Беднарчук Юлія Петрівна, старший викладач кафедри «Економіки підприємства» (Рівненський інститут Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»).

Як сформувати позитивний імідж сучасної України?

Розглянуто історію походження поняття «імідж». Зазначено основні критерії та завдання націлені на формування позитивного іміджу України. Описано проект «Концепції державної програми формування позитивного міжнародного іміджу України на 2007-2010 рр.»

The history of origin of concept «image» is considered. Basic criteria and tasks are marked for forming of positive image of Ukraine. The project of «Conception of the government program of positive international image forming of Ukraine is described on 2007-2010»

Ключові слова: Імідж, позитивний імідж, міжнародний імідж, держава, Державна програма.

На сучасному етапі позитивний міжнародний імідж будь-якої держави свідчить про її економічну та політичну силу, процвітання та високий рівень культурного розвитку і є показником авторитетності та успішності дій тої чи іншої країни на світовій арені. Позитивний імідж держави безпосередньо пов’язаний із ставленням до нього як світової спільноти, так і її власних громадян. Від іміджу держави залежить і рівень патріотизму мешканців країни [3,с.627].

Імідж країни складається з багатьох чинників: це і рівень розвитку права, судочинства, демократії, культурні особливості, але найважливішими показниками, мабуть, є політична "вага" на міжнародній арені та економічний фактор.

Тому зараз є надзвичайно важливо знати, як Європейська спільнота сприймає Україну і що заважає тому, щоб вона сприймалася як високорозвинена країна [4,с.18].

Проблематика основних аспектів іміджу розглядалась як видатними європейськими полiтиками та iдеологами, так певною мiрою i вiтчизняними дослiдниками. До питань iмiджелогiї зверталися В.Бебик, Д.Видрiн, А.Гуцал, В.Королько, В.Моiсєєв, С.Недбаєвський, В.Полохало, Г.Почепцов, С.Телешун. точки зору дослiдження, цiкавими є науковi роботи Н.Лiкарчук, О. Порфiмовича, Ю. Падафета, Т. Джиги стосовно формування iмiджу в процесi виборчої кампанiї, побудови корпоративного iмiджу на рiвнях ідеологем, виявлення рiзноманiтних форм його iснування [2,с.12].

Поняття «імідж» з кожним роком набуває все більш широкого розповсюдження і використання в самих різних областях знань та сферах діяльності. Категорія «імідж» сміливо ввійшла до понятійного апарату таких наук, як економіка, соціологія, політологія, психологія, філософія, культурологія та ін. За своїм об'ємом і змістом воно стало міждисциплінарним, зазнавало все нової і нової інтерпретації, враховуючи особливості тих наук, в рамках яких досліджувався цей феномен.

Слід зауважити, що спільним для всіх науковців є те, що імідж, з одного боку, виступає як засіб психологічного впливу на індивідуальну, групову і масову свідомість, а з іншого - як психічний образ або соціально-психологічний стереотип. Так, деякі автори стверджують, що «являючись феноменом індивідуальної, групової або масової свідомості, імідж функціонує як образ-уявлення, в якому в складній взаємодії поєднуються зовнішні та внутрішні характеристики об'єкта». Тобто поняття «імідж» трактується науковцями як «образ», що підсумовує сукупність не тільки «матеріальних» («тих, що видно») характеристик об'єкта, але й «ідеальних» («тих, що можливо побачити»).

Щодо позитивного іміджу України, то його забезпечення має стати загальнонаціональною ідеєю, яка б згуртовувала навколо себе багатоетнічне українське суспільство.

Перейшовши на вищій рівень свого соціально-економічного розвитку, Україна має усвідомити, що перед нею тепер стоять нові виклики. ЇЇ подальший розвиток у глобалізованому світі прямим чином залежить від того, чи зможемо ми побудувати свій імідж як серйозного партнера, від того, чи здатні ми захистити свої інтереси як держави. Це стосується всього спектру зовнішньої політики, але найбільший вплив на нас справить наше вміння побудувати рівноправні стосунки саме з нашими сусідами. В наших спільних інтересах - намагатися досягти у цьому найбільшого і взаємовигідного успіху.

