Сенчишин Григорій Іванович
Буковинська Державна Фінансова Академія
Напрямки
грошово-кредитної політики на 2010 рік
Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік враховують тенденції
розвитку вітчизняної економіки та грошово-кредитної сфери, передбачають
комплекс змінних індикаторів фінансової сфери та систему заходів монетарної
політики, спрямованих на забезпечення стабільності національної грошової одиниці,
сприяння відновленню економіки та стійкості банківської системи.
Важливість державного управління грошово-кредитною політикою обумовлена
тим, що інститути, наділені правом здійснювати грошово-кредитне регулювання,
навіть в умовах оптимальної координації їх дій, не спроможні забезпечити бажане
регулювання. Зміст державного управління грошово-кредитною політикою можна
розглядати як стосовно діяльності держави щодо узгодження і координації
діяльності інститутів управління грошово-кредитною політикою, так і стосовно
діяльності самих інститутів у процесі розробки й реалізації грошово-кредитної
політики.
Головне питання, яке ставить перед собою грошово-кредитна політика 2010
року та наступних роках є забезпечення стабільності гривні, що є основою для
збалансованого економічного розвитку, підвищення рівня зайнятості та реальних
доходів населення.
Грошово-кредитна політика 2009 року здійснювалась у складних умовах
економічної та фінансової кризи і спрямовується на якнайшвидше подолання ЇЇ
наслідків. Значне зниження продукцію,
згортання іноземних інвестицій, суттєве ускладнення доступу до зовнішніх
фінансових ресурсів, необхідних для
реформування економіки, викликало падіння виробництва, експорту, зменшення
всіх видів доходів, особливо валютних, обумовите перевищення попиту на
іноземну валюту над її пропозицією. Це на початку року спровокувало
девальваційні процеси, ажіотажні настрої у населення щодо купівлі валюти та
вилучення коштів і банківської системи, що відобразилося на її ослабленні,
зменшенні кредитування економіки, скороченні золотовалютних резервів
Національного банку.
У середньостроковій перспективі внутрішні аспекти стабільності гривні
розглядатимуться в контексті сприяння цінової стабільності. ЇЇ головним
критерієм буде динаміка індексу споживчих цін. Водночас це завдання передбачає
не тільки досягнення прогнозованих орієнтирів інфляції, а й створення передумов
для підтримання стабільно низького рівня інфляції на довгостроковій основі та
забезпечення стійкості грошової одиниці до впливу різноманітних дестабілізуючих
чинників.
Прогноз курсової динаміки національної грошової одиниці має забезпечуватися
за рахунок:
- прозорості та транспарентності функціонування валютного ринку;
- збалансування валютних активів та пасивів банківської системи;
- проведення зобов'язань населення в іноземній валюті у
відповідності до їхніх валютних доходів;
- послідовного та системного здійснення заходів з подальшої лібералізації
валютного ринку на основі чітко визначених принципів, підходів та етапності;
- впровадження заходів спрямованих на зниження рівня доларизації економіки
[4,24].
Оцінка зовнішніх факторів стабільності гривні відбуватиметься з урахуванням
умов і параметрів функціонування валютного сегменту ринку, які не мають
негативного впливу на інвестиційні рішення та очікування економічних суб'єктів,
не поглиблюють макроекономічні, валютні та пруденційні ризики. Такі критерії
забезпечуватимуться через застосування режиму гнучкого обмінного курсу, який
відображатиме співвідношення попиту та пропозиції на валютному ринку України.
У результаті застосування гнучких механізмів курсоутворення обмінний курс
поступово втрачатиме статус своєрідного якоря грошово-кредитної політики. При
цьому курсова динаміка має попереджувати зовнішні ризики стабільності грошової
одиниці. Такі підходи не виключають здійснення Національним банком заходів щодо
згладжування різких курсових коливань [5,67].
У прийнятті монетарних рішень Національний банк насамперед спиратиметься
на прогнозах розвитку реального сектору економіки, платіжного балансу та
фінансового ринку, який робитиметься на підставі ретельного аналізу широкого
спектра макроекономічних, бюджетних та монетарних показників, їх взаємозв'язку
і впливу на стабільність гривні з урахуванням можливих змін у тенденціях в майбутньому.
На підставі розгляду прогнозних оцінок розвитку визначатиметься потреба у
впровадженні відповідних регулятивних заходів [1,5].
Застосування гнучких механізмів курсоутворення обумовлюватиме необхідність
підвищення ефективності процентних важелів монетарного регулювання. Подальше
посилення дієвості процентної політики також визначатиметься станом фондового
ринку та темпами його посткризового відновлення.
Використання запропонованих вище підходів до проведення грошово-кредитної
політики в середньостроковому періоді сприятиме як подоланню актуальних
викликів, так і створенню надійних макроекономічних та монетарних підвалин для
забезпечення стабільності національної грошової одиниці в довгостроковій
перспективі.
Поліпшення функціонування валютного ринку України відбуватиметься шляхом:
- удосконалення правил роботи на ньому учасників ринку та дотримання чітких
принципів і процедур;
- створення та постійного поліпшення механізмів хеджування валютних ризиків;
- посилення роботи з моніторингу валютних ризиків, удосконалення механізмів
контролю та протидії спекуляціям, застосування пруденційних процедур для
упередження валютних ризиків та недопущення формування інших дисбалансів,
пов'язаних із здійсненням операцій капітального характеру в іноземній валюті;
- оптимізація механізмів взаємозв'язку між попитом на національну та
іноземну валюту, яка має передбачати спрямування гривневих потоків насамперед у
реальний сектор економіки, вагомими важелями чого мають бути інструменти
фінансової політики [3,4].
На нашу думку, для сучасного стану української економіки, замість
використання зовнішніх запозичень, які призводять до нагромадження зовнішнього
боргу, доцільним є впровадження механізму цільової емісії для фінансування
капітальних видатків, спрямованих на реалізацію інвестиційних проектів,
розробку інноваційних продуктів і енергозберігаючих технологій. Це дозволило б
зв'язати гривневу масу в довготривалих проектах, забезпечило б нові робочі
місця, сприяло б зниженню собівартості енергоємної продукції за рахунок
зменшення в її складовій витрат на енергоносії.
Література
1.
Ковальчук Т.Т. Фінансові негаразди: причини,
наслідки, шляхи подолання// Голос
України. - 2008. -№205(4455). —С.5.
2.
Корецький М.І. Теоретичні засади державного
управління [Електронний ресурс]: - Режим доступу до тексту: //www.personal.in.ua.
3.
Полозенко Д.М., Раєвський К.А. Основні засади
грошово-кредитної політики на 2010 рік// Вісник НБУ.-2009.-№10.С.3-6.
4.
Румянцева С.І. Основні засади
грошово-кредитної політики на 2010 рік // Цінні папери
України.-2009.-№43(585).-С.24-25.
5.
Філатова О.В. Теоретичні та прикладні аспекти
державного управління грошово-кредитною політикою// Економічна наука.-2009.-№7.-С.63-68.