Агрес О.Г., здобувач

Львівський національний аграрний університет, Україна

Джерела формування та відтворення основних засобів сільськогосподарських підприємств

В своїх наукових дослідженнях Боброва О. Г. зазначає, що джерела формування та відтворення основних засобів поділяються на внутрішні та зовнішні. Такий підхід можна було б розглядати як узагальнюючий, проте при детальному аналізі автор відносить до зовнішніх джерел бюджетне фінансування, банківські кредити, емісію цінних паперів, а також внески трудових колективів, що, вважаємо, не зовсім відповідає визначенню зовнішнього фінансування.

Інша група вчених-економістів при розгляді джерел фінансування виробничих інвестицій, маючи на увазі саме джерела відтворення основних засобів, не розмежовують їх за способом залучення, а класифікують в залежності від форми відтворення основних засобів. Так, для фінансового забезпечення простого відтворення основних засобів вчені вважають доцільним використання акумульованих коштів, що нагромаджені в результаті амортизаційних відрахувань. Вчений-економіст Непотенко Д. В. виділяє такі джерела внутрішніх інвестицій підприємства щодо формування та відтворення основних засобів, як фондовий ринок, банківське кредитування, іпотека, лізинг тощо.

Домінуючою проблемою, що перешкоджає активному технічному оновленню основних засобів в сільськогосподарському секторі є значна нестача коштів, які могли б бути спрямовані на забезпечення цього процесу. Окрім того, сформована ситуація ускладнена відсутністю дієвого та ефективного механізму часткового компенсування вартості новопридбаної техніки агровиробничого призначення з боку держави. Так, недостатньо розробленими, на наш погляд, є передумови для вдалого функціонування введеного в дію Закону України “Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу”, згідно якого передбачено до 40 % державної компенсації вартості техніки і обладнання, що були поставлені сільськогосподарським виробникам, а також підприємствам харчової та переробної промисловості. Відповідними вповноваженими владними структурами не сформовано достатнього фінансового забезпечення щодо його дієвого виконання, а обсяги наявних коштів, що передбачено на означені цілі суттєво відрізняються від оптимальних.

Труднощі у виборі та гармонізації структури джерел фінансування, необхідних для формування та відтворення основних засобів ускладнюються ще й розбіжностями в теоретичних підходах щодо класифікації таких джерел. Зауважимо, що відповідно до чинного законодавства джерелами фінансування відтворення чи формування основних засобів є: власні фінансові ресурси; позичені фінансові ресурси; кошти, отримані від продажу цінних паперів, внески членів трудових колективів; кошти державного та місцевих бюджетів; кошти іноземних інвесторів.

Разом з тим, важливе значення щодо формування вдалої структури джерел фінансового забезпечення потреб у відтворенні основних засобів відіграє комплексна система відповідних чинників:

– темпи зростання реалізації готової продукції та їх стабільність;

– структура активів підприємства;

– стан ринку капіталу;

– відсоткова політика комерційних банків;

– суть стратегічних цільових рішень щодо управління фінансовими ресурсами підприємства.

На нашу думку, виділення таких чинників обумовлене тим, що вони надають можливість проаналізувати комплекс критеріїв щодо різних аспектів діяльності підприємства та вивести достатньо обґрунтований висновок щодо реальних обсягів потреби у відтворенні основних засобів.

Рис. 1. Класифікація та напрями використання джерел фінансування відтворення та формування основних засобів на підприємстві.

Отже, з використанням принципів системності та комплексності, а також на основі аналізу останніх наукових публікацій, нами було розроблено та запропоновано власну узагальнюючу класифікацію джерел фінансування відтворення основних засобів, що, вважаємо, сприятиме забезпеченню оптимізації структури таких джерел для кожного сільгосппідприємства (рис. 1).

Вважаємо, що, в умовах інтенсифікації ринкових відносин, власним джерелам необхідно відводити чільне місце та пріоритетне значення у забезпеченні фінансування відтворювальних процесів на підприємстві.

Амортизаційні відрахування підприємств, беззаперечно, відіграють важливу роль в інвестиційному забезпеченні економіки, та, як зазначають науковці Інституту економіки НАН, - є головним джерелом фінансування інвестицій в основні засоби у будь-якій постіндустріальній країні. Важливо, що за рахунок амортизації розвинені економіки забезпечують понад 70 % валових капіталовкладень, які є вкладеннями на систематичній основі, що підтримують кругообіг основного капіталу.

Литература:

1. Національний стандарт № 1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440, п. 38-40.

2. Червова Л. Порівняльний аналіз динаміки інвестицій в економіку України / Червова Л., Назарчук М. // Економіка України. – 2007. - № 3. – С. 32-41.

3. Оценка рыночной стоимости машин и оборудования : учеб.-практ. пособ. / [под общ. ред. О. С. Назарова, Э. А. Третьякова]. – М., 1998. – 238 с.