Право/
2. История и теория государства и права
Войтенко Є.Ю., Квітковська А.В.
Ніжинського
державного університету імені Миколи Гоголя
Науковий керівник: к.ю.н., старший викладач кафедри
права та методики викладання історико-правознавчих дисциплін Ніжинського
державного університету імені Миколи Гоголя О.С. Дудченко
Принцип
законності в діяльності органів державної влади України
З проголошенням
незалежності в Україні розпочалися демократичні перетворення, спрямовані на
формування громадянського суспільства та розбудову правової держави. Відповідно
до Конституції України в нашій державі визнається і діє принцип верховенства
права [1].
Дослідженням
принципів діяльності органівдержавної влади загалом, та принципу законності
зокрема, займалися такі дослідники, як О.М. Бандурка,
Л.М. Горбунова,С.Д. Гусарєв, І.Б. Коліушко, А.М. Колодій,
О.Д. Крупчан, Н.Р. Нижник, О.Ф. Фрицький та інші. Як стверджує
український вчений А.М. Колодій, принципи права – це такі відправні ідеї
існування права, які виражають найважливіші закономірності і підвалини даного
типу держави і права, є однопорядковими із сутністю права і становлять його
головні риси, відрізняються універсальністю, вищою імперативністю і загально
значимістю, відповідають об’єктивній необхідності побудови і зміцнення певного
суспільного ладу [2, с. 27].Вітчизняний
дослідник С.Д. Гусарєв визначає принципи права як закріплені в праві головні
ідеї, вихідні начала або основи функціонування, що характеризують його зміст,
головне призначення права та обумовлені загальними закономірностями розвитку
суспільства [3, с. 102]. В теорії держави і права існують різні класифікації
принципів права. До загально-правових (загальнолюдських) принципів права
належать: демократизму, законності, гуманізму, рівності всіх перед законом,
взаємної відповідальності держави та особи, втілення соціальної справедливості
та інші принципи [3, с. 103].
Український
вчений А.М. Колодій підкреслює, що основними принципами органів державної
влади України є: демократизм, національна рівноправність, законність,
суверенність, розподіл влад, соціальна справедливість, гуманізм і милосердя,
поєднання переконання і примусу, гласність, відкритість і врахування
громадської думки тощо [4, с. 26–27]. Крім
того, в юридичній літературі існує визначення принципів державного управління,
зокрема, принципи державного управління визначаються як основні, вихідні
положення, на яких ґрунтується і функціонує управлінська діяльність і які
можуть бути сформульовані у вигляді певних правил [5, с. 26].
Науковці
Осауленко О., Панько О. зазначають, що законність виступає режимом
(станом) діяльності всіх без виключення державних органів, громадських
об’єднань, політичних партій, підприємств, установ, організацій, їх посадових
осіб, окремих громадян, за якого необхідно точно й неухильно дотримуватися
положень чинних законів України [6, с. 61–63]. Вітчизняний дослідник О.І. Ющик
стверджує, що принцип законності має своїм вихідним моментом необхідність мати
закон як юридичну форму нормативної сутності в діяльності державного апарату.
Повнота законодавчого регулювання суспільних відносин є базою для послідовного
здійснення принципу законності. Далі зазначає дослідник, що принцип законності
не можна обмежувати суто формулюванням вимоги до агентів публічної влади
дотримувати положень закону [7, с. 15–16]. Л.М. Горбунова поділяє цю точку зору, і
підкреслює, що означений принцип є загальним як для органів державної влади та
місцевого самоврядування, так і для всіх фізичних і юридичних осіб на території
України. Іншими словами, він має всеосяжне суспільно-правове значення, є
основою взаємовідносин влади і громадянського суспільства, їх функціонування та
розвитку. Механізми з допомогою яких забезпечується реальна реалізація режиму
законності в усіх сферах державного життя, є соціальні та юридичні технології
впровадження законності [8, с. 16–17].
Конституційна
законність спрямована на гарантування природних прав і свобод особи, включає
передусім вимогу щодо рівності всіх перед законом і судом, непорушності
демократичних і загальнолюдських цінностей, первісності громадянина порівняно з
державою [9, с. 6–7].Відповідно до Конституції України органи державної влади
та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та
законами України. Державні органи і громадські організації, їх посадові особи
зобов’язані додержуватися Конституції і законів України.
Література:
1. Конституція України від 28
червня 1996 року // Відомості
Верховної Ради від 23 липня 1996 р. – 1996. – № 30. – ст. 141.
2. Колодій А. М. Принципи права України :
[монографія] / Анатолій Миколайович Колодій. – К. :ЮрінкомІнтер, 1998. – 207 с.
3.Гусарєв С.Д. Теорія права і держави : [навч. пос.] / Гусарєв С.Д.,
Олійник А.Ю., Слюсаренко О.Л.–К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова
єдність», 2008. – 270 с.
4. Колодій А.М. Державне будівництво
і місцеве самоврядування в Україні: [підручник] / Колодій А.М., Олійник А.Ю; за
ред.. Кондратьєва Я.Ю. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 464 с.
5. Ортинський В. Л.
Управління в органах виконавчої влади України : [навч. пос.] /
Ортинський В. Л., Кісіль З. Р., Ковалів М. В. –К. : Центр учбової літератури, 2008.
– 296 с.
6. Осауленко О., Панько О. Зміцнення законності у
правозастосовному процесі / О. Осауленко, О. Панько // Право України.
– 2004. – № 12. – С. 61–68.
7. Ющик О.І. Правова реформа: загальне поняття, проблеми
здійснення в Україні. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України,
1997. – 192 с.
8. Горбунова Л. М. Принцип законності у
нормотворчій діяльності органів виконавчої влади : [монографія] / Лідія
Миколаївна Горбунова. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 240 с.
9. Горбунова Л.М. Історія дослідження ідеї та поняття
законності / Л.М. Горбунова // Право України. – 2004. – № 2. –
С. 3–8.