Круліковська
Л.
Керівник
– Кравчук І. П.,
Буковинська
державна фінансова академія
Група Фк-24
Проблеми та перспективи мінімізації
безробіття
З переходом
до ринкової економіки питання безробіття все гостріше постають в економіці
кожної країни і Україна не стала виключенням . Безробіття – невід’ємний елемент
ринку праці, соціально-економічне явище, при якому частина робочої сили не
зайнята у виробництві товарів та послуг. У реальному економічному житті
безробіття виступає як перевищення пропозиції робочої сили над попитом.
Безробіття вважається, з одного боку, важливим стимулятором активності
працюючого населення, а з іншого – великим суспільним лихом.
Проблеми
функціонування ринку праці, механізму його дії, причини виникнення безробіття
знайшли висвітлення в працях науковців різних економічних шкіл: В.Петті,
А.Сміта, Д.Рікардо, Дж. Міля, Ж.-Б. Сея, А.Маршала, А.Пігу, К.Маркса, Дж. М.
Кейнса, Дж.Стігліца, Дж. Аксерлофа, А.Лінбека, Д.Сноуера, Дж.Тобіна,
Дж.Гіксома, І.Фішера, А.Філіпса, М.Фрідмена, А.М.Оукена і т.д.
Проблема
безробіття залишається проблемною ознакою переходу до ринку впродовж
п'ятнадцятирічного періоду соціально-економічних перетворень в Україні. Разом
з тим у формах прояву та тенденціях поширення цього явища відбуваються певні
зміни. З одного боку, необхідно зазначити певні позитивні зрушення. Якщо у
90-ті роки рівень безробіття неухильно зростав, починаючи з нульової відмітки у
1990 р., 11,9% — у 1999 р., то з 2000 р. почалося його плавне зниження — з
11,7% до 8,6% у 2009 р. [7].
Оцінка у 8,6 %
економічно активного населення, визначена за методологією МОП, у
принципі, є невисокою, порівняно з країнами ЄС (25), де середній рівень
безробіття складає 9,0 %. Рівень безробіття в Україні майже вчетверо
менший, ніж у Словаччині і Польщі, і дещо нижчий, ніж у таких розвинених
країнах, як Франція, Німеччина та Іспанія, хоча криза проявлялась на території
України набагато яскравіше Однак, з іншого боку, за кількісними параметрами
ринку праці сховані його глибокі якісні диспропорції. У результаті спадного
попиту на працю ймовірність переходу із стану зайнятості в стан безробіття
зростає, тоді як ймовірність працевлаштування після періоду безробіття,
навпаки, скорочується.
Нові
суперечливі тенденції динаміки українського безробіття потребують свого
осмислення та врахування в розробці адекватної політики зайнятості та ринку
праці. Проте слід зазначити, що в численних дослідженнях з даної тематики
переважають загальні підходи до безробіття, в яких недостатньо висвітлюється
його специфіка у часовому та просторовому аспектах, що ускладнює своєчасне
реагування на нього відповідними засобами політики ринку праці. Виходячи з цих
міркувань, метою даної роботи є аналіз нових форм прояву та тенденцій розвитку
безробіття в Україні для визначення плану дій щодо його мінімізації[3, с.27].
Кількість
зареєстрованих безробітних за статтю у 2009 році
[1, с.5].
Не
менш важливою проблемою в мінімізації безробіття є гендерна дискримінація та
вертикальна і горизонтальна сегрегації за ознакою статі. Дана діаграма характеризує
дану особливість , що стала присутньою в суспільстві не так давно. Жіноче
безробіття має більш тяжчі наслідки внаслідок своєї довготривалості та
являється одним з механізмів виштовхування жінок із ринку праці. Аналіз
безробіття за причинами незайнятості показує, що більшість чоловіків втратили
роботу внаслідок звільнення за власним бажанням, а жінки переважно втрачали
роботу за ініціативою роботодавців. У даному контексті раціональним способом
вирішення проблеми зростання валового безробіття буде мінімізація жіночого
безробіття за допомогою впровадження гендерних підходів до роботи державних
центрів зайнятості [5,с. 35].
