Кушнір М.Ю.
Призначення процесу
планування
Призначення процесу планування полягає в
намаганні завчасно враховувати по можливості всі внутрішні та зовнішні чинники,
що забезпечують сприятливі умови для нормального функціонування і розвитку
організацій різного типу.
Планування як процес передбачає розробку комплексу заходів, які
визначають послідовність кроків у досягненні конкретних цілей з урахуванням
можливостей найефективнішого використання ресурсів як кожним виробничим
підрозділом, так і всією організацією. Тому процес планування потребує
забезпечення взаємодії між окремими структурними підрозділами підприємства,
включаючи весь технологічний ланцюжок: наукові дослідження і розробки,
виробництво, збут. Ця діяльність спирається на прогнози розвитку науки і
техніки, аналіз і оцінку наявних ресурсів та перспектив розвитку попиту та
господарської кон'юктури. Звідси випливає необхідність ув'язки планування з
контролем з
метою постійного коригування показників розробки інновацій, виробництва і
маркетингу.
Стратегічне планування
нових продуктів та послуг принципово відрізняється від інших видів планування,
які мають місце в управлінні, таких як оперативне, тактичне і довгострокове. Ця
відмінність полягає в спрямуванні вектора планування. Традиційно вектор планування
напрямлений з минулого (теперішнього) у майбутнє. Стратегічне планування
передбачає побудову вектора аналізу і прийняття управлінських інноваційних
рішень з майбутнього в сьогодення.
У таблиці подається
порівняльна характеристика стратегічного та оперативного планування.
Таблиця
Порівняльна характеристика
стратегічного та оперативного планування.
Ознаки |
Види
плануваня |
|
Стратегічне |
Оперативне |
|
1. Рівень
ієрархії, що бере участь у прийнятті рішень стосовно планування |
Вищий рівень менеджменту |
Усі рівні менеджменту |
2.
Невизначеність |
Високий рівень |
Низький рівень |
3. Вид
проблеми |
Не структуровані |
Взагалі добре структуровані |
4.
Горизонт часу |
Довгостроковий |
Середньо- і короткостроковий |
5.
Потреба в інформації |
Переважно зовнішня |
Переважно внутрішня |
6. Альтернативи |
Спектр альтернатив дуже широкий |
Спектр альтернатив обмежений |
7. Обсяг |
Концентрується на найважливіших проблемних структурних
сферах і напрямах розвитку |
Охоплює всі напрямки і структурні господарські одиниці
підприємства, усіх учасників |
8. Ступінь
деталізації |
Велика міра опрацювання і визначення напрямків |
Детальне опрацювання з використанням кількісних
показників |
Стратегічне планування
створює міст у майбутнє і використовується для переходу організації від того,
якою вона є зараз, до того, якою вона хоче бути. Стратегічне планування - це
не майбутні рішення, а вплив майбутнього на сьогоднішні рішення.
При цьому розроблюються
нові можливості організації (фірми), наприклад, зміна профілю організації,
радикальна зміна технології, розширення виробничих потужностей шляхом створення
нових підприємств у різних регіонах країни чи світу.
Список
використаних джерел
1. Ансофф І. Стратегічне
управління.
2. Банковское дело : стратегическое руководство/ под ред. Платонова В, Хиггинса, 2-е изд.,-М.: Консалтбанкир, 2001г.