Галак Ж. В.

Буковинська державна фінансова академія

Науковий керівник: Заєць К. Д.

Ефективне використання засобів праці як передумова зростання продуктивності праці

Продуктивність праці – найважливіший економічний показник, що на думку дослідників може відображати ефективність діяльності підприємства, галузі, регіону, економіки цілої держави; змінити якість життя окремо взятої людини й населення країни.

Категорія якості праці є об’єктом дослідження сучасних вітчизняних і зарубіжних науковців: Н. М. Жовнір, О. О. Єкімова, Т. О. Галайда, Н. Б. Теницька, Г. М. Чорний, М. С. Приходько, А. Тельнов. Ці дослідження представляють собою аналіз продуктивності праі.

У сучасному економічному розвитку України спостерігається переорієнтація підприємств на якісні показники діяльності. При цьому одним із головних факторів, що визначає якість продукції стає якість праці її виробників. Справді, якість продукції, ефективне використання усіх ресурсів, техніко-технологічний рівень виробництва, досконала організація праці – все це є результатом праці учасників трудової діяльності.

Однією з форм реалізації якості праці є ринок інтелектуальної праці, як закономірна форма еволюції процесу формування робочої сили в кон’юнктурних умовах ринкових відносин, теоретичні дослідження культури праці та її забезпечення на основі соціально-економічних факторів розвитку загальнодержавного та регіонального змісту спрямовуються на формування дієвого ринку інтелектуальної праці, оскільки саме інтелектуальна праця є головним джерелом економічного зростання, прискорення науково-технічного процесу і підвищення ефективності виробництва на етапі переходу до інформаційного суспільства. Якість праці знаходиться у тісному взаємозв’язку з процесами формування інтелектуального капіталу, оскільки є умовою для його реалізації і різних форм прояву. Первинною основою інтелектуального капіталу є праце-ресурсний потенціали регіону, оскільки саме людина її здібності, працездатність, здоров’я є основою НТП, який спрямований, в першу чергу, на процеси удосконалення виробничого потенціалу регіону і утворення ринку науково-технічної продукції; зменшує кількість кваліфікованого персоналу в структурі безробітних регіону, сприяє утворенню нових робочих місць, розвитку якості праці, інтеграційним процесам, поглибленню спеціалізації.

Доцільна праця є процесом взаємодії робочої сили із засобами виробництва, а зміна показника продуктивності праці відбувається під впливом дії значної сукупності рушійних сил і причин.

За рівнем керованості фактори підвищення продуктивності праці можна поділити на дві групи:

1. Фактори, якими може керувати господарюючий суб’єкт – управління, організація, трудові відносини, кваліфікація, мотивація персоналу, техніка, умови праці, інновації.

2. Фактори, що знаходяться поза сферою керування господарюючого суб’єкта, - політичне становище в країні, рівень розвитку ринкових перетворень, НТП, якість та кількість трудових ресурсів, культура, соціальні цінності, наявність природних ресурсів, розвиток інфраструктури [1].

За роботою М. С. Приходька на продуктивність праці впливає продуктивність розумової праці персоналу, яка зумовлена факторами:

- продуктивність працівника розумової праці вимагає чіткої відповіді на запитання: «У чому полягає виробниче завдання?»;

- відповідальність за продуктивність цілком покладається на самого працівника;

- працівнику розумової праці треба, з одного боку, постійно вчитися самому, а з іншого, - постійно навчати;

- продуктивність працівника розумової праці не вимірюється кількістю або обсягом – це далеко не найголовніший показник;

- для підвищення продуктивності працівника розумової праці необхідно дивитися не як на «витрати», а скоріше як на «капітал» і ставитися до нього відповідно [2].

На підвищення продуктивності праці значною мірою впливає і дисципліна праці, яка характеризується:

1. Корпоративна дисципліна праці як явище – це поведінка персоналу всіх категорій фірми, що регламентується локальними нормативно-правовими внутрішньофірмовими актами та прийнятими нормами моралі.

2. Дисципліна виділяє п’ять основних компонентів: раціональне використання робочого часу; систематичне виконання змінних завдань за їх кількісними і якісними параметрами; раціональне витрачання ресурсів; безумовне дотримання правил безпеки життєдіяльності; точне виконання оперативних розпоряджень керівників.

3. Забезпечення належного рівня дисципліни передбачає гармонійне використання керівництвом фірми повного арсеналу адміністративних, економічних і психологічних методів керівництва [3].

На сьогодні стає зрозумілим, що для підвищення продуктивності праці не достатньо окремих змін у деяких процесах виробництва, для цього необхідне удосконалення усієї сукупної праці та підвищення її якості. У ході аналізу джерел зростання продуктивності праці виявлено таку тенденцію: всі першопричини підвищення продуктивності праці залежать від якості праці робітників, розвитку компонентів трудового потенціалу та їх активного використання.

Продуктивна праця у сфері виробництва – основа підвищення ефективності економіки зростання добробуту населення, розвитку кожної людини. Тому важливо створити необхідні умови для такої праці – технічні, економічні, організаційні, соціальні та оптимальні взаємовідносини між учасниками виробничого процесу, які регулюються чинним законодавством і забезпечуються трудовим правом України.

Завдяки праці накопичено потенціал продуктивних сил, суспільні багатства, сформовану сучасну цивілізацію. Праця була і залишається найважливішим фактором життєдіяльності людини [4].

Отже, підвищення якості засобів праці повинно розглядатися як один із найважливіших напрямків підвищення продуктивності праці. Зростання ефективності виробництва можливе лише за умов досягнення високих темпів виготовлення нових технічних засобів.

Досягнення високої ефективності суспільної праці без удосконалення технології, організації праці та виробництва практично неможливо. Це обумовлюється тим, що в процесі реалізації технологічного процесу здійснюється безпосереднє перетворення предметів праці на готові вироби, а порушення технологічного циклу є, як правило, основною причиною низької продуктивності праці, виникнення непродуктивних витрат робочого часу та виробничих потужностей.

Список використаних джерел:

1. Тельнов А. Якість праці в системі факторів продуктивності // Економіст. – 2008. – №10. – С. 52-55.

2. Приходько М. С. Економічна сутність категорій «продуктивність праці» і «ефективність праці» управлінського персоналу // Вісник ДДФА. – 2006. - №2. – С. 19-23.

3. Чорний Г. М. Дисципліна праці в контексті корпоративного менеджменту // Економіка АПК. – 2009. – №11. – С. 122-125.

4. Галайда Т. О., Теницька Н. Б. Соціально-економічна сутність ефективності праці та механізм її управління на підприємстві // Економіка і регіон. – 2009. - №2 (21). – С. 180-185.