Фізична культура і спорт

 

Гружевський В.О.

Кримський економічний інститут ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана»

Характеристика психофізичного стану юнаків першого курсу в залежності від попереднього регіону проживання, які займаються фізичним вихованням у ВУЗі

 

Процес фізичного виховання здійснюється на основі комунікативного поля, яке відображає потребу студентів в емоційному контакті зі своїми однолітками, педагогами, в прояві своїх емоцій а у відповідь розуміння, відчуття включеності в діяльність [1, С. 16]. У зв'язку з цим взаємини студентів і викладачів доцільно будувати з урахуванням переведення їх з об’єкт-суб’єктивної форми в суб’єкт-суб’єктивну, організовувати взаємно мотивовану творчу педагогічну діяльність.

Так, А.Г. Комков і ін. [5, С. 25] стверджують, що застосування сучасних інноваційних технологій, зміна змістовної суті фізичного виховання повинні базуватися на використанні комплексної інформації, що дозволяє враховувати не лише гендерні і вікові особливості молоді, але і їх індивідуальні, морфологічні і психічні особливості, фізкультурно-спортивні інтереси [7, С.11].

Мета дослідження – визначення психофізичного стану юнаків першого курсу, враховуючи їх попереднє місце проживання, які займаються фізичним вихованням.

Аналіз психофізичного стану передбачав визначення психофізичних якостей, які підлягають корекції за допомогою фізичних вправ.

Аналізуючи результати анкетування в групах юнаків першого курсу, виявили такі факти.

Так, у студентів першого курсу «дратівливість» властива хлопцям з етнічної групи в 18,18%, з малих міст Криму дещо більше – 33,33% опитаних, стільки ж спостерігали і в м. Сімферополі (34,28%), в сільській місцевості – 19,04% респондентів і що приїхали з областей України – 25% респондентів. Ніколи  не  гарячаться  і  можуть  подавити  вольовим зусиллям,  управляти  своїм  настроєм  хлопці з  етнічної групи  в  9,09% опитаних, з малих міст Криму і м. Сімферополя відповідно - 8,33%; 8,57%. Дратівливість присутня «інколи» в середньому у 63,49% студентів першокурсників.

Аналізуючи відповіді студентів про присутність відчуття провини і безпорадності виявили, що цей стан буває у студентів з етнічної групи у 13,63% опитаних, дещо більше у студентів їх м. Сімферополя і областей України (20%; 25%) і менше з малих міст Криму і сільської місцевості (8,33%; 9,52%).

Не переживають почуття провини і безпорадності в середньому у 56,76% опитаних: більше таких опинилися з сільської місцевості (66,66%), менше з областей України (50%). Відповідей «інколи» в середньому опинилося 25,16%, при цьому особливих відмінностей не виявлено, за винятком відповідей хлопців з малих міст Криму (33,33%). На думку Р. Френкіна багато дослідників розділяють думку про те, що вина в основі своїй - емоція адаптивна. Вона забезпечує хороші соціальні стосунки. З еволюційної точки зору підтримка її важлива, оскільки виживання окремої людини частенько залежить від умов, що складаються в групі, до якої вона належить. Автор вважає, що це залежить від двох взаємодоповнюючих процесів: сприйнятливості до потреб інших людей і прагнення загладити свою провину або відшкодувати завданого збитку, якщо порушені норми. Іншими  словами підтримка хороших соціальних стосунків залежить від здатності переживати почуття провини [8, С. 491].

Відчуття неспокою, зокрема необґрунтована тривожність присутні у хлопців з областей України (25%), малих міст Криму (16,66%), менше з               м. Сімферополя (8,57%) і сільської місцевості (9,52%). Студенти з етнічної групи постійно не турбуються, це відчуття з'являється «інколи» у них в 45,45%, а в середньому відповіді «інколи» були у 37,65% опитаних з регіонів Криму.

Відсутнє відчуття тривоги і неспокою у половини хлопців з етнічної групи і областей України (50%), з сільської місцевості – 57,14% і декілька менше з малих міст Криму і м. Сімферополя відповідно 41,66%; 45,71% опитаних.

