому способу життя населення, погіршуючи стан ґрунтових вод, флори та фауни тощо.

Запорізька область – один з найбільш екологічно забруднених регіонів України. На її території природні компоненти понівечені внаслідок виробничої діяльності металургійних підприємств та підприємств хімічної промисловості. Така ситуація спричиняє значну кількість хвороб. Це і захворювання дихальних шляхів, різноманітні астми, алергії тощо.

Через промислову спеціалізацію господарств регіону, значна частина трудового населення працює на підприємствах, серед яких є і ті, де рахується «гарячий стаж», так і підприємства, процес роботи на яких потребує особливої пильності, уваги та відповідальності. У зв’язку з цим серед населення області більший процент хворих страждає від хронічних серцево-судинних захворювань.

Запорізька область входить до числа регіонів України, які складають основу її індустріального та аграрного потенціалу [2]. Посідаючи 9 місце в Україні за чисельністю населення, область утримує друге місце після м. Києва за обсягом виробництва валової доданої вартості у розрахунку на одного мешканця. В області зосереджені практично всі основні промислові галузі, серед яких ключовими є електроенергетика, металургія, машинобудування, металообробка та хімія. Основу промисловості регіону складають металургійний та енергетичний комплекси (рис. 1).

Рисунок 1 – Виробництво основних галузей промисловості Запорізького регіону, %

Гучні цифри насправді, бо такими показниками виробництва можуть похвалитися лише деякі регіони України. Наприклад, особливу увагу слід приділити електроенергетичному комплексу який виробляє майже одну четверту частину від загального обсягу електроенергії держави.

Провівши аналіз виробництва основних галузей промисловості, можна уявити кількість хімікатів, пестицидів та отруйних речовин надходить в атмосферу від підприємств Запорізької області. Протягом 2010р. в атмосферу надійшло 6,7 млн. т забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення. У розрахунку на 1 км² території країни припадає 11 т викинутих в атмосферу забруднюючих речовин, а на одну особу 146 кг. У сумарній кількості забруднюючих речовин викиди метану та оксиду азоту, які належать до парникових газів, становили відповідно 853,0 та 8,9 тис. т. Крім цих речовин, у атмосферу в 2010р. стаціонарними та пересувними джерелами було викинуто 198,2 млн. т діоксиду вуглецю, який також впливає на зміну клімату. Від стаціонарних джерел забруднення промислових підприємств. в атмосферу надійшло 4,1 млн. т забруднюючих речовин, що на 0,2 млн. т (на 5,2%) більше, ніж у 2009 році.

Рисунок 2 – Структура викидів забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення у 2010 році

Авжеж, всі ці викиди несуть загрозу організму людини. Спричиняють зростання захворювань, зумовлюють підвищення смертності, скорочують середню тривалість життя [3].

Нагальні проблеми щодо збереження здоров’я є актуальними як для держави в цілому, так і для кожної людини, зокрема. У показниках здоров’я концентрується вся складна взаємодія чинників, що впливають на населення.

Важливе значення має моніторинг таких інтегральних показників стану здоров’я як смертність немовлят, величина захворюваності на туберкульоз, кількість онкозахворювань в регіоні [4].

Основними складовими незворотних демографічних втрат є високий рівень смертності населення як в цілому, так і чоловіків працездатного віку (через надмірну смертність від хвороб системи кровообігу та внаслідок дії зовнішніх факторів) (табл. 1). У 2009 р. в області зареєстровано 28,2 тис. померлих, що на 2 тис. осіб або на 6,5% менше, ніж у 2008 р.

Таблиця 1 – Динаміка та причини смертності в Запорізькій області, чол.

	Роки	Всього помер-лих	з них від
			хвороб системи кровообігу	новоутво-рень	зовніш-ніх причин смерті	хвороб органів трав-лення	хвороб органів дихання	деяких інфекційних та парази-тарних хвороб
2007		30747	16620	4326	2741	940	875	585
2008		30127	16841	4295	2507	1035	738	604
2009		28154	16848	4453	1986	894	665	531

Також, рівень здоров’я регіону залежить від показників онкозахворюваності [5]. Якщо, наприклад, порівнювати, онкозахворюваність 2009 р. з 2010р. , то можна спостерігати незначне зниження показника (табл. 2).

