Экономические науки / 10. Экономика предприятия

Кравченко С.А.

Сумський національний аграрний університет

Шляхи підвищення ефективності управління формуванням фінансових ресурсів АТ ”АФ Суми-Насіння“

В умовах ринкової нестабільності та соціально-економічної кризи розробка шляхів підвищення ефективності управління формуванням фінансових ресурсів є однією із складових діагностики економічного механізму адаптації підприємства до умов кризи та ринкової нестійкості. Досліджуване підприємство АТ “АФ Суми-Насіння” Сумського району Сумської області спеціалізується на реалізації продукції рослинництва, має середній рівень спеціалізації. Підприємство реалізує свою продукцію і отримує за неї виручку. Витрати покриваються прибутком, але в 2008 р. прибуток й виручка суттєво знизились. Основні економічні показники АТ “АФ Суми-Насіння” у нестабільному стані. Склад та структура основних засобів відповідає оптимальному значенню. З метою підвищення ефективності управління формуванням фінансових ресурсів ТОВ ”АФ Суми-Насіння“ рекомендуємо керівництву та відповідним спеціалістам реалізувати на підприємстві наступні заходи, зокрема, використати результати реалізації нами:

♦ кібернетичного моделювання процесів вибору джерел фінансування підприємства з метою гармонізації системи прийняття управлінських рішень по забезпеченню оптимальної середньозваженої вартості капіталу і максимальної ринкової вартості підприємства; основними складовими параметрами моделі є показники структури активів (рівня їх ліквідності), рівня інформаційної асиметрії, стану фінансових ринків у країні та за її межами, оцінки менеджерами залучення боргового капіталу, рівня розвитку агентських відносин, фінансового левериджу, операційного левериджу, який визначає нестабільність в отриманні очікуваних прибутків; реалізація моделювання передбачає розробку адекватної інформаційної системи, нормативної шкали оцінки з метою інтерпретації результатів в рівневої ієрархії;

♦ розробленого “проекту розширення можливостей залучення фінансових ресурсів з різних джерел”, що дає змогу підприємству відносно вільно маневрувати їх структурою для забезпечення оптимальної їхньої комбінації; рекомендувати оптимальну кількість відносин підприємства з банками на рівні ; розрахувати доцільність виходу на ринок облігаційних позик, який створює умови для безпосереднього поєднання попиту і пропозиції на грошові кошти, що забезпечує встановлення їх ринкової ціни; головною перевагою використання облігаційних запозичень як інструмента залучення фінансових ресурсів є те, що емісія облігацій сприятиме виходу підприємства на новий рівень публічності і прозорості (крім іншого: тривалого періоду та збільшення обсягу запозичень, зниження відсотків тощо); але здійснення облігаційних позик у розмірі млн. грн. буде для підприємства недоцільним;

♦ кореляційного аналізу між структурою капіталу підприємства та його розміром, ризикованістю бізнесу, ймовірністю банкрутства, структурою активів (пропорцією основних фондів і оборотного капіталу) з метою прийняття управлінських рішень, пов’язаних із формуванням вартості додатково залучуваних фінансових ресурсів чи структури їх джерел (гармонізацією співвідношення рівня прибутковості і ризику в процесі фінансової діяльності); внести корективи в фінансову політику, що реалізується на підприємстві, щодо оцінки вартості залучення капіталу в розрізі його джерел, оскільки поелементна оцінка вартості власних фінансових ресурсів буде сприяти укріпленню фінансової стійкості підприємства на основі вибору найбільш недорогих джерел їх залучення;

♦ моделювання в умовах зростання кредиторської і дебіторської заборгованості; впровадити алгоритм оцінки фінансового стану, який би базувався на прогнозуванні таких показників, як зміни в часі величини кредиторської та дебіторської заборгованості, валового доходу підприємства тощо; це дозволить управляти дебіторською і кредиторською заборгованістю виходячи з їх нормальної стійкості та допустимої нестійкості;

♦ залучення до діяльності підприємства стратегічного та фінансового інвестора, який має бачення моделі подальшого розвитку підприємства, володіє необхідними знаннями фінансового та стратегічного менеджменту, може реалізувати можливість використання не тільки санації пасиву балансу, але й впровадження альтернативного плану дій з метою покращення фінансових показників; рентабельність функціонування та доходи підприємства ні є вирішальним фактором у забезпеченні переваг у конкурентній боротьбі із мобілізації фінансових ресурсів; цим фактором є зв'язок із інвестиційним співтовариством (який може створити потенційні передумови для залучення додаткових фінансових ресурсів), активізувати який стане можливим за рахунок публічності і прозорості діяльності підприємства;

♦ прогнозування в аналізі стимулювання інвестиційної привабливості підприємства з метою підвищення оперативності оцінки інвестиційної привабливості; інвестиційна привабливість визначає розмір і ціну залучуваних із зовнішніх джерел фінансових ресурсів; за рахунок зовнішніх (емісія цінних паперів, залучення банківських кредитів) та внутрішніх (прибуток, амортизаційні відрахування) джерел мобілізуються фінансові ресурси підприємства з метою забезпечення його ефективного розвитку; розробка та реалізація конкретних проектів стимулювання інвестиційної привабливості змінить адаптаційний фінансовий та виробничий потенціал підприємства; збільшення величини чистих активів підвищить інвестиційну привабливість підприємства (переоцінка основних засобів не дає приросту активів у вигляді грошових коштів, проте покращує показник чистих активів шляхом збільшення вартості майна) та інші заходи.

Таким чином, в процесі дослідження встановлені та обґрунтовані основні заходи щодо підвищення ефективності управління формуванням фінансових ресурсів конкретного підприємства АТ “АФ Суми-Насіння” Сумського району Сумської області, зокрема, зміна інвестиційної привабливості, залучення до діяльності стратегічного та фінансового інвестора, використання результатів моделювання процесів оптимального вибору джерел фінансування та інші.