Також
варто зазначити, що працевлаштування молоді також є проблемою для зменшення
рівня безробіття. У першому кварталі
2009 року рівень безробіття серед європейської молоді у віці від 15 до 24 років
зріс до рівня у 18,3%. Цей показник є значно вищим за загальноєвропейський
рівень безробіття в усіх 27 країнах ЄС, який за аналогічний період становив
8,2%. Такі дані оприлюднив Євростат. В абсолютних цифрах це означає, що в усіх
27 країнах Євросоюзу протягом перших трьох місяців поточного року без роботи
залишалися близько 5 мільйонів молодих людей, з них 3,1 мільйона - в країнах
єврозони.
Особливо
тривожними є дані статистики, які свідчать, що темпи зростання рівня безробіття
серед європейської молоді значно перевищують й без того високу швидкість
зростання загального безробіття. У І кварталі 2008 року до 13,5% за відповідний період поточного року. Найменші
темпи зростання безробіття серед молоді зареєстровані у Німеччині (від 10,2 до
10,5%) та у Польщі (з 17,8 до 18,2%) [6].
Підприємства
відмовляються від молоді через відсутність практичного досвіду. В свою чергу
чимало фірм застосовуюсь особливу форму прийняття на роботу і беруть
початківців на найнижчі посади, тому альтернативою для молодих спеціалістів
стає нелегальна зайнятість або ж самозайнятість. Таким чином і формується
безробіття серед молоді, що відіграє не мале значення в показниках валового [1,
с.4].
Так
все ж головною проблемою для мінімізації безробіття є диспропорція попиту та
пропозиції на ринку праці. Тобто існує постійна зайва робоча сила, що й
переходить в ряди безробітних. Для вирішення цієї проблеми потрібна
прогресивна програма по
перекваліфікації, професійному навчанню
для безробітних. Дана програма надасть потенційну можливість зменшити рівень
безробіття за рахунок збільшення кількості конкурентно-спроможної робочої сили,
а також такої, що відповідає попиту на ринку праці [2, с.36].
Диспропорцію
спричиняю підготовка не потрібних кадрів, тобто навчання зайвої робочої сили,
що формує приховане та загальне безробіття. Баланс між попитом і пропозицією
досягається , коли кількість випущених працівників з вищою освітою співпадає з
кількість робочих місць по даній спеціальності. Такого стану можна досягти лише
при співпраці з місцями потенційної роботи ще під час навчання або ж
встановлення державного замовлення саме на тих фахівців, що є потрібними на даному
етапі розвитку суспільства, а також варто розглядати перспективу закордонних
співпраць [4, с.107].
Отже,
в даному контексті раціональним способом вирішення проблеми мінімізації
безробіття буде складення та виконання програм, що складатимуться з вирішення
проблем заданих вище. Виконання даних програм прогнозує потенційну можливість
зменшення рівня безробіття, але реального рівня безробіття, а не бажаного, який
зазначається в статистиці. Зменшення рівня безробіття в свою чергу означає
появу реальних робочих місць. Подолання проблем, що лежать в основі безробіття
– це старт до підвищення зайнятості, а з ним і для підвищення соціально -
економічного рівня життя населення.
Список
використаної літератури
1) В. Г. Федоренко. Ринок
праці в Україні та економічні тенденції в умовах світової економічної кризи.//
Економіка і держава-2009-№1.- с. 4 – 5.
2) М. А. Костенко. Методичні
підходи до оцінювання ефективності професійного навчання безробітних//
Економіка та держава - 2008-№10.- с. 104-106.
3) Нікіфоров П. О.
Фінансово-економічні аспекти розвитку ринку праці та боротьби з безробіттям //
Фінанси України., 2008. -№ 10. - с. 22-30.
4) О. В.
Бріт. Сучасний
зареєстрований ринок праці як інструмент державного регулювання забезпечення
роботою фахівців з вищою освітою.// Економіка та держава – 2009 –№1.- с. 106 - 108
5) О. І. Піжук.
Прогнозування росту жіночого безробіття
в умовах фінансово - економічної кризи на основі економетричних моделей.//
Економіка і держава-2009-№9.- с.35-36.
6) У ЄС зростає безробіття серед молоді.
//Газета «День» -2009.
7) www.ukrstat.gov.ua – Державний комітет статистики України.