Психология и социология/ 10. Психология труда

Магістр психології Колесник О.І.

Харківський національний університет внутрішніх справ Навчально-науковий інститут права та масових комунікацій, Україна

Структура ціннісних орієнтацій особистості із маргінальною направленістю в професійній сфері

Постановка проблеми. В умовах змін, зсунення критеріальних орієнтирів оцінки професіоналізму, з’явився класовий прошарок професіоналів, які не відповідають соціальному призначенню своєї професії. Саме цьому проблема реалізації професіонала, на сьогоднішній день, стала проблемою суто соціальною. Проблема адекватності та соціальної відповідальності професіонала, зумовлена ідентифікаційними відношеннями його до суспільства і професії в цілому. Це призводить до виникнення феномену професійного маргіналізму.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Професійна маргінальність, як порушення ідентичності розглядається Е. Еріксоном, Т. Парсонсом, Ю. Поваренковим, Ст. Беком, Ст. Вордвеллом, Н. Дензіним, Г. Грантом, В. Ільїним, О. Косиловою, С. Краснодьомською, С. Максименко, І. Поповою, Л. Путіловою, М. Тьомкіним, Л. Шнейдер та інші.

Однак, незважаючи на значний науковий доробок, ця проблема потребує подальшого опрацювання та вивчення.

Метою даної статті є дослідження структури ціннісних орієнтацій особистості із маргінальною направленістю в професійній сфері.

За визначенням [1, с. 125], ціннісні орієнтації є відображенням у свідомості людини цінностей, які вона визнає стратегічними життєвими цілями та загальними світоглядними орієнтирами. Н.А. Кирилова [3, с. 46], розглядаючи ціннісні орієнтації, вважає їх «складним психологічним феноменом, який характеризує направленість і зміст активності особистості, він є складовою частиною системи відношень людини, що зумовлюється загальним підходом до світу й до себе самого, він надає смислу і направленості особистісним позиціям, поведінці, вчинкам».

Ціннісні орієнтації дозволяють індивіду зайняти певну позицію, сформувати нову точку зору, дати оцінку. Окрім цього, цінності мотивують діяльність та поведінку, оскільки, як зазначає Б.Ф. Ломов, «організація людини у світі й прагнення до досягнення окремих цілей співвідноситься із цінностями, які включені до структури особистості».

Визнання цінностей реально діючими іманентними регуляторами діяльності індивідів, що впливають на поведінку незалежно від їх відображення у свідомості, не заперечує існування свідомих упереджень чи уявлень суб’єкта про цінне для нього, що адекватно виражається поняттям ціннісних орієнтацій (В.Я. Ядов, А.А. Ручка та ін.).

Поряд із ціннісними орієнтаціями, які більш-менш відображають власні особистісні цінності суб’єкта, в його свідомості відображуються цінності інших людей, цінності різних великих і малих соціальних груп, а також ціннісні стереотипи й ціннісні ідеали. Система ціннісних орієнтацій має складну структуру, компоненти, якої можна спостерігати в конкретних видах суспільних відношень: «… ціннісні орієнтації, як і будь-яку психологічну систему, можна представити як багатомірний динамічний простір, кожний вимір якого відповідає певному виду суспільних відносин і має у кожної особистості різну цінність» (Б.Ф. Ломов).

Представляючи собою одночасно мотиваційні й когнітивні утворення, цінності направляють, організують, орієнтують поведінку людини на певні цілі і в той же час детермінують когнітивну роботу з інформацією. Цінності виступають для індивіда як деякі критерії оцінки людини оточуючих її соціальних об’єктів та ситуацій, і, таким чином, є основою для пізнання й конструювання цілісного образу соціального світу. Індивід усвідомлює оточуючих світ через призму цінностей, тобто цінності детермінують процес пізнання людиною соціального світу. Сприйняття й пізнання індивідом соціальної дійсності не може бути позаціннісним, оскільки не може бути позасмисловим, вважає Є.М. Дубровська.

Крім того, ціннісні орієнтації визначають порядок надання переваги тим чи іншим сферам діяльності, напрямку життєвого шляху, на якому людина концентрує всі свої сили й енергію. Ціннісні орієнтації, цілі та плани є послідовними сходинками суб’єктивної регуляції життєдіяльності людини. Однак за умови недостатньої сформованості ієрархії ціннісних орієнтацій, вважає Є.Н. Головаха, людина не може здійснити вибір найбільш значимих сфер життєдіяльності, на яких йому потрібно сконцентрувати свої сили, особливо в ситуаціях, коли рівні за значимістю цінності конкурують із напрямком діяльності. Конкуренція ціннісних орієнтацій породжує, в першу чергу, ситуацію невизначеності життєвого вибору. Таким чином, важливою передумовою успішної саморегуляції людини в майбутньому є узгоджена, несуперечлива система ціннісних орієнтацій, життєвих планів.

