Медицина/13. Підготовка медичних працівників у вузах

К.м.н. Шарун І.Е., Колесниченко Т.Є.

Обласний комунальний заклад «Дніпропетровське медичне училище», Україна

Роль самостійної та пошукової роботи студентів у професійному становленні фахівців-медиків

Реформування галузей освіти та медицини в Україні потребує нового ставлення до організації професійної підготовки студентів-медиків у ВНЗ І-ІІ р.а. На перший план в організації аудиторної та поза аудиторної роботи виходять наступні завдання: навчити студентів самостійної роботі з наочністю, підручниками, довідковою літературою, сучасними технічними засобами та виховати потяг до дослідницької, творчої, пошукової роботи.

Нами була поставлена мета залучити як можна більше студентів І та ІІ курсів спеціальності «Сестринська справа» до науково-пошукової роботи на дисциплінах морфологічного циклу: «Анатомія людини», «Фізіологія», «Патологічна морфологія і патологічна фізіологія» та проаналізувати їх успішність. Виявили бажання брати участь у проекті 28 зі 100 студентів 1 курсу та 40 зі 150 студентів 2 курсу (Мал.1). Темою була вибрана актуальна проблема сучасної медицини «Серцево-судинна система».

Мал. 1

Патологія серцево-судинної системи є самою найпоширенішою в світі. В Україні доля серцево-судинних захворювань складає 63 % і стоїть на першій позиції в загальній структурі захворюваності і смертності. Майбутнім медичним сестрам необхідно знати причини, ознаки хвороб, лікарські засоби для профілактики і лікування, мати почуття відповідальності за правильно та своєчасно проведені професійні дії, надання невідкладної допомоги. Тому саме цю тему обрали студенти медсестринського відділення під керівництвом викладачів ЦМК загально-медичних дисциплін для більш глибокого вивчення та дослідження.

Студентами-першокурсниками були зібрані та проаналізовані статистичні дані щодо тривалості життя в Україні порівняно з країнами Європи та світу. У ході дискусії на засіданні гуртка анатомії людини студенти аналізували причини підвищення смертності населення нашої країни і дійшли висновку, що однією з найбільш важливих причин є неналежне ставлення людей до власного здоров’я та факторів ризику. За останні 20 років в Європі та США смертність від кардіоваскулярної патології знизилась на 50%, основний вклад в покращення ситуації внесло зниження загального холестерину на 15%, стабільне зниження систолічного артеріального тиску, заборона паління в місцях загального користування. В той час в Україні відбувається збільшення і стійкий ріст захворюваності і смертності від серцево-судинних хвороб. Метою своїх досліджень студенти визначили розв’язання проблеми: чи є в Україні шанс підвищити тривалість життя за рахунок зменшення смертності від хвороб системи кровообігу?

Студенти організували конкурси: авторських творів, віршів, висловлювань, малюнків, карикатур за тематикою «Серце – символ любові», рефератів «Актуальна проблема сучасності - серцево-судинна патологія», стіннівок, санбюлетнів «Шкідливі звички – шлях до хворого серця», фото- та відеоматеріалів «Чи загрожують вам хвороби серця?». Студенти - гуртківці групи аналізу провели анкетування: опитано 75 майбутніх медсестер, питання стосувалися наявності проблем з серцем у близьких родичів, куріння, надмірної ваги та ін. Більшість респондентів знають про патологію №1, визнають наявність проблеми та факторів ризику в своїй сім’ї, готові активно вивчати тему для майбутньої якісної професійної діяльності. Студенти ІІ курсу підготували презентації з аналізом факторів ризику у виникненні серцево-судинних захворювань, підкресливши, що 50% з факторів, що впливають на стан здоров’я населення, складає здоровий спосіб життя. Були порівняні фактори, які неможливо змінити: вік, стать, спадковість з факторами, які можливо і треба змінювати: куріння, артеріальна гіпертензія, високий холестерин, атерогенна дієта, надлишкова вага, низька фізична активність. Студенти зробили висновки, що зниження серцево-судинної патології можливо за рахунок корекції факторів ризику, в першу чергу це відмова від шкідливих звичок. Медична сестра повинна бути пропагандистом здорового способу життя і сама стати прикладом в цьому. Аналіз участі студентів у різних видах самостійної роботи (Мал. 2).

Мал. 2

Студенти-дослідники звернули увагу на емоційне напруження, як фактор ризику при ССЗ, актуальність поради О. Хайяма: «Для продовження молодості необхідно навчитися не ревнувати, не заздрити, не злитися, мало їсти, багато любити та мріяти про позитивне». А перебування у постійному стресі веде до підвищення артеріального тиску, вироблення надмірної кількості адреналіну-це прямий шлях до розвитку гіпертонічної хвороби, інфарктів, інсультів. Були відмічені найбільш вразливі категорії населення та ситуації: під час вимушених негативних подій, війн, надзвичайних ситуацій; «стресові професії», що вимагають тривалої і сильної нервової напруги, серед яких медичні працівники.

