Гливка А. І,

Наук.кер. – Кравчук І. П.,

Буковинська державна фінансова академія

м.Чернівці

 

 

Соціально-економічне підґрунтя трудової міграції  молоді України

 

Трудова міграція населення України до країн Росії, Європейського союзу, Америки на сьогоднішній день є однією із найбільш серйозних проблем. При цьому більша частина емігрантів працюють за кордоном нелегально. Велика кількість висококваліфікованої робочої сили щороку виїжджає за межі країни у пошуках  кращого життя. При такій інтенсивній міграції, може настати момент, коли буде відчуватися значний брак робочої сили, особливо молоді.

Аналіз дослідження проведено багатьма науковцями, зокрема Н.І. Карпачовою, О.І.Трохимцем, О.М.Балакірєвою, О.В. Валькованою, С.О.Западнюком. Свою увагу вони приділяють соціально-економічним факторам, що впливають на трудовий міграційний процес молодої частини населення України..

Метою написання даної роботи є визначення  причин трудової міграції молоді та втрати  робочої сили в результаті цього явища. Визначення позитивних та негативних наслідків для України та молоді, яка покидає межі країни.

Регіональні відмінності соціально-економічного розвитку завжди впливали на умови виникнення й поширення міграційних процесів, зумовлюючи їх напрям, періодичність і, головне, - обсяги міграції  населення.  Міграції населення формуються внаслідок дії групи факторів, що проявляються за певних умов. Вони характеризують стан розвитку різних сфер життя суспільства, який відрізняється не лише між країнами, а й всередині них [2, с. 25].

Виїжджають переважно молоді, освічені, активні люди, їхнє неповернення завдає великої шкоди демографічному, й освітньому, і трудовому потенціалу України. Факторами, що спонукають молодь до виїзду за кордон - це насамперед, невизначеність студентів щодо обрання роботи, низька оплата праці, незахищенність працівників, відсутність програм для молоді, і ті хто вже перебувають за кордоном, спонукають своїх знайомих, друзів, родичів до виїзду за межі країни. Все це є вагомими чинниками трудової міграції молодого покоління.

Як вважає Н.І.Корпачова, однією з причин, яка спонукає сотні тисяч мігрантів щороку залишати рідні місця в по­шуках кращої долі за кордоном є саме можливість заробити більше, ніж у влас­ній країні [3, с. 5].

І справді, якщо людина не спроможна реалізуватись у власній країні, є можливість покращити життя та кошти на виїзд за межі України, то чому б не скористатись цією можливістю. Тим більше, що під час кризи, коли іноземна валюта досягла досить високих позначок, вигідніше заробляти в долларах або євро. Це стало ще однією з причин масового виїзду українського населення.

Динамічність міграції молоді спричиняють і швидкі зміни балансів вимог шукачів роботи та пропозицій роботодавців. Останнім часом простежується тенденція розриву між очікуваними пошуками роботи та пропонованими роботодавцями зарплатами, причому запити перших менші, ніж пропозиція других. Такий парадокс пояснюється значним дефіцитом професіоналів деяких спеціальностей. Нині найбільш затребуваними стали програмісти, спеціалісти телекомунікацій, інженери [1, с.82-83].

Т.Ромащенком, зазначається, що при цьому забувається про  працівників зазначених категорій, яких у нас більше тільки відносно кількості діючих підприємств. Адже економіка країни поки що не вийшла з кризи, багато підприємств не працюють. А коли криза закінчиться й у всіх цих суб'єктів господарювання з'я­виться попит на відповідну робочу силу, то її не буде. Ті, хто емігрував або емі­грує найближчим часом з України, як правило, не повернуться. Про це свідчить і міграційна прак­тика. З тих, хто понад п'ять років тому виїхав у далеке зарубіжжя з метою пошуку роботи і зарплати, в Україну повернулися одиниці [4, с. 87].

На нашу думку, саме непоганий заробіток, отримання іноземного громадянства, краще медичне ослуговування, придбання житла, поліпшення життєвих умов спонукають україньке населення, що виїхало за межі України, залишитись там.

Аналіз еміграційних настроїв молоді України протягом останніх років свідчить про досить високий, і при цьому – стабільно високий рівень намірів серед молодих людей здійснити спроби виїхати за кордон, особливо на заробітки. Так, 53% молодих людей у віці 18-28 років погодилися б виїхати з України, якби у них була така можливість, натомість середній показник серед усіх опитаних становить 32% [1, с. 87].

