Свіченська О. О.
Буковинська Державна Фінансова Академія,Україна
Безробіття як
макроекономічна проблема
Останні
два десятиліття внесли в наше життя смак дуже сумного та гіркого терміну –
безробіття. У цьому терміні густим концентратом спресовано підірвані основи
економічної стабільності України, виконання правових норм виробничих і трудових
відносин, соціальної сфери, а також мільйони розбитих та поламаних життів наших
співвітчизників.
На
сьогоднішній день явище безробіття у будь-якому суспільстві підриває економіку
країни, тримає на грані краху фінансову та економічну стабільність.
Ця
проблематика, зокрема, висвітлена у працях українських вчених: Д. Богині, З.
Варналія, О. Власика, Н. Верхоглядової, А. Гальчинського, Е. Прушківської, О.
Грішнової, Г. Євтушенко, І. Лапшиної, Я. Жаліло, Є. Лібанової, А. Мокія та інші[4].
Безробіття
спричиняє відсутність матеріальної стабільності у людей, які згідні працювати
за будь-яких умов. Дана ситуація для багатьох керівників та роботодавців
ввійшла в звичку і стала сприйматися як правило.
Плинність
кадрів і фінансові порушення, зниження підлеглим заробітної плати до
мінімальних оплат, - між цими поняттями можна ставити знак рівності. Від страху
втратити роботу чи певний заробіток
людина боїться вести боротьбу за свої права, навіть якщо і знає, що закон на її
стороні. Явище масове безробіття породжує у людини страх, який формує
відсутність впевненості у собі та безвілля до захисту своїх прав. Тоді виникає
питання: чи може економічно розвиватись країна, коли її громадяни не лише
відчувають матеріальні недостатки, а й моральну пригніченість?
Постійний
розрив у виробничому процесі, навіть у зв’язку з тимчасовою відсутністю
кваліфікованого робітника, тільки шкодить економічному зрозтанню виробництва.
Короткочасна фінансова економія лише послаблює виробничий процес і рано чи
пізно призводить до спаду, який тягне за собою негативні макроекономічні
наслідки. Плинність кадрів одна з основних ознак часів безробіття та ослаблених
і розмитих законодавчих і правових основ[3].
Періоди
безробіття у державі накладають важкий відбиток на всі вікові категорії своїх
громадян. Ці внутрішні проблеми країни ставали тим чинником, що відправив
кілька мільйонів наших співвітчизників у пошуках заробітку та кращої долі за
кордон. І як за таких умов забезпечити високий економічний потенціал в країні?
Зважаючи
на весь негатив, держава не могла залишитися осторонь даних подій.
Соціально-економічні реформи в Україні в умовах глобалізації передбачають
зниження рівня бідності та багатства нації. Головною рушійною силою досягнення
таких цілей є виважена державна політика щодо зменшення втрат людського
капіталу, тобто зниження рівня безробіття. Створення умов нормальної
життєдіяльності всіх і кожного є передумовою не тільки покращення життя народу,
а й досягнення економічного поступу країни, її соціальної та політичної
стабільності.
У
цьому напрямку відбулися позитивні зрушення. Починаючи з 2000 року
спостерігається щорічне зниження безробіття на певний відсоток. Так, у жовтні
минулого року ситуація на ринку праці поступово стабілізувалася – офіційний
рівень зареєстрованого безробіття продовжує знижуватись. Проте середньооблікова
чисельність штатних працівників скорочується. Дещо уповільнилось зниження
реальної заробітної плати до відповідного місяця 2008 року, незважаючи на
уповільнення зростання номінальної заробітної плати і заборгованість її виплат
також зменшується[2].
Статус
безробітних на 1 листопада 2009 року набули 508,4 тисяч осіб ( 1,8 % від
загальної чисельності населення працездатного віку. Кон’юктура зареєстрованого ринку праці
характеризується значним перевищенням пропозиції робочої сили над її попитом.
Збільшення кількості вільних робочих місць, заявлених підприємствами,
установами та організаціями, у службі зайнятості, у жовтні на 4,5 % вплинула на
зниження навантаження незайнятого населення, яке на кінець жовтня 2009 року
становила 7 осіб на одне вільне робоче місце[1].
Отже,
складна епоха безробіття від нас вже відходить і життя починає налагоджуватись
гарними темпами. Це показує, наскільки пов’язані економіка та право, соціальний захист і проблеми
раціонального та цілеспрямованого використання трудових ресурсів.
Розширення виробництва сприяє вимогам підвищення якості продукції, якісну ж
продукцію можуть виробляти висококваліфіковані кадри; легалізована трудова
діяльність автоматично захищається правовими та соціальними гарантіями, які
забезпечує держава, підвищений заробіток дає можливість для зменшення явища
плинності кадрів.
Аналіз
динамічних змін втрат виробництва товарів та послуг внаслідок безробіття
дозволяє стверджувати про наявні потенційні резерви національної економіки.
Зниження кількості безробітних та збільшення числа зайнятих сприятимуть
економічному зростанню України.
Література:
1. Бюлетень
Національного банку України. – 2009. – грудень. – с. 13-14
2. Верхоглядова
Н.І. Люьдський капітал і показники економічного зростання/ Н.І Верхоглядова
[Електронний ресурс]// http//www/nbuv/gov/ua/e-journals/PSPE/2007-1/Verhogladova 107.htm
3. Гальків Л.І.
Втрати людського капіталу України: чинник безробіття// Економіка і регіони. –
2009. - №2. – с. 110-113
4. Трофанова Т.Г.
Безробіття як фактор нівелювання економічних та суспільно-виробничих
відносин(підводні течії епохи безробіття// Економіка. Фінанси. Право. – 2006. -
№5 . – с.31-34