Психологія /10. Психологія праці

К.психол.н. Болотнікова І.В.

Інститут психології ім.Г.С.Костюка НАПН України

Оптимізація особливостей розумової діяльності як фактор психофізіологічного забезпечення становлення фахівця у професіях типу “людина-людина”

У психофізіологічному забезпеченні становлення фахівця можна виділити чотири основні напрямки: за етапами професійного становлення, за його складовими, за певною професією та за спрямованістю заходів.

Так, за етапами професійного становлення психофізіологічне забезпечення становлення фахівця може розрізнятися за етапами забезпечення: 1) професійної орієнтації (оптації); 2) професійної підготовки; 3) професійної адаптації 4) первинної професіоналізації; 5) вторинної професіоналізації; 6) професійної майстерності.

За складовими професійного становлення психофізіологічне забезпечення становлення фахівця може бути спрямоване на оптимізацію формування та розвитку у нього: 1) професійної спрямованості; 2) професійної компетентності; 3) професійно важливих якостей і 4) професійно важливих психофізіологічних властивостей .

Психофізіологічне забезпечення становлення фахівця також може поділятися у залежності від того, у якій певній професії воно здійснюється.

За спрямованістю заходів у психофізіологічному забезпеченні становлення фахівця можна виділити спрямування на: 1) формування, розвиток певних якостей (спрямованості, компетентності і т. ін.) та 2) профілактику, подолання негативних особистісно-професійних явищ (професійних криз, деструкцій, вигорання); а також на: 1) застосування діагностичних методів та 2) оптимізацій них [40].

В якості одного із важливих чинників оптимізації професійного становлення фахівця у професіях типу “людина-людина” можна розглядати індивідуальну регламентацію (оптимізацію) діяльності. Її сутність насамперед полягає у здійсненні індивідуального підходу до кожної особи з тим, щоб організувати її діяльність відповідно до її психофізіологічних особливостей. До заходів індивідуальної регламентації діяльності (оптимізації) відносять: планування оптимального навантаження, оптимізацію режиму праці, відпочинку, харчування. [40].

Провідним чинником оптимізації професійного становлення фахівця можна вважати вироблення ним індивідуального стилю діяльності. Індивідуальний стиль діяльності, згідно з Є.О. Климовим [21], являє собою спосіб діяльності, що враховує індивідуальні якості (особливості) суб'єкта і має такі відмітні ознаки, як стійкість, зумовленість певними особистісними якостями, і є засобом ефективного пристосування до об'єктивних вимог. Індивідуальний стиль являє собою індивідуально-своєрідну систему психологічних засобів, до яких свідомо чи стихійно удається людина з метою найкращого зрівноважування своєї (типологічно зумовленої) індивідуальності з предметними, зовнішніми умовами діяльності [22]. Основна функція індивідуального стилю діяльності полягає в оптимальному пристосуванні людини до заданих умов і вимог діяльності з метою досягнення належного результату.

Головне завдання акмеології, за О.О. Бодальовим [4], полягає у тому, щоб на основі проведення комплексних досліджень запропонувати психологічний супровід становлення фахівця з метою практичного здійснення процесу переведення фахівця, що починає свою самостійну діяльність, на все більш високі рівні професіоналізму.

Психологічний супровід — це цілісний процес вивчення, формування, розвитку і корекції професійного становлення особистості з урахуванням своєрідності і психологічних особливостей кожної стадії, а також права особистості нести відповідальність за своє професійне життя [17]. Мета психологічного супроводу полягає у повноцінній реалізації професійно-психологічного потенціалу особистості і задоволення потреб суб'єкта діяльності.

Компетентний і продуктивний психологічний супровід може здійснювати спеціально підготовлена людина — психолог-профконсультант. Надаючи людині допомогу і підтримку у виборі траєкторії професійного розвитку, психолог не нав'язує йому свою думку, а допомагає намітити орієнтири.

Оскільки високий рівень розумового розвитку є однією з професійно-важливих якостей фахівця будь-якої професії, зокрема, у професіях типу “людина - людина”, оптимізація особливостей мислення є важливим фактором психофізіологічного забезпечення становлення фахівця у професіях типу “людина-людина”.

Оптимізація особливостей розумової діяльності людини може бути досягнута наступними шляхами (та їх поєднанням):

- Проведення грунтовної кваліфікованої профорієнтаційної роботи на етапі оптації;

- Створення умов активізації пізнавальних інтересів на етапі професійної підготовки фахівця за допомогою задачного підходу, привабливості діяльності та об’єкту пізнання, стимуляції пізнавальної діяльності;

- Безперервна освіта на різних етапах професійного становлення;

- Розвиток і тренування розумових функцій фахівця за допомогою тренінгів, інтелектуально-творчих ігор, вправ.

- Профілактика розумово-емоційного перенапруження фахівця шляхом раціонального навантаження, дотримування режиму праці та відпочинку, профілактики стресових реакцій, виконання фізичних вправ та оптимізації санітарно-гігієнічних чинників.