Вагомим чинником міграції молодих студентів-випускників, є неспроможність влаштуватися на роботу за обраним фахом. Хоча і молода кваліфікована робоча сила є найбільш привабливою, проте, коли стоїть вибір перед роботодавцем, обрати випускника з вузу чи старшу людину, яка має досвід роботи, як правило, обирають  працівників зі стажем роботи. До того ж, державними органами влади не розроблено програм з підтримки молодих наукових кадрів. Тому більшість студентів, випускаючись з вищих навчальних закладів, не можуть влаштуватись по спеціальності, або їх не влаштовують умови праці та заробітня плата.

Іншим важливим чинником міграційних процесів є економічне зростання у країні перебування трудо­вого мігранта, під час якого збільшується потреба у робочій силі, в тому числі й у низькокваліфікованій. Це, у свою чергу, є додатковим фактором, який стимулює потік трудових мігрантів до цієї країни. Саме цей процес відбувається нині в Португалії, де економічне зростання та потреба в дешевих робочих руках стимулює масовий в'їзд у цю країну трудових мігрантів, у тому числі з України [3, с. 7].

На сьогоднішній день розвинуті країни Північної Америки та Європи пропонують різні програми по залученню додаткової дешевої робочої сили, навіть такі пропозиції як влаштування на роботу з житлом, певними соціальними пільгами. Також існують програми «обмін студентами». Виїжджаючи в іншу країну молодь спостерігає, що є можливість непогано заробити. Все це приваблює українське молоде населення до трудової міграції.

Не останню роль у формуванні  масової тру­дової міграції відіграє байдуже ставлення влади і той факт, що завдяки останній в Україні зменшується безробіття, знижується соціальна напруженість, зростають валютні надходжен­ня за рахунок оподаткування грошових переказів мігрантів своїм родичам. Знач­на частина трудових мігрантів, перебуваючи за кордоном, підвищує свою квалі­фікацію, освоює нові професії, сучасні технології та системи організації вироб­ництва. І ті з них, хто все ж таки повертається на батьківщину, поповнюють лави підприємців і фахівців, чия праця відповідає світовим стандартам; їм легше влаштовуватися на роботу у спільні підприємства " [5, с. 187].

Ще одним фактором, що сприяє міграції є те, що молода сім’я не має можливості себе забезпечити житлом та гідною заробітною платою, що призводить часто до розпаду сімей. А в Україні так і не розроблено програми по підтримці щойно одружених пар.

Отже, соціально-економічний розвиток України є вагомим чинником трудової міграції населення. Вона може мати як позитивні, так і негативні наслідки. Звичайно, робоча сила, що працює легально, приносить країні валютні надходження у вигляді податків на грошові перекази. Проте якщо відбувається нелегальна міграція, то ніякі податки не сплачуються. Наша країна також має можливість повернення кваліфікованої робочої сили, яка працювала в індустріально-розвинутих країнах, де здобула нові професійні навички, але при ситуації коли буде забезпеченість робочими місцями. Багато українців покращують своє матеріальне становище. Проте є і негативні наслідки. Можливість потрапити у рабство, наркоторгівлю. Дуже часто при від’їзді когось із членів сім’ї за кордон, діти залишаються без потрібного виховання, а в найгірших випадках руйнуються сім’ї.

 Країна може залишитися без висококваліфікованого працівника, мігранти не беруть участь у формуванні національного доходу та сплати до різних соціальних і пенсійних фондів. Тим більше, якщо молодь нелегально працює в країні, вона стає незахищеною від  знущань з боку роботодавців. Відсутність належного медичного обслуговування для нелегальних мігрантів також є негативним наслідком. Тому, на нашу думку, в першу чергу влада повинна звернути свою увагу на працевлаштування молоді, тобто здійснити таку економічну політику, при якій би студенти-випускники змогли без проблем влаштуватись на добре оплачувану роботу, молоді сім’ї матеріально забезпечити себе та своїх дітей, адже молоде покоління це майбутнє нашої країни.

 

 

Список використаних джерел:

 

1.                       Балакірєва О.М., Валькована О.В. Проблеми працевлаштування та міграційні орієнтації молоді//Економіка і прогнозування №4, 2006. – 76-90 с.

2.                       Западнюк С.О. Особливості соціально-економічного розвитку України та міграції населення: взаємовплив та його наслідки//Український географічний журнал №2, 2009. – 24-31 с.

3.                       Карпачова Н.І. Трудова міграція з України в контексті загальносвітових міграційних процесів: основні причини трудової міграції//Безпека життєдіяльності №7, 2007. – 5-9 с.

4.                       Ромащенко Т. Актуальні проблеми сучасної української трудової еміграції//Економіка України №8, 2007. – 84-89 с.

5.                       Трохимець О.І. Еміграція наукових кадрів України та шляхи її мінімізації//Держава та регіони №3, 2009. – 184-189 с.