Пилипенко О. М.

Науковий керівник: асист. Дзюба О. М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Проблеми та перспективи податкового обліку в Україні

Мобілізація податкових платежів до державної казни дозволяє органам державної виконавчої влади здійснювати реалізацію внутрішньої і зовнішньої політики, регулювання і стимулювання економіки, фінансування соціальних заходів. Тому однією з основних передумов забезпечення стабільності економіки на сучасному етапі розвитку України є ефективне функціонування податкової системи. Важливим інструментом податкової системи є податковий облік. Враховуючи те, що правильність його ведення та своєчасне відображення податкових операцій у податковій звітності є однією з основних умов ефективної діяльності підприємств, облікове забезпечення звітності про податки і податкові платежі є надзвичайно важливим. Якщо ще й враховувати доволі жорстоку систему фінансових санкцій, що застосовують до підприємств за умов виявлені помилок при здійснені податкового обліку та формуванні податкової звітності, то очевидно, що ефективна податкова система передбачає чітке законодавче обґрунтування усіх елементів податкового обліку .

Саме поняття податкового обліку з’явилось у нашій крані з прийняттям у 1997 році Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року, який набрав чинності від 1 липня 1997 року [1]. Над питанням податкового обліку працювали та науковці і практики як С. Бобрівець, Є. Ковальчук, В. Панасик, Т. Редзюк, В. Сердюк, Л. Чернелевський М. П Кучерявенко Н. Таврикіна, однак дослідження проблем та перспектив податкового обліку залишається актуальним.

Метою даної стаття є дослідження сутності і значення податкового обліку в системі оподаткування України, розгляд проблеми взаємозв’язку системи бухгалтерського та податкового обліку, які необхідно враховувати при організації податкового обліку на підприємствах України.

Розглянемо підходи вчених до трактування категорії "податковий облік". Так, В. Панасюк, Є. Ковальчук, С. Бобрівець під податковим обліком розуміють підсистему бухгалтерського обліку, яка за певними правилами, затвердженими державою, виконує функції нарахування та сплати податків відповідним державним органам [2].

Інша група вчених [3] вважає, що податковий облік - це система групування інформації для визначення податкової бази за податками на підставі первинних документів, згрупованих у відповідності з порядком, передбаченим діючим податковим законодавством.

Податковий облік ведеться з метою формування повної та достовірної інформації про господарські операції, що були проведені платником протягом звітного періоду з метою оподаткування, а також забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів для контролю за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю перерахування податків до відповідних бюджетів [4].

Не дивлячись на те, що податковий облік поєднується з традиційною системою бухгалтерського обліку, його не можна вважати лише складовою частиною останнього, оскільки суттєві особливості економічних категорій, які в ньому використовуються, зумовлюють значні відмінності не тільки первинних документів, аналітичних реєстрів, взаємозв'язку рахунків, але і методики організації цього процесу.

Податковий облік тісно пов'язаний з бухгалтерським обліком. Адже обидва види обліку оперують одними і тими ж первинними документами; фіксують одні й ті ж дані і факти господарського життя. Як бухгалтерський, так і податковий облік здебільшого ведуть одні й ті ж спеціалісти – бухгалтери [5].

Якщо порівнювати принципи ведення податкового та бухгалтерського обліку то, цим двом видам обліку притаманні такі спільні риси як безперервність здійснення, суцільне відображення господарських фактів, юридична доказовість (документальний характер), вартісне вимірювання.

Незважаючи на такий взаємозв'язок, результати за даними бухгалтерського та податкового обліку можуть відрізнятися між собою. Основними причинами таких відхилень є наявність відмінностей між правилами ведення бухгалтерського обліку і порядком формування податкової бази. Мова, перш за все, іде про відмінність у методиці визначення сум валових витрат, валових доходів і оподатковуваного прибутку у податковому обліку з сумами витрат і доходів і результатів діяльності у бухгалтерському обліку. Крім того, якщо у бухгалтерському обліку в цілому досліджено теоретичні категорії, існує окрема методологія обліку, то теоретична база податкового обліку обмежується лише правилами його ведення. Суттєвою відмінністю є призначення бухгалтерської і податкової звітності. Якщо за даними першої можна охарактеризувати фінансовий стан суб'єкта господарювання, то за даними другої - стан розрахунків з бюджетом за відповідними податками і зборами [5].

