Гусак О.М.

ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗДІЙСНЕННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В АГРАРНІЙ СФЕРІ ЕКОНОМІКИ

На всіх етапах розвитку економіки України держава відіграє значну роль. Так, перехід від планової системи економіки до ринкової призвів до зміни структури управління всіма сферами, враховуючи і аграрну. В умовах перехідної економіки було характерним: відсутність чіткої стратегічної мети, цілей та пріоритетів внутрішньої і зовнішньої державної політики щодо регулювання аграрної сфери, що призвело до глибокої економічної кризи[3].

З одного боку, недоліки економічної політики останнього десятиріччя проявились щодо агропромислового комплексу, особливо сільського господарства: відбулось відставання аграрного сектору від інших галузей народного господарства за ключовими технічними, економічними й організаційними параметрами. [2].

Під таким поняттям як “механізм” прийнято розуміти систему, або спосіб, що визначає порядок певного виду діяльності, деяких ланок та елементів, що приводять їх у дію, а також внутрішню будову, систему, сукупність станів і процесів, з яких складається звичайне явище [1]. В економічній літературі термін “механізм” часто використовується в поєднанні з визначенням “економічний”, “організаційний”, “організаційно-економічний”, “господарський”, “ринковий” тощо, а в спеціальній літературі немає чіткого розмежування сфер застосування цих підходів. Організаційно-економічний механізм інвестування в аграрній сфері економіки слід розглядати як систему організаційних, економічних, правових, управлінських і регулюючих дій, способів і процесів, які впливають на порядок здійснення інвестиційної діяльності й протікання інвестиційних процесів у сільському господарстві, що сприятиме досягненню очікуваних економічних, соціальних, екологічних та інших результатів.

На рис. 1 схематично відображені найважливіші економічні зв’язки, які визначають організаційно-економічний механізм здійснення інноваційно-інвестиційних процесів в аграрній сфері економіки.

Рис.1. Організаційно-економічний механізм здійснення інноваційно-інвестиційних процесів в аграрній сфері економіки

Він включає набір складових аграрної політики з формування інноваційно-інвестиційної спрямованості галузі, інфраструктури інвестиційного ринку, перелік суб’єктів і об’єктів інвестування, напрямів та інструментів активізації інвестиційних процесів у галузі.

Кожна з складових не може існувати окремо одна від одної. Кожна з них характеризує окремий сегмент інноваційно-інвестиційної політики.

Отже, важлива роль в організації інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств безперечно належить державі. Державна інвестиційна політика – це комплекс правових, адміністративних та економічних заходів держави, спрямованих на поширення й активізацію інвестиційних процесів чи їх гальмування. Аналіз світової практики інвестиційних процесів дає можливість виділити два типи державної інвестиційної політики: пасивну й активну. За першої – держава застосовує методи переважно правового й економічного характеру, обмежуючи безпосереднє адміністративне втручання в інвестиційні процеси до мінімуму, а за другої – усі методи і часто сама стає інвестором. Ефективність науково-технічного розвитку країни залежить від державної політики, від обґрунтованості засад її формування до ефективності її реалізації.

Література.

1. Болясникова Є.В. Передумови створення інноваційної моделі розвитку економіки України // Актуальні проблеми економіки. – 2004. - №10. – с. 127-134.

2. Гончаров Ю. Косич А. Научный потенциал как фактор развития инновационно-инвестиционной системы Украины // Экономика Украины. – 2007. - №3. – с. 42-51.

3. Державна підтримка агросфери: еволюція, проблеми / [Бородіна О.М., Кирилюк С.В., Попова О.Л. та ін.] ; за ред.. О.М. Бородіної. – К. : Ін-т екон. та прогнозув. НАНУ, 2008. – 264 с.