У статті наводиться дослідження реальної структуру ціннісних орієнтацій особистостей із маргінальною направленістю у людей, які були розподілені по групах, відповідно до рівня прояву маргінальності. Дослідження проводилося серед людей, які знаходяться на обліку в службі зайнятості і є безробітними, та працівників Кіровоградського міського центру зайнятості. Всього в дослідженні прийняло участь 156 осіб, віком від 25 до 40 років, з них 105 жінок і 51 чоловік.

Використання методики «Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості» (С.С. Бубнова) дозволило виміряти складові структури ціннісних орієнтацій особистості як складного багатоаспектного психологічного утворення. Отримані результати представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистостей із маргінальною направленістю

Шкали	Безробітні	Люди, які працюють		Т		р
Приємне проводження часу, відпочинок	3,62 ± 1,42	5,07 ± 0,84	8,5		0,001
Високий матеріальний статок	3,44 ± 1,26	5,37 ± 0,7	6,89		0,001
Пошук та насолода прекрасним	3,01 ± 1,52	4,53 ± 1,21	8,94		0,001
Допомога та милосердя до інших людей	5,16 ± 0,917	4,6 ± 1,28	3,29		0,01
Кохання	4,28 ± 1,16	4,38 ± 1,39	0,58		-
Пізнання нового в світі, природі, людині	2,43 ± 1,38	4,84 ± 1,06	14,17		0,001
Високий соціальний статус й управлянні людьми	2,64 ± 1,18	4,96 ± 0,87	16,92		0,001
Визнання та повага людей і вплив на оточуючих	4,82 ± 0,96	4,94 ± 0,97	0,35		-
Соціальна активність для досягнення позитивних цілей	2,37 ± 1,38	4,84 ± 0,92	14,52		0,001
Спілкування	2,76 ± 1	6 ± 0	32,4		0,001
Здоров’я	3,51 ± 1,17	3,78 ± 1,12	1,92		0,05

В результаті проведення емпіричного дослідження (табл. 1) були отримані значущі відмінності:

За шкалою «Приємне проводження часу, відпочинок» показник у першій групі склав (3,62 ± 1,42) і у другій (5,07 ± 0,84), відмічені відмінності є на рівні достовірності. Це свідчить про те, що безробітні, які вже довго стоять на обліку в службі зайнятості, для себе не виділяють цінності гарного відпочинку та приємного проводження часу, а ніж люди, що працюють. Таким чином, можна допустити, що безробітні не вбачають потреби в дозвіллі, так як воно для них не є значимим. Вони не звикли плідно працювати і через це для них життя – це лише відпочинок. Люди, які працюють по 40 годин щотижня, розслаблюються різко і через це цінують час, що належить тільки їм. Повноцінну відпустку вони можуть собі дозволити лише раз на рік й тому приємне проводження часу і відпочинок для них є великою цінністю.

За шкалою «Високий матеріальний статок» показник у першій групі склав (3,44 ± 1,26) і в другій (5,37 ± 0,7), відмічені відмінності на рівні достовірності. Це свідчить, про те, що гроші, як основна матеріальна цінність, не є головною для безробітних, які довго знаходяться в пошуках роботи. Вони не прагнуть їх заробляти та примножувати. Можливо, що ще в дитинстві батьки не привчили заробляти гроші, або ж, навпаки, прививали те, що гроші – це корінь всього злого. Якщо для людини гроші – це не значуща цінність, то вона не буде прагнути їх заробляти. Тобто нема потреби працювати взагалі. Для багатьох безробітних допомога на випадок безробіття є достатньою, щоб прожити на неї. Вони не прагнуть знаходити роботу, тому що їх влаштовує власне життя й соціальний статус, і через це постійно стоять на біржі праці у пошуках роботи.

За шкалою «Пошук та насолода прекрасним» показник у першій групі склав (3,01 ± 1,52) і в другій (4,53 ± 1,21), відмічені відмінності на рівні достовірності. Ця різниця в домінуванні цінностей вказує на те, що безробітні, які тривалий час знаходяться на обліку в службі зайнятості, набагато менше приділяють увагу естетичному аспекту. Естетичні цінності проявляються у бажанні сприймати й створювати прекрасне, в інтересі до проявів краси у творах мистецтва, природі та людській душі, схильності до пошуку краси у явищах світу і характерах людей тощо. Це свідчить про те, що особистості з маргінальною направленістю не схильні до пошуку засобів мистецтва, для подальшого їх споглядання й культурного просвітлення.

За шкалою «Пізнання нового в світі, природі, людині» показник у першій групі склав (2,43 ± 1,38) і в другій (4,84 ± 1,06), відмічені відмінності на рівні достовірності. Люди, які знаходяться в пошуках роботи не один рік, не цікавляться пізнанням навколишньої дійсності. Для них це не є значимим, тому що вони вибирають більш пасивну позицію, яка не передбачає пошуку, знаходження та отримання нових знань. Через це вони не займаються дослідною роботою, не отримують науковий звань й не цікавляться наукою взагалі. Така позиція не передбачає глибокої ерудованості та відсутністю бажання ставати професіоналом, займати високу посаду в кар’єрному розвитку.

