Ткачук О.М., Панчук Ю.В.
Буковинська державна фінансова академія,
Чернівці
Науковий керівник: Дикан М.І.
Сучасна
фінансова криза та її вплив на прибутковість підприємств України
Сучасна
світова криза, що зародилась у США як криза ринку нерухомості та похідних
фінансових інструментів, доволі швидко зачепила Велику Британію, по дорозі
вщент зруйнувала успішну економіку Ісландії – «країни найвищого добробуту».
Серйозно постраждали практично всі країни Європи, згодом криза дійшла й до
найвіддаленіших куточків, захопивши навіть Австралію. Враховуючи характер
зародження кризи та її специфіку, насамперед найбільше (в абсолютних масштабах)
постраждали провідні країни світу з добре розвиненим фондовим ринком (США,
Велика Британія, Японія, Німеччина), пізніше країна вдарила по тих країнах, де
не витримала тиску національна валюта (Угорщина, Україна). Зазнали відчутних
втрат також країни з начебто чудово
розвиненою фінансово-банківською системою,проте без серйозної основи в реальному
секторі економіки (країни Балтії), а також опинилася на межі економічного
колапсу країни, що розвиваються (Пакистан) [1, 27].
Основними
причинами кризи експерти називають надмірно експансивну грошову політику
Федеральної резервної системи (ФРС) США, наявність величезного дисбалансу у
світовій економіці, зокрема, великий профіцит у зовнішній торгівлі Китаю,
значний торговельний дефіцит у США, недоліки системи управління ризиками в
інвестиційних банках, недосконалість регулювання фінансових ринків на
національному і міжнародному рівнях.
Вивчення
позицій вітчизняних учених та вчених країн СНД (А. Грязнової, О. Василика та К.
Павлюка, С. Мочерного, Л.Дробозіної, А. Єпіфанова, І. Сало, І. Д’яконової, К. Рудого,
Н. Заяц, В. Попова і М. Монтеса, А. Анкіна й інших) про суть фінансової
нестабільності дає підстави припустити, що у сучасному науково-термінологічному
обігу найбільш усталеним є розуміння фінансової кризи як порушення рівноваги у
функціонуванні системи фінансових відносин, яке проявляється в нестабільності
інститутів фінансів та кредитно-фінансових установ і виражається в різкому
падінні ВВП, що дестабілізує процес формування та розподілу централізованих
фондів держави. Зокрема, на думку О. Василика, фінансова криза – це явище, а
показник її наявності – дефіцит. Проте, як справедливо зазначають В. Попов та
М. Монтес, фінансова криза може розгорнутись і без бюджетних дефіцитів як
наслідок погіршення умов торгівлі та балансу у поточних операціях, які разом
призводять до підриву валютного курсу, що, в свою чергу, через
взаємопов’язаність валютного і фінансового ринків, може негативно вплинути на
стан фінансового сектору країни. Фінансова криза складається з бюджетної кризи,
кризи грошового обігу, банківської, біржової та валютної криз [2, 104].
Загалом,
можна виділити ключові причини впливу світової кризи на українську економіку:
-
Україна сьогодні відзначається високим рівнем інтеграції у світову
економіку – близько 60 % ВВП України залежить від експорту, фактично стільки ж
– від імпорту, що сприяє відчутному реагуванню на світові економічні процеси;
-
різкий відтік короткострокового спекулятивного капіталу з українського
фондового ринку (найбільше в Європі падіння фондового ринку – понад 70 %);
-
штучна ревальвація гривні у травні 2008 року з рівня 5,05 до 4,85
грн./дол.. США автоматично послабила позиції українських експортерів на тлі
явних ознак загострення фінансової кризи та автоматично сприяла подальшому
зростанню зовнішньоторговельного дефіциту;
-
«рейдерська атака» на один із
найбільших українських банків «Промінвестбанк» посилила панічні настрої серед
вкладників і стала поштовхом до падіння довіри населення до банків;
-
на тлі відтоку грошових коштів нерезидентів та кризи довіри серед
українських банків, на міжбанківському валютному ринку переважали панічні
настрої, що призвело до подорожчання американського долару.
Ситуація, що
склалась з прибутками та збитками підприємств України у 2006-2008 році
зображена на рисунку 1.
Рис.
1.
