Право/10. Господарське право

К.е.н. Котирло О.О.

Національна академія внутрішніх справ, Україна

Регулювання біржової діяльності

Метою регулювання біржової діяльності є забезпечення стабільності, збалансованості та ефективності функціонування біржового ринку.

Регулювання біржової діяльності — це нормативно врегульована система способів і прийомів щодо відповідного впорядкування діяльності біржових інститутів й укладання біржових угод за встановленими правилами й вимогами.

Зважаючи на принцип суб'єктності, виділяють:

1. державне регулювання;

2. регулювання з боку професійних учасників ринку цінних паперів або саморегулювання ринку;

3. громадське регулювання.

Державне регулювання біржової діяльності здійснюється державними органами, до компетенції яких входить виконання тих чи інших функцій регулювання.

До завдань державного регулювання біржової діяльності відносять:

- реалізацію державної політики розвитку біржового ринку;

- гарантування рівних прав і безпеки для професійних учасників і клієнтів біржі;

- створення інформаційної системи біржового ринку і здійснення контролю за обов'язковим розкриттям відповідної інформації учасниками ринку [1,с.60].

Розглядають такі форми державного управління біржовим ринком:

- пряме (адміністративне), що здійснюється шляхом:

• прийняття державою відповідних законодавчих та нормативно-правових актів;

• реєстрації учасників ринку;

• ліцензування професійної діяльності на біржовому ринку;

• забезпечення гласності та рівної поінформованості всіх учасників ринку;

• підтримання правопорядку на ринку;

- непряме (економічне), що проводиться державою економічними важелями впливу через:

· систему оподаткування (ставки податків, базу оподаткування, пільги тощо);

· державні фонди коштів (державний бюджет, державні цільові фонди (пенсійний, соціального страхування тощо));

· державну власність і ресурси (державні підприємства, природні ресурси і землю) [2,с.21].

Для регулювання вітчизняного біржового ринку та координації діяльності його учасників в Україні створена і функціонує система органів влади та державного управління, серед яких варто виокремити такі: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Президент України, Національний банк України, Комісія з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України, Міністерство праці та соціальної політики України, інші державні органи.

Правовою основою діяльності кожної біржі є внутрішньобіржові нормативні акти: Засновницький договір, Статут і Правила торгівлі.

Виділяють наступні національні моделі бірж, що характеризують рівень державного впливу на роботу біржового ринку: американська, англійська, французька та східноєвропейська.

Американська модель біржі — самостійне об'єднання професійних посередників із внутрішньобіржовим регулюванням діяльності. Відповідний державний орган — Комісія з товарної ф'ючерсної торгівлі США — виконує переважно спостережні функції, координує діяльність усіх біржових ринків, здійснює юридичну експертизу всієї біржової документації з метою забезпечення рівних умов для розвитку конкуренції.

Англійська модель біржі характеризується поєднанням значного впливу державних установ із широким членством бірж і брокерів у неурядовій і некомерційній організації, що координує діяльність біржового ринку, – Управлінні з цінних паперів і ф'ючерсів.

Французька модель біржі передбачає визначальну функцію держави з контролю за діяльністю біржових структур і ринку.

Східноєвропейська модель має міжнаціональний характер; властива для країн з перехідною економікою, передусім для східноєвропейських. Характеризується відсутністю чіткої правової основи для діяльності бірж та жорстким і непослідовним регулюванням ринкових процесів з боку державних структур [3, с.15].

Сьогодні біржова діяльність в Україні ґрунтується в основному на загальному законодавчому забезпеченні розвитку країни, за винятком деяких спеціальних актів, які, однак, не дають змоги ефективно розвиватися біржовому ринку.

Варто зазначити, що й нині законодавче забезпечення є недостатнім для розвитку бірж, оскільки воно не тільки не задовольняє, а в багатьох напрямах і стримує біржову діяльність. Відтак виникає необхідність розробки гнучкої законодавчої системи щодо біржової діяльності.

Література:

1. Биржевое дело: учебник. / [Резго Г.Я., Кетова И.А., под ред.. Г.Я.Резго]. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 272с.

2. Берлач А.І. Біржове право України: [навч.посіб.] / Берлач А.І. - К.: Університет "Україна", 2007. – 316с.

3. Котирло О.О. Біржове право: [навч.посіб.] / Котирло О.О. – К.: Видавництво «Центр учбової літератури», 2012. – 268 с.