Таблиця 2 – Показники онкозахворюваності Запорізького регіону

Захворювання	2010 рік (%)	2009 рік(%)	Відхилення 2010 і 2009 років (%)
рак шкіри	15,3	16,3	-1
рак органів дихання	11,6	12,1	-0,5
рак молочної залози	10	10	0
рак ободової кишки	6,6	6,6	0

Після проведення аналізу слід зазначити, що показники здоров’я населення в Запорізькій області бажають бути кращими, не дивлячись навіть на незначну тенденцію в зменшенні рівня захворюваності.

Авжеж, існують певні причини, які заважають покращувати рівень здоров’я населення. Найпоширенішою з них – є проблема обмеженості отримання медичних послуг, через низький рівень платоспроможності українців. Найбільш гостро відчувають її респонденти Сумської (75%), Запорізької (66%) та Харківської (65%) областей.

Отже, говорячи мовою цифр, Запорізька область є одним із найбільш індустріалізованих регіонів України з історично високорозвиненим сільським господарством.

Протягом останніх років екологічна ситуація в області стабілізувалась, але кардинальних позитивних зрушень ще не відбулося.

Аналіз екологічної і соціально-економічної ситуації в Запорізькій області дає підстави для висновку, що в найближчі роки стан навколишнього природного середовища практично не поліпшиться. Це зумовлюється як економічною, так і екологічною кризами. Значною мірою становище ускладнюється відсутністю необхідних державних капіталовкладень, зростанням цін та хаосом в економіці. Немає відповідних фондів і у місцевих органів влади, на які лягає основна робота з організації охорони природи і впровадження в життя екологічної політики.

Реалізація концепції сталого розвитку в Запорізькій області можлива лише за умов формування сучасних наукових засад екологічної політики в Україні. Тобто, на нашу думку, необхідно розробити та прийняти державою систему політичних, економічних, юридичних заходів, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів. А саме:

- формування сучасного регіонального правового та економічного механізмів регулювання впливу господарської діяльності на довкілля;

- вдосконалення адаптаційного природоохоронного законодавства щодо нової ринкової соціально-економічної моделі розвитку України;

- розвиток міжнародно-орієнтованої системи стандартизації, сертифікації і ліцензування в сфері екології;

- створення єдиної системи державного моніторингу сталого розвитку;

- стимулювання екологічно чистих і ресурсозберігаючих технологій;

- розвиток інституту експертизи сталого розвитку;

- запровадження підприємництва, орієнтованого на сталий розвиток;

- створення умов для широкого залучення громадян до прийняття рішень з проблем розвитку їх територій;

- зміцнення міжнародного і регіонального співробітництва в галузі захисту довкілля;

- створення системи безперервної екологічної освіти та виховання.

Література:

1. Балацький О.Ф. Охорона навколишнього середовища. - К.: Знання, 1977. – 11 с.

2. Мірошниченко А.М., Юрченко А.Д. Загрози парцеляції земельного фонду в аграрній сфері // Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні: матеріали Міжнар. наук. конф. – У двох частинах (Київ, 13-14 квітня 2006 р.) / НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України. Редкол.: Данилишин Б.М. (відпов. ред.), Бистряков І.К., Новоторов О.С., Ніколаєнко Т.С., Кучер О.О., Осипенко В.М. – К.: РПВС України, НАН України, 2006. – Ч.І. - С. 211-214.

3. Борщевський П.П., Ушкаренко В.О., Чернюк Л.Г. та ін. Регіональні АПК України. - К.: Наук, думка, 1996.-262 с .

4. Продовольчий комплекс України: стан і перспективи розвитку. Л.В.Дейнеко, А.О. Коваленко, П.І. Коренюк, Е.І. Шелудько; За ред. чл.-кор. НАН України Б.М. Данилишина. — К.: Наук, думка, 2007. — 276 с.

5. Лисенький А.С., Соломко М. Структурний розвиток сільського господарства України // Економіка України.— 2006.— № 12.— С. 54— 61.

6. Мишенин Е.В., Вербицкий А.Н. Эколого-экономические проблемы переходной экономики // Тезисы докл. научн.-техн. конф. преподавателей, сотрудников и студентов.- Сумы: СумГУ, 1997.- С. 37.

7. Статистичний щорічник України за 2009 рік / Державний комітет статистики України за ред. О. Г. Осауленка. — К. : Консультант, 2010. — 571с.

8. Офіційний сайт Державної служби статистики. Довкілля України у 2010 році: [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2011/ns_rik/analit/arhiv.htm