Особлива увага була приділена такому фактору ризику, як куріння. 50 % курців помирає від захворювань, пов’язаних з цією шкідливою звичкою. У рекомендаціях ВООЗ підкреслюється, що кожний медичний працівник несе відповідальність у боротьбі з епідемією куріння і вони повинні бути прикладом для пацієнтів у відмови від куріння. Статистика показує, що у Європі Україна на І-ІІ місці щодо поширення цієї шкідливої звички, в світі - в 10 лідерів. В нашій країні тютюнопаління є опосередкованою причиною кожного 5 випадку смерті осіб віком понад 35 років, основний фактор онкологічних та серцево-судинних захворювань. Студенти-волонтери провели бесіди в групах та ознайомили молодь з медико-соціальним проектом «Здоров’я без паління», ініціатори якого асоціації кардіологів, фтизіатрів, пульмонологів, невропатологів, психіатрів, наркологів України. Рекомендації проекту розраховані на працівників ОЗ, викладачів та студентів-медиків. Студенти-пошуковці гуртка «Анатомія та фізіологія людини» провели дослідницьку роботу з теми: «Куріння як фактор ризику щодо хвороб серцево-судинної системи». Мета дослідження: доказ негативного впливу куріння на систему кровообігу людини. Суб’єкти дослідження: студенти-добровольці ДМУ. Перший етап роботи включав опитування за стандартною схемою: «Чи курите Ви? Скільки цигарок на день?», тощо. Результати: курять 15 чоловік з 30 опитаних (50%), в середньому 10 цигарок на день, на проблеми в родині щодо хвороб серцево-судинної системи вказали 40% опитаних. Другим етапом був експеримент: «Дослідження аналізу слини на вміст котинину (продукту метаболізму нікотину)». Використовувався тест-реактив (спеціальний маркер щодо вживання нікотину в слині людини, період напіврозпаду 7-40 годин). Результати: котинин не виявлено у 15 студентів, які не курили (50%), виявлено більше 12 нг/мл – у 10 студентів (активне куріння-33%), 5-8нг/мл – у 5 студентів (пасивне куріння-17%). Третім етапом було фізіологічне дослідження: «Підрахунок частоти пульсу та вимірювання артеріального тиску у студентів у зв’язку з курінням». Результати: у 15 студентів, які не курили (еталон-група) показники в середньому – ЧСС-76 р. за 1 хв.; АТ-115/70 мм. рт. ст.; у 10 студентів (активні курці) в середньому – до/після експерименту відповідно: ЧСС- 78/88 р. за 1 хв.; АТ-130/70 мм. рт. ст./ 140/85 мм. рт. ст.; у 5 студентів (пасивні курці): ЧСС- 78/84 р. за 1 хв.; АТ- 120/75 мм. рт. ст./ 130/80 мм. рт. ст.. Висновки: куріння негативно впливає на стан серцево-судинної системи людини.

Студентами-пошуковцями були підготовлені презентації і продемонстровані на мультимедійному апараті фото- та відеоматеріали, які стосуються не менш важливого фактора ризику для серцево-судинної патології як нераціональне харчування. Підвищений вміст холестерину крові являється одним з найпотужніших факторів ризику розвитку ішемічної хвороби серця. У пацієнтів з надлишковою масою тіла артеріальна гіпертензія зустрічається у 5-6 разів частіше, ніж у людей з нормальною вагою. Студенти-дослідники провели дослідницьку роботу «Аналіз змін індексу маси тіла (ІМТ) та суб’єктивних відчуттів у людей віком старше 50 років у зв’язку зі спеціальною дієтою». Мета дослідження: доказ позитивного впливу на організм людей середнього та старшого віку дієти з обмеженням тваринних жирів та простих вуглеводів. Суб’єкти дослідження: близькі родичі-добровольці студентів (8 чоловік). Час дослідження: 1 місяць. Студенти рекомендували своїм родичам ввести в харчовий раціон наступні продукти: хліб з борошна грубого помолу, знежирені молоко, сир, творог, супи вегетаріанські, рибу морську, м’ясо телятини, курки відварні, яйця-білки, рослинну олію, свіжі овочі. Також додали список продуктів, які треба обмежувати: м’ясо свинини та субпродукти, сосиски, копчення, масло вершкове, майонез, сіль не більше 5 гр. в день, яйця-жовтки, маргарин. Результати дослідження: у 6 чоловік ІМТ знизився (в середньому на 5%), всі опитані визначили зменшення приступів головної болі, покращення сну, появу легкості в пересуванні.

Висновок: раціональне харчування позитивно впливає на стан серцево-судинної системи.

Порівняльна таблиця аналізу успішності студентів І-ІІ курсів учасників проекту (гуртківців, дослідників, тощо) та студентів контрольної групи (не приймали участь у проекті) зі спеціальності «Сестринська справа» (Мал. 3).

Мал. 3

Самостійна та пошукова робота студентів – майбутніх медичних сестер має професійне спрямування, спонукає до аналітичного мислення, творчості, нестандартного прийняття рішень, виховує милосердя, цілеспрямованість та наполегливість у правильно вибраному шляху. Аналіз успішності студентів, які брали активну участь у науково-пошуковій роботі показав, що у них якість успішності в середньому на 10% вище, ніж в контрольній групі.