Трудність концентруватися і ухвалити необхідне рішення властиві тільки в етнічній групі хлопців (9,09%) і з сільської місцевості (4,76%). Порушення уваги і її концентрації «інколи» присутнє в етнічній групі в 45,45% респондентів, майже стільки ж з сільської місцевості (47,61%), декілька менше у студентів з малих міст (41,66%) і більше з областей України і м. Сімферополя (50%, 57,14%). В той же час стійкість і концентрацію уваги підтверджували з етнічної групи 45,45% студентів, з сільської місцевості 47,61%, студенти з          м. Сімферополя тільки в 40% випадків. Дещо більше студентів, які концентрували увагу і могли ухвалювати необхідне рішення, були з малих міст Криму (58,33%) і що приїхали з областей України (50%). Важко відповісти в середньому у 1,47% опитаних.

Необхідно відзначити, що велике значення в організації концентрації уваги має виробіток динамічних стереотипів під впливом постійного режиму роботи. Сильна концентрація уваги  пов'язана з  підвищеною мотивацією особистості з глибокою зацікавленістю [2, С. 155].

Загострення відчуття невпевненості в собі,  в своїх можливостях виявлені   у   відповідях   студентів-першокурсників  з   малих  міст  Криму   і сільської   місцевості    (8,33%;  9,52%). Стверджували, що цe   відчуття виявляється «інколи»- у більшості студентів з етнічної групи (59,09%), потім з сільської місцевості (42,85%), м. Сімферополя — 34,28% і однаковими були відповіді  хлопців з  малих міст Криму і  областей України (25%). Упевнені в coбі і своїх можливостях менше всього хлопців з етнічної групи (31,81%), трохи більше з сільської місцевості (47,61%), упевненими в собі були хлопці з м. Сімферополя (65,85%), малих міст Криму (66,66%), з областей України (75%). Важко відповісти в середньому 2,38% опитаних. На думку Р.Френкіна [8, С. 51] невпевненість це когнітивний стан, при якому особистість не здатна повністю що-небудь зрозуміти або передбачити результат якогось вчинку. Тому дослідники і виявили, що вона викликає сильну активацію, а у результаті - перебудову уваги. Невпевненість сигналізує, що особистість не цілком готова до взаємодії з навколишнім середовищем. Тому, часто невпевненість людини привертає її до пасивності.

В результаті аналізу відповідей першокурсників було виявлено, що підвищена фізична і розумова стомлюваність спостерігалася у хлопців етнічної групи 22,72%; сільської місцевості 23,8% опитаних, менше спостерігалася у представників з малих міст Криму і м. Сімферополя (8,33%; 14,28%). Інколи їх стомлюваність була присутня в етнічній групі у 45,45% студентів, з малих міст Криму відповідно — 41,66% і менше втомлювалися з м. Сімферополя і областей України (25,71%; 25%), сільській місцевості 19,04% першокурсників. Не відчували втоми в етнічній групі – 31,81% опитаних і більше половини була таких в інших досліджуваних групах від 50% до 57,14% респондентів. Про появу втоми у студентів відзначали ряд авторів [3, 4, 9].

Показником емоційної стійкості є інтерес до власного зовнішнього вигляду. Так, не виявляють цікавість до власного зовнішнього вигляду в середньому 7,23% хлопців, «інколи» втрачають інтерес до свого зовнішнього вигляду в середньому 9,24%, не байдужий зовнішній вигляд для першокурсників етнічної групи у 86,36% опитаних, майже стільки ж у студентів   з   сільської   місцевості (85,71%), дуже   піклуються   про   свій зовнішній вигляд студенти з малих міст Криму – 91,66%, зокрема                         м. Сімферополя 94,28%. Це свідчить про те, що хлопці предявляють досить високі вимоги до себе [3, С. 20].

