Панченко
Ю.В.
Буковинська
державна фінансова академія, Україна
Місце України у світовому рейтингу інвестиційної забезпеченості
В умовах
глобалізації економічний розвиток країни залежить від здатності ефективно
використовувати не тільки традиційні, але й, особливо, інтернаціоналізовані
ресурси і фактори виробництва постіндустріального суспільства. Це, в свою чергу, забезпечується за умов реалізації
моделей відкритої економіки, адаптованих до внутрішніх особливостей та
зовнішнього середовища. Міжнародне інвестування відіграє при цьому провідну
роль, формуючи канали передачі фінансових і матеріальних ресурсів,
науково-технологічних і організаційно-економічних інновацій на новітній
інформаційній основі. Сучасні міжнародні інвестиції характеризуються різною інституційною
природою, видами і формами, методами та інструментами регулювання на
національному та міжнародному рівнях, багатоплановими мотиваціями інвесторів і
реципієнтів.
Проблематика
міжнародного інвестування і економічного розвитку протягом останніх десятиліть
займала провідне місце в економічних дослідженнях, в результаті чого
сформувалась методологія аналізу інвестиційної взаємодії країн, відображена в
працях вітчизняних і зарубіжних економістів — А.Бальцеровича, В.Беренса,
О.Білоруса, І.Бланка, М.Бурмаки, Дж.Даннінга, Р.Камерона, Дж.Кейнса, Г.Климка,
І.Лукінова, Д.Лук’яненка, Ю.Макогона, Р.Марковіца, Ф.Модігліані, О.Мозгового,
Б.Панасюка, Є.Панченка та ін.
За останні одинадцять років Україна залучила прямих іноземних
інвестицій на суму $ 4745,2 млн. Цифра більш ніж скромна — Чехія за цей час
одержала більш $20 млрд. Щорічні інвестиції в Польщу складають $4-5 млрд., у
той час як в Україну — біля $0,5 млрд [2].
За показником
чистого надходження прямих іноземних інвестицій в останнє десятиліття Україна є
далеко не найбільш успішною країною, і значно програє своїм прямим конкурентам,
зокрема, країнам Центральної та Східної Європи. У перерахунку на душу
населення, обсяг накопичених прямих іноземних інвестицій в економіку України
станом на 01.01.2009 р. склав лише $837,5, що більш ніж в 12 разів нижче за
рівень Чехії, майже в 10 разів поступається Словаччині, в сім разів нижче, ніж
в Угорщині та Болгарії [2].
За даними
офіційної статистики, щорічний приріст надходжень іноземного капіталу в країну
складає близько 15%, але це без обліку грошей, вивезених іноземцями назад.
Настільки сумна статистика свідчить, що зі світових інвестиційних засобів українська
економіка отримує занадто мало коштів.
Згідно з
результатами, 69% опитаних інвестиційних компаній не збираються найближчим
часом розглядати питання про інвестування в економіку України. При цьому 34%
іноземних інвесткомпаній, які вже працюють в Україні, збираються не вкладати
своїх коштів в економіку України, а 26% - заморозити поточні проекти. Для
порівняння, ще рік тому тільки 13% інвестиційних компаній планували не вкладати
своїх коштів в економіку України.
Серед причин,
які перешкоджають істотному збільшенню надходження іноземних інвестицій в
економіку України, іноземні інвестиційні компанії називають: кризу у
фінансово-економічній системі України (98%), відсутність ефективної моделі
інвестиційних стимулів (97%), політичну нестабільність (95%) , відсутність
реальних державних гарантій захисту іноземних інвестицій і прав власності
(92%). Значне збільшення ролі фактора корумпованості законодавчої, виконавчої
та судової влади: у жовтні 2009 р. цей фактор став вирішальним для 91%
компаній, тоді як в 2007 р. на ньому акцентували всього 74% [2].
Інвестиції в Україну за 2009 рік надійшли з 125 країн світу. У десятку найбільших
країн-інвесторів, на які припадає більше 81% загального обсягу ПІІ, входять
Кіпр (21,3%), Німеччина (17,1%),
Нідерланди (9,9%), Австрія (6,6%), Об'єднане Королівство (6,1%), Російська Федерація (5,3%), Франція (4,1%), США (3,6%), Британські Віргінські острови (3,5%) і Швеція (3,3%) та ін. [1].
У січні-вересні 2009 року іноземні
інвестори спрямували в економіку України 3 млрд. 948,3 млн. дол. прямих
інвестицій, що більш ніж удвічі менше від показника аналогічного періоду 2008
року. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, враховуючи позиковий
капітал, на 1 жовтня 2009 року становив 44 млрд. 929,3 млн. дол. Приріст іноземного капіталу в звітному періоді спостерігався на
підприємствах, які здійснюють фінансову діяльність, – на 951,4 млн. дол.,
операції з нерухомістю, орендою, інжиніринг і надання послуг підприємцям – на
318 млн. дол., торгівлю, ремонт автомобілів, побутових виробів, предметів
особистого споживання – на 394,8 млн. дол., а також на підприємствах
промисловості – на 817,7 млн. дол., зокрема переробної – на 759,8 млн. дол.
Серед галузей переробної промисловості найбільше зросли обсяги прямих іноземних
інвестицій у хімічну і нафтохімічну промисловість – на 231 млн. дол. і у
виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів – на 150,1 млн. дол.
Уцілому приріст загального обсягу іноземного капіталу в
економіці країни, з урахуванням його переоцінки, втрат і курсової різниці,
становив 2 млрд. 972,1 млн. дол., що становить 36,8% від рівня аналогічного
періоду минулого року.
У
січні-вересні 2009 року з України в економіки інших країн світу спрямовано 32,2
млн. дол. прямих інвестицій. Інвестування
здійснювалося переважно у вигляді грошових внесків. Інвестиції з України
здійснені у 51 країну світу, основна їх частка направлена на Кіпр (93,2%) [1].
Як бачимо за
статистикою прямі іноземні інвестиції надходять в Україну у різних формах та
кількостях. Але чи достатньо їх і чи раціонально використовує, розподіляє їх
влада?
Говорячи про іноземні інвестиції
треба враховувати світовий досвід, який показує, що найбільших успіхів у
залученні іноземних інвестицій досягають ті країни, які, по-перше, ставлять
таку мету, як пріоритетну в своїй економіці, по-друге, використовують при цьому
можливо більший набір заходів. Але головним є створення привабливого
інвестиційного клімату.
Зараз
інвестиційний клімат в Україні сприймається міжнародним і внутрішнім діловими
співтовариствами як неякісний. Тому необхідно здійснити реформи, які
забезпечать прорив для української економіки і поставлять її на нову спіраль
економічного розвитку.
Список використаної
літератури:
1.
www.ukrstat.gov.ua
– Офіційний
сайт Державного комітету статистики України;
2.
News.Finance.ua – Про гроші ;Стаття
- Олег Морква, гендиректор КУА
"ІНЕКО-ІНВЕСТ" і Олексій Олейников, директор департаменту
стратегічного розвитку групи інвесткомпаній "ІНЕКО"