Харківський
інститут банківської справи
Університету
банківської справи Національного банку України
СТАН РОЗВИТКУ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ
Більшість дослідників вважають
основною причиною безпрецедентного падіння вітчизняного фондового ринку
глобальну кризу та викликаний нею швидкий відтік іноземного спекулятивного
капіталу з України, який за різними оцінками становив до $30 млрд., а також
спекулятивну гру основних учасників біржової торгівлі «на зниження». Погоджуємося
з авторами, які причинами кризи вважають сукупність зовнішніх та внутрішніх
причин з акцентуванням уваги саме на внутрішніх, серед яких незавершеність
ринкової трансформації, вузькість внутрішнього ринку, сильна залежність від
зовнішньої кон’юнктури, низький рівень економічного суверенітету в умовах
прискорених темпів монетизації та рівня доларизації, випереджальне зростання
фінансового сектора у відриві від реального, відсталу структуру економіки [1,
с. 48].
На наш погляд, основною причиною
падіння вітчизняного фондового ринку стала його нерозвиненість та
диспропорційність. Ринок сформувався як олігопольний (основну роль відіграють
два-три великих гравця) з превалюванням іноземного капіталу (до 80% в 2008
році). До того ж, на вітчизняному фондовому ринку відсутня конкуренція і серед
торговців цінними паперами - більш 90% торгів відбувалося на ПФТС [2]. В 2009 році зазначені
диспропорції тільки посилювалися - якщо в 2008 р. на десять компаній-лідерів
ринку ПФТС припадало 45,1% загального обсягу торгів акціями, то за результатами
восьми місяців 2009 р. – 71,52% [3].
В 2009 (за 11
місяців) році випуск акцій збільшився в 2 рази, проте це збільшення головним
чином (65%) відбулося за рахунок випусків акцій банківськими установами з метою
збільшення статутного капіталу (зокрема, ПАТ «Державний експортно-імпортний
банк України», ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк», ПАТ «Родовід Банк», ВАТ «АБ
«Укргазбанк», ВАТ «ВТБ Банк», ВАТ «УкрСиббанк» тощо). Серед підприємствами (крім банків), які суттєво
вплинули на загальну структуру обсягів випусків став ПуАТ «НАК «Нафтогаз
України» (18,6 млрд. грн.) [2].
На відміну від минулих років, обсяг зареєстрованих
облігацій підприємств суттєво зменшився. Основною причиною стала зміна кон’юнктури
на ринку боргових зобов’язань. Катастрофічно зменшується кількість цінних
паперів, що включені до біржових списків організаторів торгівлі: якщо на
21.12.2008 р. до біржового списку було включено 2177 цінних паперів емітентів,
то на 01.12.2009 р. – тільки 1453 [2]. До того ж, серед більше ніж 11 тис.
публічних акціонерних товариств (колишні ВАТ), цінні папери лише 801 емітента
включено у біржові списки організаторів торгівлі. В
зв’язку з цим виникає питання з приводу доцільності застосування норми ст. 24
ЗУ «Про акціонерні товариства» щодо зобов’язання публічного акціонерного
товариства пройти процедуру лістингу та залишатися у біржовому реєстрі
принаймні на одній фондовій біржі.
Вперше за останні роки найбільший обсяг торгів з
фінансовими інструментами на організаторах торгівлі зафіксовано з акціями (на
суму 10,57 млрд. грн., або 45,64%). Облігації ж, які буди лідерами торгів
протягом 2004 – 2008 років склали лише 30,80% [2]. Змінилася також структура торгів на організаторах
торгівлі цінними паперами – зменшилася частка ПФТС (46%) при посиленні ролі УБ
(19%), УМВБ (8%), КМФБ (7%)та УМФБ (7%) [2].
Основні
операції, які здійснювалися на українських біржах у 2009 році, носили суто
спекулятивний та короткостроковий характер, внаслідок чого фондовий ринок
України виріс набагато більше за фондові ринки розвинених країн – індекс ПФТС
+90,07%, UX
(індекс акцій Української біржі) +191% [3,4].
У
грудні 2009 р. основний індикатор українського фондового ринку індекс ПФТС
знизився на 21,65 і.п. (або -3,64%) до 572,91 і.п. [3]. Серед основних
факторів, що вплинули на динаміку індексу ПФТС можна виділити відмову
Міжнародного валютного фонду у наданні Україні четвертого траншу кредиту
Stand-by через невиконання нею взятих на себе зобов’язань та зміну керівника
місії МВФ в Україні; високу вірогідність ухвалення FATF у лютому 2010 року
рішення про повторне включення України до «чорного списку»; оприлюднення
фінансових результатів металургійних підприємств України за підсумками
січня-жовтня 2009 року – збитки склали 4,7 млрд. грн., (за аналогічний період
2008 року прибуток у 15 млрд. грн.).
Таким
чином, зростання українських фондових індексів протягом 2009 року не можна
розглядати як позитивне явище для подальшого розвитку фондового ринку, оскільки
ринок залишається нерозвиненим та диспропорційним. Значний відсоток операцій на
біржовому ринку відбувається без забезпечення резервування цінних паперів та
грошових коштів учасників. Так звані «короткі продажі» дозволяли на основі
маніпулювання ціноутворення отримувати високі прибутки, що тільки посилювало
цінову нестабільність. Додатковими чинниками послаблення фондового ринку стали
інституційна неспроможність регулятора та учасників ринку, відсутність
відповідальності за провокування кризи і маніпулювання на фоні недостатності
важелів державного реагування.
Література:
1.
Буковинський С.А. Шляхи подолання фінансової кризи
в Україні/ С.Буковинський, Т.Унковська, О..Яременко // Економічна теорія. –
2009. - №2. – С.47 – 60.
2.
www.ssmsc.gov.ua - сайт ДКЦПФР.
3.
www.pfts.com - сайт ПФТС.
4.
www.ux.com.ua - сайт Української біржі.