Экономические науки/3.Финансовые отношения.

Колесник Е. А.

Колено І. В.

Донецькій національний університет економіки і торгівлі імені М. Туган –Барановського, Україна

Сутність і розвиток фінансових криз

 

З огляду на те, що кризи надзвичайно різноманітні як за своїми причинами, так і за проявами, не існує усталеної, прийнятої всіма точки зору щодо більшості аспектів даної проблематики. Дискусія між ученими, чиновниками і підприємцями свідчить, що вони по-різному розуміють слово «криза».

         Криза – це багатоаспектна економічна категорія, система поглядів на економічну сутність якої перебуває в стані розвитку. Під кризою слід розуміти фактичний або потенційно можливий стан нестійкого функціонування системи, в якому може опинитися будь-яка з її підсистем. При цьому криза є результатом взаємодії шоків і вразливості.

         Фінансова криза –це криза, яка:

1) системно охоплює фінансові ринки та інститути фінансового сектору, грошовий обіг і кредит, міжнародні фінанси, державні, муніципаотні та корпоративні фінанси;

2) негативно впливає у середньо- і довгостроковому періоді на економічну активність усередині країни й на динаміку добробуту населення;

3) проявляється:

- у фінансовому секторі й на фінансових ринках

- у міжнародних фінансах

- у сфері грошового обігу

- у сфері державних фінансів

4)є реалізацією системного ризику і супроводжується ефектом «доміно» якщо:

- криза одного або групи фінансових інститутів та компаній реального сектору, сегмента ринку чи системи розрахунків передається в розширюваному обсязі через пересічні зобов’язання на інші групи фінансових інститутів та компаній реального сектору, інші сегменти ринку і системи розрахунків, поступово охоплюючи дедалі більшу частину ринку

- криза фінансового ринку однієї країни чи групи країн передається іншій країні, як «фінансова інфекція», криза довіри інвесторів, що спричиняє неліквідність ринку.

Фінансова криза на типовому ринку  що формується (яким є й Україна), характеризується такими параметрами:

- зниження капіталізації ринку акцій – не менше 20%

- скорочення боргової маси облігації на внутрішньому і зовнішньому ринках за ринковою ціною – не менше 15%

- ринковий рівень відсотка – не менше 20%

- інфляція в річному вимірі – не менше 20%

- зростання відпливу капіталу за кордон – не менше 30%

- падіння курсу національної валюти – не менше 15%

- падіння золотовалютних резервів центрального банку – не менше 20%

- скорочення депозитної бази в банківському секторі – не менше 10%

         Наприкінці 19 – на початку 20 ст. багато учених приділяли увагу теорії

криз і циклів: В. Джевонс, Р.Макдональд, Т Уільямс, Ж.Лескюр, А.Афтальон, М.Ленуар, Р.Дорнбуш, В.Патеро, А.Парвус і Р.Вальдес.

         Характеристика кризових явищ буде неповною без урахування таких понять, як «трансфер кризи», «ланцюговий трансфер» і «недосконалі цикли».

Трансфер кризи – це свідомі дії однієї країни стосовно іншої, що загрожують останній тяжкими кризами, зниженням конкурентоспроможності національної економіки і звуженням її присутності на ринках, погіршенням підприємницького та інвестиційного клімату, деградацією соціальної та екологічної ситуації.

Ланцюговий трансфер криз – послідовне перенесення криз із більш розвинутих до менш розвинутих країн, і з взаємодією понад двох країн.

Недосконалі цикли – це, такі, траєкторія яких деформована внаслідок трансферу їхньої кризової стадії з розвинутих країн до економічно залежних від них держав. При цьому чітка синусоїдна траєкторія циклів спотворюється як у розвинутих, так і у залежних від них країн.

         Трансфер різноманітних кризових ситуацій і факторів реалізується через багато механізмів, серед яких можна назвати такі:

- тиск через міжнародні фінансові організації;

- переміщення екологічно небезпечних виробництв;

- штучне подовження життєвого циклу продукції на ринках інших країн;

- експорт застарілих технологій і консервація відсталості інших країн;

- залучення найпродуктивніших трудових ресурсів;

- дискримінація у зовнішній торгівлі.

         Підсумовуючи викладене, зазначимо, що під фінансовою кризою розуміється різке погіршення стану фінансового ринку внаслідок реалізації накопичених ризиків під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників, що спричиняє порушення його функціонування, зниження цінових показників, погіршення фінансових інструментів. Фінансова криза має багато напрямків, та аспектів. Багато вчених присвятили свої труди вивченню та дослідженню кризи.

Література:

1. Барановський, О.І. Сутність і різновиди фінансових криз [Текст] // Фінанси України. – 2009. - №6.- С. 3-13.

2. Барановський, О.І. Сутність і різновиди фінансових криз [Текст] // Фінанси України. – 2009. - №8.- С. 19-32.

3. Барановський, О.І. Сутність і різновиди фінансових криз [Текст] // Фінанси України. – 2009. - №5- С. 3-20.

4. Вахненко, Т.П. Фінансова криза в Україні: фактори, механізми дії, заходи подолання [Текст] // Фінанси України. – 2008. - №10.- С. 3-21.