Коваль Наталя Дмитрівна

Науковий керівник: Присяжнюк Світлана Вікторівна

Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

Адаптація фінансової звітності українських підприємств до міжнародних стандартів

Глобалізація світових економічних ринків, широкомасштабний розвиток підприємництва, банківських та інших фінансових установ, динамічна зміна податкового законодавства України поставили насьогодні особливо актуальним питання про входження нашої країни до європейського та світового економічного простору.

Як відомо, Україна прагне стати членом Європейського Союзу. Але процес набуття статусу країни-члену Євросоюзу вимагає перегляду всього чинного законодавства, удосконалення системи обліку, звітності. У зв’язку з цим 18 березня 2004 року було затверджено Закон України «Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» № 1629. Цим Законом було визначено обов’язковість безпосереднього застосування підприємствами Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) [1].

Перехід на МСФЗ надає українським підприємствам можливості для ефективного функціонування інформаційної системи підприємства. Застосування таких єдиних стандартів дозволяє міжнародним фінансовим ринкам об’єктивно оцінити результати діяльності підприємств та забезпечує для зацікавлених сторін та інвесторів відкритість, прозорість і зіставність фінансової звітності суб’єктів господарювання.

Метою статті є дослідження стану розвитку бухгалтерського обліку на українських підприємствах та основних шляхів гармонізації фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів.

З розвитком ринкових відносин та інтеграції України до світової спільноти, система бухобліку зазнала значних змін. Держава винесла на перший план питання розробки та застосування такої методології бухгалтерського обліку і звітності, яка відповідала б міжнародним стандартам, які є найбільш уніфікованими вимогами до організації і ведення бухобліку, що дає можливість наблизити національну систему бухгалтерського обліку до європейської та створити більш сприятливі умови для іноземних інвесторів [4].

Реформування бухобліку в Україні розпочалось із прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови від 28.10.1998 року № 1706 «Програма реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності». Згідно з цією програмою головним завданням було приведення національної системи обліку і звітності до міжнародних стандартів.

На виконання програми було розроблено і ухвалено Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, який набув чинності 1 січня 2000 року. У 2000 році було також прийнято і затверджено 13 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО). Впродовж 2000 року було затверджено ще сім П(с)БО. Станом на 1 січня 2010 року в Україні застосовуються 32 національних облікових стандартів.

Таким чином, можна стверджувати, що з 1 січня 2000 року розпочалась нова епоха в українському бухгалтерському обліку.

Значний вклад у розробку теоретичних засад реформування вітчизняного бухгалтерського обліку внесли С. Голов, В. Пархоменко, С. Зубілевич, В. Костюченко та інші. Велику роль у процесі розробки методології бухгалтерського обліку відіграла Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України. Федерацією було перекладено та видано української мовою Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО), посібників бухгалтерського обліку та фінансової звітності за міжнародними стандартами. Задля сприяння процесові складання фінансової звітності за вимогами МСБО членами Федерації було розроблено методику трансформації фінансової звітності відповідно до МСБО.

Слід зазначити, також, і про проблеми, які виникають у процесі практичного застосування окремих національних облікових положень.

Порівняльний аналіз нормативної бази бухгалтерського обліку і формування фінансової звітності за національними та міжнародними стандартами дає підстави стверджувати, що між ними існує певна узгодженість, яка полягає в тому, що окремі стандарти мають однакову мету, призначення, спільні назви [6].

Фінансову звітність за міжнародними стандартами регулюють три стандарти, основним з яких є МСБО 1 «Подання фінансових звітів». Його метою є визначення основ подання фінансових звітів загального призначення для забезпечення їхньої зіставності із фінансовими звітами суб’єкта господарювання за попередні періоди, а також з фінансовими звітами інших суб’єктів господарювання. Для досягнення цієї мети МСБО 1 вимагає розкриття певної інформації безпосередньо в балансі, звіті про прибутки і збитки, про зміни у власному капіталі, а також у примітках, тоді як ці питання у національному законодавстві регулюються такими П(С)БО: 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», 2 «Баланс», 3 «Звіт про фінансові результати», 5 «Звіт про власний капітал» [2].

Слід зазначити, що МСФЗ - стандарти, прийняті Радою з МСБО. Вони включають:

- міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS);

- міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (IAS);

- тлумачення, розроблені Комітетом із тлумачень міжнародної фінансової звітності [5].

Прийняття і використання МСБО є нагальною потребою державотворення України. Але існує низка проблем, насамперед зміна системи статистичної звітності, оскільки підприємства, які відповідно до законодавства зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність у формі звітних даних згідно МСФЗ, а уніфіковану звітність складати згідно з П(С)БО і подавати до органів статистики.

Процес застосування міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) має бути поступовим та цілеспрямованим, недоліки вітчизняної системи бухобліку мають усуватись відповідно до вимог ринкової економіки.

На Міжнародному конгресі національних регуляторних органів у сфері бухгалтерського обліку, організованому Правлінням Комітету з МСФЗ у вересні 2007 року у Лондоні, учасниками було підтримано і схвалено три підходи до шляхів переходу на МСФЗ, а саме [3]:

- конвергенція національних стандартів до МСФЗ;

- розробка національних стандартів на основі МСФЗ;

- прийняття МСФЗ як національних стандартів.

Як вже зазначалося, Україна обрала шлях щодо розробки національних стандартів на основі МСФЗ.

Відповідно до вищезазначеного на сьогодні актуальним питанням є створення дієвої системи підготовки і підвищення кваліфікації бухгалтерів для забезпечення оперативною, достовірною, якісною інформацією власників, інвесторів та інших користувачів фінансової інформації.

Адаптація звітності українських підприємств до МСФЗ дозволить уникнути необхідності у складання податкової та спеціалізованої звітності, зменшити ризики для інвесторів та кредиторів, забезпечити прозорість та зрозумілість інформації, підвищити зростання довіри до показників фінансової звітності, поглибити міжнародну кооперацію в галузі бухгалтерського обліку.

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18.03.2004 р. № 1629

2. Міжнародні стандарти фінансової звітності. (МСФЗТМ) 2004/Фонд Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (ФКМСБО). – 2007. – Ч. 1. – 1272 с.; Ч. 2. – 1223 с.

3. Голов С. Міжнародні стандарти фінансової звітності: вдосконалення та застосування // Бухгалтерських облік і аудит. – 2007. - № 11.

4. Голов С. Ретроспективний погляд на реформування бухгалтерського обліку в Україні // Бухгалтерських облік і аудит. – 2006. - № 1.

5. Пархоменко В. Принципи і підходи регулювання і регламентації бухгалтерського обліку // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. - № 11.

6. Сопко В. Економіко-правові основи і напрями уніфікації і адаптації термінології бухгалтерського обліку та контролю до потреб міжнародної стандартизації // Фінанси України. – 2006. - № 8.