Сформувати позитивний імідж України – завдання непросте, якщо заглибитись у те, чим є сучасна Україна напередодні виборів і хто може очолити країну після них. Разом з тим, точками відліку, якщо ставити таке завдання, повинні бути:

 - аудит (assessment) інтересів та цілей відносно теперішнього сприйняття аудиторіями іміджу України і конкурентоздатності країни на світовій арені;

 - позитивний імідж, що можна формувати лише паралельно з реформуванням політичної системи та економіки, оскільки саме ці «тверді» фактори наразі не дозволяють Україні розвиватись самій і бути зрозумілим партнером для інших;

 - використання факту невідомості України чи відсутності абсолютно чіткого образу країни у головах ключових аудиторій, як можливість;

 - відштовхування від того капіталу, яким Україна володіє: якісні природні та людські ресурси, історія, природність, традиції, культура;

 - капіталізація України як туристичного бренду через розвиток інфраструктури, а також фокусний підхід до маркетингу ключових територій.

Також можна сказати, що формування позитивного іміджу України – це важливе завдання загальнонаціонального масштабу. Воно потребує спільних цілеспрямованих і послідовних дій офіційної влади й позиції, державних органів і громадських організацій, бізнесових структур і ЗМІ, мільйонів громадян України і численної української діаспори за кордоном [15,с.106].

Згідно вище сказаному для покращення іміджу України необхідно виділити такі завдання:

1. Реформувати економіку, тобто її основними орієнтирами повинно бути створення нових робочих місць, зростання реальних доходів і платоспроможного попиту населення посилення позицій України на міжнародних ринках, диверсифікація джерел постачання енергоносіїв, зменшення обсягів зовнішньої заборгованості, відновлення кредитоспроможності України, зменшення державного втручання в діяльність суб’єктів господарювання.

2. Скорочення чисельності державних структур і числа державних службовців не повинно бути її головною метою. Головними цілями є: (а)підвищення ефективності дій влади відповідно до завдань, що стоять перед державою; (б)забезпечення прозорості прийняття рішень; (в) ліквідація глибинних причин хабарництва та корупції.

3. Держава має довести, що її турбота про громадян, їх права і свободи втілюються в життя. Треба визначити мінімально необхідні і досяжні рівні медичного забезпечення житлом – гарантувати їх дотримання.

Питанню формуванню позитивного іміджу значна увага приділяється різними міністерствами та відомствами України. Як приклад-проект «Концепції Державної програми формування позитивного міжнародного іміджу України на 2007 - 2010 рр.» У ньому, зокрема, зазначається, що «забезпечення позитивного міжнародного іміджу України є важливим засобом захисту та просування її національних інтересів, а також підвищення успішності країни в конкурентній боротьбі на міжнародних ринках збуту та інвестицій. З цієї причини формування позитивного міжнародного іміджу України та пропаганда її за кордоном є завданням загальнодержавної ваги, до виконання якого має бути залучене, відповідно до своєї компетенції, всі органи виконавчої влади нашої держави» [5].

Державна програма має на меті організацію проведення органами державної влади впродовж 2007-2010 рр. скоординованої, планомірної та професійної комунікаційної кампанії, спрямованої на підвищення міжнародного авторитету України у політичній, економічній та культурній сферах. 

 Вона повинна забезпечити створення міжнародної інформаційної атмосфери, сприятливої для політичного та соціально-економічного розвитку України, і, зокрема, сприйняття нашої держави світовим співтовариством як надійного, передбачуваного партнера, що є прихильним до справи зміцнення демократичних засад суспільного життя та подальшої лібералізації економіки, має розвинуту індустріальну базу, висококваліфіковані трудові ресурси, значний інноваційний, науково-технічний, промисловий, сільськогосподарський та туристичний  потенціали, а також багаті культуру та історію.

Позитивний імідж сьогодні є надзвичайно важливим, часто вирішальним фактором у забезпеченні ефективної життєдіяльності суб'єктів (як окремих індивідів, так і організацій). На підтвердження цієї тези можна навести безліч прикладів.

Так, незмінно висока якість японських автомобілів сформувала в останні десятиліття дуже високий їхній імідж у споживачів в усьому світі, що, у свою чергу, забезпечило японським автомобільним компаніям беззаперечне світове лідерство у сфері автомобілебудування. Як наслідок – вони витіснили з цієї позиції американських автогігантів «Дженерал моторз», «Форд» і «Крайслер».