Як видно з
рисунка прибутки підприємств України у 2007 році порівняно з 2006 роком зросли
з 110648,6 млн.грн до 182994,4 млн.грн,
а в 2008 вони вже становили 193669,1 млн.грн, дане зростання також
супроводжується зростанням збитків з 34395,2 млн.грн у 2006 року до 47096,5
млн.грн, і до 184714,9 млн.грн у 2007,2008 роках відповідно. Для повного
розуміння ситуації потрібно проаналізувати відсоткове співвідношення
прибуткових та збиткових підприємств до загальної кількості підприємств. Як
бачимо у 2007 році спостерігалась позитивна тенденція до зменшення збиткових
підприємств, а уже у 2008 році збиткових підприємств стало більше і їх
фінансовий результат майже досяг рівня результату прибуткових підприємств, хоча
відсоткове співвідношення до загальної кількості підприємств складало 62,8 % -
прибуткових до 37,2 % - збиткових.
Щодо
підприємств України у 2008 році, які в процесі фінансової кризи також зазнали
величезних втрат, можна зазначити про те, що:
-
підприємств у 2008 році, які одержали прибуток у % до загальної кількості
підприємств становило 61,3 % з фінансовим результатом 144460,1 млн.грн., а
підприємств, які одержали збиток 38,7 % з фінансовим результатом 185485,2
млн.грн., що в свою чергу говорить про загальну збитковість усіх підприємств
України на суму 41025,1 млн.грн.;
-
у 2008 році чистий прибуток отримали підприємства з такими видами
економічної діяльності, які вказані на рисунку, також їх відсоткове та вартісне
співвідношення до підприємств, які одержали чистий прибуток.
Сумарний
чистий прибуток даних підприємств становить 15908,4 млн.грн., найбільш
прибутковими підприємствами у 2008 році були ті які займалися такими видами
економічної діяльності як сільське господарство, мисливство, лісове
господарство,промисловість, фінансова діяльність. Менш прибутковими була
діяльність транспорту та зв’язку, а також освіта.
-
види збиткових підприємств у 2008 році їх відсоткове та вартісне
співвідношення до загальної суми збитку вказані в таблиці.
Таблиця 1.
Види економічної діяльності підприємств |
Сума, млн.грн. |
Питома
вага, % |
Всього |
-57004,70 |
100,00 |
будівництво |
-7975,40 |
13,99 |
Продовження таблиці 1.
торгівля;ремонт автомобілів,побутових виробів та предметів
особистого вжитку |
-34093,20 |
59,81 |
діяльність готелів та ресторанів |
-1568,90 |
2,75 |
операції з нерухомим майном, оренда,
інжиніринг та надання послуг підприємцям |
-10928,30 |
19,17 |
охорона здоров’я та надання соціальної допомоги |
-187,50 |
0,33 |
надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері
культури та спорту |
-2251,40 |
3,95 |
-
у проаналізованому році підприємства з такими видами економічної діяльності
отримали збиток на загальну суму 57004,7 млн.грн..Найбільший збиток
отримали підприємства торгівлі, ремонту автомобілів,побутових виробів та
предметів особистого вжитку 59,81 % (34093,2 млн.грн.) загального збитку,
найменш збитковими були підприємства охорони здоров’я та надання соціальних
послуг 0,33 % (187,5 млн.грн.).
-
найбільший фінансовий результат між підприємствами, які одержали прибуток
одержали операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг
підприємцям, хоча загальний результат по даному виді був збиток у розмірі
10928,3 млн.грн.. Найбільший фінансовий результат збиткових підприємств у
торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого
вжитку, що і в кінцевому результаті привело до загальної збитковості даного
виду.
Література:
1. Баранецький, І. Світова фінансова криза:
перші результати та уроки для України / І. Баранецький // Зовнішні справи. –
2008. – № 12 (груд.). – С. 27-30.
2. Орлова, О.В. Основні причини виникнення світової фінансової кризи: її
вплив на економіку України та шляхи її подолання / О.В. Орлова, Л.Д Будей //
Науковий вісник БДФА / Міністерство фінансів України, БДФА: Технодрук, 2009. –
Вип. 1. – С. 104-113.
3. Демедюк, Я.Ю. Фінансова криза в Україні:
наслідки і шляхи подолання / Я. Ю. Демедюк // матеріали Міжнар. наук.-практ.
конф. молодих учених та студентів, 5-6 бер. 2009 р. / МОНУ, МФУ, БДФА,
Молдовська екон. академія, Лозька політехніка. – Чернівці, 2009. – с. 54-57.
4. www. ukrstat.gov.ua – Державний комітет статистики України.