За шкалою «Високий соціальний статус й управління людьми» показник у першій групі склав (2,64 ± 1,18) і в другій (4,96 ± 0,87), відмічені відмінності на рівні достовірності. Якщо людина не бажає пізнавати нового, не прагне отримувати великої зарплатні, не хоче планувати свою діяльність й поступово ставати професіоналом, то високий соціальний статус її не цікавить. Безробітні не звикли нести відповідальність за свої вчинки. Вони звинувать оточуючих людей, випадок, але тільки не себе. Ось чому вони не можуть повноцінно управляти своїм життям і через це не прагнуть управляти іншими людьми. Це проявляють в тому, що вони не стають керівниками чи лідерами, їм більш до вподоби роль пасивного підлеглого.

За шкалою «Соціальна активність для досягнення позитивних цілей» показник у першій групі склав (2,37 ± 1,38) і в другій (4,84 ± 0,92), відмічені відмінності на рівні достовірності. Особистості з маргінальною орієнтацією щодо професії не хочуть проявляти активну позицію для досягнення своїх цілей. Як було зазначено раніше, це пов’язано із екстернальним локусом-контролем та низьким рівнем відповідальності. Якщо людина не проявляє активної життєвої позиції, то, відповідно, й соціальна активність в неї буде низькою. Це може призвести до того, що нею буде легко маніпулювати й будуть відсутні бар’єри для подолання деструктивного впливу.

За шкалою «Спілкування» показник у першій групі склав (2,76 ± 1) і в другій (6 ± 0), відмічені відмінності на рівні достовірності складають. Так як безробітні, що давно знаходяться на обліку служби зайнятості, займають пасивну соціальну позицію, то й коло людей з якими відбувається процес комунікації буде не чисельним. Ініціативність ними проявляється дуже рідко, що призводить до звуження спілкування. Безробітні спілкуються зі своєю сім’єю, рідними та близькими багато, але їх чисельність настільки мала, що можна зробити висновок про низький рівень розвитку комунікативних здібностей та вузькість кола тем, які виносять на обговорення. Якщо б вони не боялися проявляти своєї активності, цікавилися б культурними та науковими новинками, то знайомства зав’язувалися б частіше і це привело до повноцінного спілкування.

За шкалою «Здоров’я» показник у першій групі склав (3,51 ± 1,17) і в другій (3,78 ± 1,12 ), відмічені відмінності на рівні достовірності. Безробітні, які тривалий час шукають місце роботи, не проявляють належної уваги до проблеми збереження та підтримки свого здоров’я. Це пов’язано, по-перше, з вузькістю мислення і по-друге, з відсутністю відповідальності. Особи з маргінальною орієнтацією вважають, що якщо вони починають хворіти, то винен в цьому хтось інший. Профілактику безробітні не беруть до уваги, тому що вона не є результативною. Міркування такого роду є абсурдними і свідчать про не компетентність в області збереження й підтримки здоров’я.

Таким чином, досліджуючи реальну структуру ціннісних орієнтацій особистостей із маргінальною направленістю, можна зробити наступні висновки:

1. Структура ціннісних орієнтацій особистостей із маргінальною направленістю є дуже вузькою і ригідною. Так як безробітні, які шукають роботу, не приділяють увагу навчанню, здобуванню нового досвіду, досягненню високого рівня професіоналізму та прояву соціальної активності. Це призводить до звуження мислення, пасивної життєвої позиції і відсутності бажання пізнавати нове.

2. Відсутність активної соціальної позиції у осіб із маргінальною орієнтацією впливає на їх відношення до життя в цілому. Тому в них переважає екстернальний локус-контроль. Вони не замислюються над своїми вчинками, так як вважать, що вони не в силах щось змінити. Для них життя є пасивним, безцільним. Відповідальність за неї вони переносять на вищі сили, когось іншого, тільки ні на себе.

3. Безробітні, які давно стоять на обліку служби зайнятості, не бажають пізнавати реальність, дізнаватися щось нове, культурно просвітлюватися. Через це вони не займаються дослідною роботою, не отримують науковий звань й не цікавляться наукою взагалі. Така позиція не передбачає глибокої ерудованості та відсутністю бажання ставати професіоналом, займати високу посаду в кар’єрному розвитку.

Література:

1. Бех І.Д. Духовні цінності в розвитку особистості [Текст]/ І.Д.Бех // Педагогіка і психологія. – 1997. – №1. – С.124-129.

2. Здравомислов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности [Текст]/ А.Г.Здравомыслов. – М.: Прогресс, 1986. – 320 с.

3. Романюк Л.В. Ціннісні орієнтації: сутність, структура і психологічні механізми розвитку [Текст]/ Л.В.Романюк. – Кам’янець-Подільський: Абетка НОВА, 2004. – 188 с.

4. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности [Текст]/ Под. ред. В.А. Ядова. - Л.: Наука, 1979. - 264 с.