Як засвідчує світовий досвід, координація та концентрація зусиль державних органів зарубіжних країн у справі формування її позитивного міжнародного іміджу, здійснюється, у разі постановки такого завдання, як правило, одним із двох шляхів:

Першим із них є створення спеціалізованого державного органу, на який покладається завдання щодо забезпечення постійної, оперативної та скоординованої на міжвідомчому рівні підготовки та поширення у світовому інформаційному просторі позитивної інформації про країну.

Другим є реалізація з цією метою загальнонаціональної програми, до виконання заходів якої залучається переважна більшість органів державної влади.

Враховуючи складність та фінансову обтяжливість створення нового центрального органу державної влади, саме останній із вказаних варіантів слід на даному етапі розглядати як такий, що відповідає можливостям та потребам України. Сама розробка заходів державної програми також може здійснюватися двома способами:

 Перший із них полягає в узагальненні пропозицій, наданих органами виконавчої влади, шляхом їх зведення до кількох загальних розділів, кожен з яких відображає окремий за змістом напрямок роботи у справі формування позитивного міжнародного іміджу країни.

Іншим шляхом розробки та реалізації загальнодержавної програми є її побудова як системи послідовних у часі заходів, об’єднаних визначеними атрибутами позиціонування держави за кордоном та відповідним брендом, розробленим з урахуванням загальноприйнятих у світі методик і технологій ведення PR-кампаній, створення та поширення іміджевого продукту.

Досягнення ефективності Державної програми формування позитивного міжнародного іміджу України на 2007-2010 рр., що  розробляється відповідно до параметрів запропонованого вище оптимального варіанта, має забезпечуватися шляхом її розробки як комунікаційної стратегії на основі загальноприйнятих у світі методик [9].

Іміджеві заходи органів виконавчої влади України доцільно готувати та затверджувати на щорічній основі.

У такому разі заходи Програми:

- об’єднуватимуться чітко визначеним позиціонуванням України у світовому інформаційному просторі, яке у підсумку реалізації Програми має сформувати стереотипи її позитивного сприйняття громадськістю зарубіжних країн;

- реалізовуватимуться у вигляді єдиного комплексу ведення органами державної влади інформаційно-роз’яснювальної роботи з тим, щоб їхні заходи та зусилля взаємодоповнювали один одного;

- матимуть перспективу розгортання у часі задля забезпечення послідовності, наступності та безперервності, що є необхідною умовою формування стереотипу загалом та передумовою його стійкості, зокрема;

- будуть спрямованими на забезпечення інформаційного впливу на найбільш важливі для України держави, а також відповідні соціальні групи населення задля отримання максимальної для нашої країни віддачі від іміджевих заходів у плані соціально-економічного розвитку.

Важливою також є співпраця з неурядовими та громадськими організаціями, зацікавленими у підтримці та покращенні позитивного іміджу України.

Отже, забезпечення позитивного іміджу України є важливим напрямом захисту та просування її національних інтересів, а також успішність країни в конкурентній боротьбі на міжнародних ринках збуту та інвестицій.

Список використаної літератури:

1. В.В. Мадіссон Сучасна українська геополітика. –К.,2003. 2. Актуальная геополитическая ситуация и интересы Украины // Тижневий інформаційно-аналітичний огляд.-2000.-№21 3. Україна дипломатична. – Науковий щорічник. –К.,2004 4. Недопитанський М.В. Імідж країни – це дуже серйозно // Віче.-2002.-Т 2. 5. Политическая имиджелогия / под ред. А.А. Деркача, Е.Б. Перелигиной и др. -М. : Аспект Пресс, 2006. - 400 с. 6. Сучасний виборчий PR : навч. посіб. / В.В. Лісничий, В.О. Грищенко, О.В. Радченко та ін. - Сєверодонецьк : Еврика, 2001. - 480 с. 7. Политическая имиджелогия / под ред. А.А. Деркача, Е.Б. Перелигиной и др. -М.: Аспект Пресс, 2006. - 400 с. 9. Проект «Концепції державної програми формування позитивного міжнародного іміджу України на 2007-2010 рр.».