Мочернюк Володимир

Науковий керівник: Гудима Р.Р.

Буковинська Державна фінансова академія

Інвестиції в транспортний сектор України

Активізація інвестиційної діяльності в національній економіці і галузі найбільш актуальна і вельми важко вирішувана макроекономічна і мікроекономічна пробле­ма, особливо в галузях із значною державною присутністю, до яких, без сумніву, від­носиться і транспорт. Вигідне географічне положення України на шляху основних транзитних потоків між Європою та Азією, наявність незамерзаючих чорноморських портів, розвинутої мережі залізниць, автомобільних доріг, трубопроводів у широтних та меридіональних напрямах створює всі необхідні передумови для збільшення обсягів транзиту вантажів. По експертних оцінках, досягнення Україною основ­них соціально-економічних показників розвинених європейських держав до 2020 р. можливий за умови забезпечення середньорічних темпів зростання ВВП України у розмірі     6–8 %. У 2006–2007 роках ці тем­пи, відповідно, склали 14,8 % і 22,7 %. Що, безумовно, позначилося і на потребах в перевезеннях [2].

Економічне зростання країни забезпечується в тому випадку, якщо капіталовкладення складають 20-30 % від ВВП, що вважається індикатором економічної безпе­ки. В Україні, починаючи з 2006 р., досягнуто значного приросту капіталовкладень (у 2006 р. – на 7,3 %, у 2007 р. – на 7,9 %) збільшився об'єм зовнішніх інвестицій.

Відповідно до концепції розвитку транспортно-до­рожнього комплексу України на період до 2020 р. виз­начено основи інвестиційної політики, яка здатна забез­печити реалізацію завдань, що виникають перед галуз­зю в умовах пожвавлення виробництва і відновлення реального сектора економіки, зростання попиту на транспортні послуги і ак­тивізації процесів інтеграції в європейську і світову транспортні системи.

На кінець 2009 р. термін експлуатації переважної більшості судів України перевершив позначку 25 років. За відсутності інвестиції, на тлі загального спаду економіки вітчизняний морський та річковий торговельний флот виконав перевезення вантажів у обсязі 9,8 млн. тон, що на 50% менше від обсягу 2008 р. Перевезення вантажів підприємствами річкового транспорту зменшилися на 54,8% від обсягів 2008 р. морського транспорту на 43,4%. Закордонні перевезення вантажів морським транспортом скоротилися на 50,2%, річковим на 35,3%. Основна увага на морському транспорті може бути скон­центрована на ухваленні державних цільових програм розвитку цього виду транспорту, їх виконанні і забез­печенні безпеки судноплавства. Необхідно також ство­рити правові основи діяльності морських і річкових портів в нових економічних умовах.

На відміну від водного транспорту, обсяг перевезень на залізницях не мають тісного взаємозв'язку з обсягів інвестицій. Одним з ключових чинників, що впливають на об'єм перевезень залізничним транспортом, є стабільність роботи підприємств, що поставляють товари. Ще недав­но основною причиною наявності негативного зв'язку між об'ємами перевезень і інвестиціями на залізнично­му транспорті була велика частка бартерних операцій. Перевезення вантажів залізницями порівняно з 2008 р. зменшилися на 21,5%, у т.ч. відправлення вантажів на 19,4%. Необхідний об'єм інвестицій який потрібен для нормалізації робо­ти залізничного транспорту складає – 1047 млн. дол. США. Для економіки України залізничний транспорт має велике значення адже є основним перевізником вантажів.

До особливої категорії належать інфраструктура і об­'єкти і підприємства, які мають стратегічне значення для української економіки, зокрема українська газотранспор­тна система. Підприємства цієї області, як правило, є природними монополістами і "стратегічним резервом влади". Проте ступінь деградації інфраструктури і пов'я­заних з нею областей набли­жається до критичного порогу, після якого у будь-який момент може настати системний колапс всієї економіки. Магістральні трубопроводи в січні – серпні 2009 року транспортували 94,5 млн. тонн вантажів (на 26% менше ніж за відповідний період 2008р.). При цьому перекачування газу знизився на 31,3%, аміаку –  44,5%, нафти – 5,9%. Транзит газу скоротився на 33,3%, аміаку – 29,5%, нафти – 8,6%. Слід мати на увазі, що ресурс технологічної стійкості і довговічності засобів трубопровідного транспорту на­багато менший, ніж на інших видах транспорту.

 

На період до 2010 р. мінімальні обсяги інвестуван­ня в розвиток транспортної галузі оцінюються в 19,3 млрд. дол., зокрема на рухомий склад – 7,74 млрд. дол., на транспортну інфраструктуру – 11,56 млрд. дол. Час­тка залізничного транспорту оцінюється в 6,3 млрд. дол., морського – 2,2 млрд., річкового – 0,2 млрд. повітря­ного – 3,6 млрд., автотранспорту – 7 млрд. дол. Проте  в реальності прямі інвестиції в Україну скоротилися на – 53,7% У січні-вересні 2009 року в економіку України іноземними інвесторами вкладено – 3948,3 млн. дол. прямих інвестицій, що становить – 46,3% обсягів відповідного періоду попереднього року [3].

Проблеми залучення інвестиційних ресурсів у будь-яку галузь уміщують у собі цілу низку факторів, що впли­вають на сам процес інвестування. Одним з найважли­віших факторів у цьому процесі виступає ефективність нормативно-правового регулювання.  Тому специфіка теперішньої ситуації в країні поля­гає в тому, що необхідні зміни потрібно провести в яко­мога коротші терміни, оскільки Україна повинна забез­печити сприятливий інвестиційний клімат для бізнесу, з огляду на участь, зокрема, в проекті ЄВРО 2012 (від яко­го очікують залучення іноземних інвестицій в розмірі близько 20 млрд. дол. США).

Залучення іноземних інвестицій в транспортну га­лузь України позитивно вплине на транспортну забез­печеність країни, задоволення проблем економіки в пе­ревезеннях, стимулювання економічного росту.

Список  використаної література:

1.Федоренко В.Г. Інвестування: Підручник.  2-ге вид. перероб. і доп.  К.: Алерта, 2008. - 448 с.

2.Концепция развития транспортно-дорожного ком­плекса Украины на среднестроковый период и до 2020 года // Транспорт.  2001р. - № 29.С.27-32.

3.Офіційний сайт Національного банку України // www.bank.gov.ua

4.Офіційний сайт Державного комітету статистики України// www.ukrstat.gov.ua