В зв'язку з тим, що бухгалтерський і податковий облік мають різні цілі, різні методики оцінки активів, зобов'язань, доходів і витрат, і, як наслідок, - різні результати, ускладнюється робота бухгалтерів і контролюючих органів. Це зумовлює необхідність спрощення податкового обліку, максимального наближення його показників до системи бухгалтерського обліку, що є надзвичайно важливим моментом щодо підвищення контрольованості господарських операцій та попередження ухилень від оподаткування.

Серед законодавчих спроб наблизити ці два види обліку у вітчизняній практиці варто відзначити Наказ Мінфіну від 29.12.06 р. № 1361, яким було затверджено Положення про порядок розрахунків податкових різниць за даними бухгалтерського обліку. Наказом Мінфіну від 29.01.07 р № 45 було також затверджено методичні рекомендації щодо складання регістрів бухгалтерського обліку податкових різниць, валових доходів і валових витрат. Однак уже 22 січня 2008 р. Мінфін скасував ці нормативні акти в зв'язку із низькою ефективністю такого впровадження.

Варто зазначити, що спроби максимально інтегрувати системи бухгалтерського та податкового обліку з метою підвищення ефективності облікового процесу не повинні призводити до порушень принципів жодного з названих видів обліку. Зменшення трудомісткості облікових процедур не може слугувати виправданням погіршення якості інформації та задоволення інтересів одних користувачів звітних даних за рахунок інших.

Національна концепція розвитку податкового обліку повинна базуватися на певних принципах, серед яких основними є:

· принцип обов’язковості здійснення податкового обліку;

· гармонізації системи бухгалтерського та податкового обліку;

· правової взаємо узгодженості систем бухгалтерського і податкового обліку;

· прозорості і стабільності системи податкового обліку;

· безперервності, послідовності та регулярності здіснення податкового обліку;

· юридичної доказовості;

· вартісного вимірювання;

· збалансованості інтересів держави та платників податків [4].

Отже, необхідно відзначити, що до теперішнього часу серед учених-фінансистів навіть відсутня єдина точка зору щодо питання про те, що слід розуміти під податковим обліком. Традиційно дослідження податкового обліку здійснюється за декількома напрямами. Зокрема, він розглядається через призму аналізу компетенції державних органів, а також як: а) складова податкового обов'язку; б) прояв податкової облікової політики (облікової політики для цілей оподаткування); в) елемент податкової діяльності; г) окрема облікова дисципліна; д) інформаційно-облікова система; е) категорія, що примикає до правового механізму податку (до основних і додаткових елементів). Основне призначення податкового обліку – «допомога» у виконання платником свого конституційного обов’язку по сплаті податків. Коректно розглядати податково-облікове провадження за двома напрямками: облік податкових платежів та облік їх доходів (витрат).

Від створення ефективної системи підготовки облікових даних з метою оподаткування на рівні підприємства залежить як якість інформації, що надходить до державних податкових органів, так і поліпшення фінансового стану самого підприємства, оскільки правильна організація податкового обліку дасть змогу уникнути фінансових санкцій з боку державних фіскальних органів та оптимізувати податкові платежі.

Враховуючи те, що самостійно розробити методику організації і ведення податкового обліку на підприємстві досить важко через відсутність методологічної підтримки зі сторони держави, суттєвого значення набувають послуги аудиторських компаній щодо постановки системи податкового обліку. Важливе значення при вирішенні цього завдання належить автоматизації обліку, що значно розширює його можливості та підвищує якість роботи бухгалтерів.

Список використаної літератури:

1. Про оподаткування прибутку підприємства. - Закон України: затв. Верховною Радою України №283/97-ВР від 22.05.97р.

2. Піддубна Д. Класифікація державних органів та їх повноважень у сфері податкового обліку // Право України, №6 – 2007

3. Кучерявенко М. П. Податкове право України: Академічний курс: Підручник. – К..: «Правова єдність» - 2008

4. Словінська Л. Г. Методологічне, методичне та організаційне забезпечення складання податкової звітності в Україні // Фінанси України. – 2007. - №1

5. Малишків О. Про статус податкового обліку українського підприємства // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. - №2