Порушення сну і постійну втому виявили у студентів з етнічної групи (4,54%), малих міст Криму (8,33%) і м. Сімферополя (11,42%). «Інколи» порушується сон і присутня втома у студентів етнічної групи — 22,72%, декілька менше з м. Сімферополя (14,28%), більше у хлопців з сільської місцевості (33,33%) малих міст Криму (41,66%) і з областей України (50%).

Не порушується сон і не переживають почуття постійної втоми в етнічній групі - 68,18% опитаних, з сільської місцевості - 66,66% хлопців; дещо більше з м. Сімферополя - 74,28%, з малих міст Криму і областей України таких була половина (50%). А оскільки сон є вирішальним біоритмічним чинником підтримки життєстійкості організму, то його недостатність і частий дефіцит є неприпустимими [6, С. 128].

Специфіка студентського способу життя пов'язана з нерегулярним харчуванням [4, С. 71].  При опитуванні погіршення апетиту спостерігалося у хлопців з малих міст Криму (8,33%), сільській місцевості (4,76%) і                  м. Сімферополя (2,85%). «Інколи» цей показник в середньому склав 11,80%. Не спостерігалося погіршення апетиту у хлопців з етнічної групи в 13,63% опитаних, з малих міст Криму 83,33%, м. Сімферополя 82,85%, сільській місцевості 80,95%, областей України 75% респондентів. Хлопцям з етнічної групи в кількості 86,36% важко було відповісти на цей варіант питання.

Таким чином, порушення сну і харчування приводять до того, що учбові заняття у цих студентів проходять на тлі пониженої працездатності [4, С.71].

Проведене дослідження визначило психофізичні компоненти особистості студентів.

При цьому індивідуальні, національні (етнічні) відмінності, регіон проживання, попередній руховий досвід має важливе значення в здійсненні диференційованого фізичного виховання студентів.

 

Література:

1.   Антонюк С.Д. Обоснование образовательного пространства адаптивной физической культуры на основе принципа интеграции. /С.Д.Антонюк, С.А.Королев //Теория и практика физической культуры.-2008.-№5.- С. 15-17.

2.   Богословский В.В. Общая психология. /Учебное пособие для студентов пед.институтов /В.В.Богословский, А.Г.Ковалева, А.А.Степанов/ Под ред. В.В.Богославского и др. - 3-е изд. - М: Просвещение. - 1981. – 383 с.

3. Бордуков М.И. Студенты о своем физическом и психическом здоровье. /М.И.Бордуков, A.С. Рыбаков. // Теория и практика физической культуры. -2007. - №7 - С. 20-29.

4. Давыдов О.Ю. Характеристика профессиональной личности студентов: социологический аспект. /О.Ю.Давыдов, С.В. Новаковский//Теория и практика физической культуры. -2007.-№8.- С. 71-72.

5. Комков А.Г. Развитие педагогических направлений физического воспитания школьников на основе социально-педагогического мониторинга /А.Г.Комков, С.С.Филиппов, А.В.Малинин и др. //Теория и практика физической культуры. - 2008. - №9. - С.22-26.

6. Мерзликина О. Некоторые морфофункциональные показатели подростков-инвалидов с последствиями детского церебрального паралича /     О. Мерзликина, О. Гузий, М. Ковинько//  Физическое воспитание и современные проблемы формирования и сохранения здоровья молодежи: междунар. научн. конф., 25-27 апреля 2001: тезисы докл. – Гродно, Беларусь, 2001. – С. 127-128.

7. Столяров В.И. Концепция физической культуры и физкультурного образования (инновационный поход). / В.И. Столяров, И.М. Быховская,        Л.И. Лубышева// Теория и практика физической культуры. – 1998. - №5.- С. 11.

8. Фрэнкин Р. Мотивация поведения. /Роберт Фрэнкин. Мотивация поведения: биологические, когнитивные и социальные аспекты – 5-е изд. – СПб: Питер, - 2003. – 651 с.

9. Югова Е.А. Ценностно-мотивационная деятельность студентов факультета физической культуры по формированию собственного здоровья/ Е.А. Югова// Теория и практика физической культуры. – 2006. -№5.–С.49-51.