Михайленко В.В.

Кременчуцький державний університет ім. М. В. Остроградського

Спеціальні (вільні) економічні зони в Україні (СЕЗ)

Виходячи з Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» Спеціальні (вільні) економічні зони – це частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб.

Метою створення таких економічних зон є залучення іноземних інвестицій, створення нових, спільних з іноземними інвесторами, підприємств, залучення і впровадження нових технологій, розвиток інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України.

Першим кроком до створення спеціальних економічних зон (СЕЗ) в Україні був початок розробки у 1992 році проекту закону, який би регламентував функціонування та законодавче регулювання вільних економічних зон в Україні. Через чотири місяці Постановою ВРУ від 13.10.1992 №2674-XII було введено в дію Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон». Після схвалення цього закону, в 1994 р. Урядом було затвержено Концепцію створення цих зон в Україні.

Першою українською СЕЗ стала зона «Сиваш», яка впроваджувалася за ініціативою Кабінету Міністрів України в Автономній Республіці Крим як локальний економічний експеримент на території Красноперекопського району та м. Армянська терміном на 5 років.

Відповідними документами на території України утворено 12 спеціальних економічних зон та запроваджено режим інвестиційної діяльності на 66 територіях у 9 регіонах країни. Термін дії таких територій спеціального статусу становить від 5 до 60 років (табл. 1).

Таблиця 1

Тривалість дії спеціального статусу

спеціальних економічних зон і територій приоритетного розвитку.

Назва утворення	Термін дії	Початок діяльності
Спеціальні (вільні) економічні зони
ПЕЕЗ «Сиваш» «Порт Крим» «Порто-Франко» «Рені» «Славутич» «Яворів» «Курортополіс Трускавець» «Донецьк» «Азов» «Інтерпорт Ковель» «Миколаїв» «Закарпаття»	5 30 25 30 20 20 20 60 60 20 30 30	18.09.1996 01.01.2000 01.01.2000 17.05.2000 30.06.1998 17.02.1999 01.01.2000 21.07.1998 21.07.1998 01.01.2000 01.01.2000 09.01.1999
Території приоритетного розвитку
У Донецькій області У Луганській області У Закарпатській області В АРК У м. Шостка Сумської області У Житомирській області На території м. Харкова У Чернігівській області У Волинській області	30 30 15 30 30 30 30 30 30	21.07.1998 04.02.1999 29.01.1999 01.01.2000 01.01.2000 01.01.2000 01.01.2000 01.01.2000 01.01.2000

На сьогоднішній день і досі ведуться дискусії щодо доцільності впровадження таких економічних реформ, оскільки Україна перебуває в умовах критично слабкої державної влади.

З одного боку дійсно, в цілому ряді держав СЕЗ досить успішно грають роль стабілізатора депресивних регіонів. Прикладом є РФ, де за допомогою СЕЗ залучаються інвестиції в слаборозвинуті регіони, детально відбираючи суб’єктів, які будуть діяти на її території. Також одним з найважливіших факторів необхідності впровадження СЕЗ є те, що ЄС не підтримує жодних форм заохочення інвестицій, пов’язаних з наданням пільг, а отже увага інвесторів буде спрямована саме на Українські СЕЗ. Багато з визнаних фахівців країни переконані також в тому, що маючи великий брак деякої продукції за допомогою СЕЗ можна отримати їх за пільговими цінами.

З іншого ж боку СЕЗ має і негативні властивості. Однією з них є руйнування конкурентного середовища в країні, що перешкоджає нормальному функціонуванню цінового механізму. Також за даними Мінекономіки в 2002 році сума наданих пільг перевищила суми отриманих на території СЕЗ доходів. Інші ж фахівці говорять про те, що в зонах можуть працювати тільки «обрані», що суперечить принципам діяльності вільної економічної зони. Також підприємства, створені в межах СЕЗ мають розвивати економіку та інфраструктуру країни, а на практиці, на жаль, відбувається лише ухилення від податків. При такому ставленні державного уряду до балансу інтересів інвесторів та самої держави впровадження СЕЗ є небезпечним для самої економіки.

Отже, СЕЗ є дійовим важелем в залучені інвестицій до слаборозвинутих регіонів країни, але ефективність їх діяльності повністю залежить від роботи і ставленні до них державної влади. Таким чином, з огляду на нестабільну політичну ситуацію в країні сьогодні, можна говорити про те, що успішна діяльність СЕЗ стає майже нереальною.