Січко С.М.

 Миколаївський Державний Університет імені В.О.Сухомлинського,Україна

ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИЙ КОМПЛЕКС МИКОЛАЇВЩИНИ

Постановка проблеми. Туризм є складною системою, в якій тісно переплетені інтереси багатьох галузей економіки, екології, культури, безпеки, зайнятості населення, розвитку туристської інфраструктури. Саме туристична індустрія виступає потужним соціально-економічним і політичним чинником, що визначає розвиток економіки і політику багатьох країн і регіонів світу. [11,с.8]

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Одним з стратегічних напрямів розвитку Миколаївського регіону є пріоритетне освоєння рекреаційного потенціалу. Розвиток рекреаційної галузі в регіоні визначено прийнятою у 2004 році Програмою соціально-економічного розвитку зон відпочинку Чорноморського узбережжя Миколаївської області та Програмою розвитку туризму в Миколаївський області на 2002-2010 рр. 

Останнім часом проблемами розвитку туризму в Українському Причорномор’ї займаються багато вчених : А.Е. Молодецький, Г.Г. Мінчева, О.Г. Топчієв С.К. Харічков, Т.О.Чичкалюк та інші.

Невирішені частини проблеми. Для покращення розвитку та функціонування рекреації в Миколаївській області необхідно проаналізувати сучасний стан розвитку рекреаційної сфери,що дозволить визначити стратегії та розробити плани конкретних дій, що дозволить забезпечити якість економічного зростання. 

Метою дослідження є аналіз сучасного стану рекреаційного комплексу Миколаївщини, виявлення позитивних і негативних змін в рекреаційно-туристичної діяльності області.

Основні результати дослідження. Важливими факторами розвитку туристичної галузі є природно-рекреаційний та історико-культурний потенціал.

Аналізуючи оцінку рекреаційного потенціалу Миколаївської області ,яку давали вчені, використовуючи різні методики оцінки, можливо виділити наступні результати: згідно вартісному комплексному оцінюванню Руденко В.П. природний рекреаційний потенціал Миколаївської області складає 5,86% від інтегрального природного ресурсного потенціалу країни; за інтегральною оцінкою природного блока туристсько-рекреаційного потенціалу Бейдика О.О. область має середній рівень забезпеченості – 2 бали; Черчик Л.М. використовуючи сукупність кількісних та якісних показників для оцінки ПРП, так за рівнем концентрації природно-рекреаційного потенціалу та рівнем концентрації земель рекреаційного призначення Миколаївська область відноситься до низької та середньої групи забезпеченості [2,с.48; 4,с.64; 8,с.185].

Миколаївська область розташована на півдні України в басейні нижньої течії ріки Південний Буг. На півночі вона межує з Кіровоградською областю, на сході і північному сході - з Дніпропетровською, на південному сході – з Херсонською, на заході – з Одеською областями [10;с.68]. Територія Миколаївщини становить вище 24,6 тис.км².(4,1% території країни) На  півдні омивається Чорним морем  та дев’ятьма лиманами, які глибоко вдаються в суходіл, в тому числі Дніпровсько-Бузький (63 км.), Тилігульський (60 км.), Бузький (42 км.), Березанський (26 км.) [6;с.7]. На території області є острів Березань і Кінбурнська коса. Поверхня області- рівнина, нахилена в південному напрямку, більша частина області лежить у Причорноморський низовині. На півночі області розташовані Подільська височина і Придніпровська височина. На території області 85 річок довжиною більше 10 км. Головна ріка- Південний Буг и притоки Інгул, Інгулець, Кодима, Чичиклія, Синюха, Мертвовод, Гнилий Єланець. Є 12 невеликих водосховищ , 128 ставків. [10;с.68]

 Клімат є одним з ресурсів, що обумовлює просторову організацію відпочинку. Миколаївська область знаходиться в зоні кліматичного комфорту: помірно-континентальний клімат з м`якою мало засніженою зимою та спекотливим посушливим літом, та характеризується тривалим теплим періодом з середньодобовою температурою повітря на узбережжі моря вище 15ºС. [7;с.269] Основні природні рекреаційні ресурси Миколаївщини - морські піщані пляжі довжиною вище 70км., живописні ландшафти Південного Бугу та багато численні  водосховища; джерела мінеральних вод з затвердженими запасами до 1 тис.м³ за добу (курорт Очаків), поклади лікувальних грязей, головним чином Тилігульського (11276 тис. м³ розвіданих запасів) та Березанського лиманів (10910 тис.м³ розвіданих запасів), з геологічними запасами  понад 2 млн.м³. Майже не використовують родовища лікувальних грязей на оз.Солонець-Тузли (лише 237 тис.м³ розвіданих запасів). [3;с.387]

 Лісистість території Миколаївщини складає 3,7%, в цілому по державі цей показник дорівнює 15,6%. Ліси області відносяться до I групи і виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та рекреаційні функції. Лісові ресурси - живильне джерело, яке здатне відновлювати сили та здоров’я, для цих цілей використовується  понад 11 тис. га лісових масивів, в тому числі 4 тис. га зелених зон навколо міст. [10;с.70]

На території Миколаївської області понад 120 територій і об’єктів природно-заповідного фонду, регіональні ландшафтні парки «Кінбурнська коса» і «Гранітно-Степове Побужжя», частина Чорноморського біосферного заповідника, 45 заказників, 42 пам`ятники природи, два десятка парків,один з найстаріших та найгарніших в Україні зоопарків.

В комплексі рекреаційних ресурсів особливе місце займають розміщені в містах та селах культурно-історичні ресурси. Історико- культурні ресурси знайомлять з багатьма сторінками давніх часів заснування, будівництва, розвитку і життєдіяльності Миколаївщини. В обласному центрі- це будинок штабу Чорноморського флоту 1794р., Офіцерське зібрання 1820р., астрономічна обсерваторія 1827р., Свято-Миколаївська церква 1817р., католицький костел 1896р., синагога 1822р., караїмська кенаса 1841р., старий цвинтар XVIII-XX ст.., водогінна вежа XIX ст.. та інші. [6;с.14]

 В с.Парутине Очаківського району- всесвітньовідомий національний історико- археологічний заповідник «Ольвія». Березань - острів в Чорному морі, є складовою частиною історико-археологічного заповідника Національної Академії наук України «Ольвія».[9] В Новобузькому районі зберіглася Пелагіївська церква ХІХ ст.., в м.Очаків – Свято-Миколаївська церква, в м.Первомайську – Свято-Катеринівська церква та інші. В Миколаєві та інших населених пунктах активно діють музеї, виставкові зали, експозиція який постійно поповнюється. Безліч пам’ятників, скульптур, прикрашають Миколаївщину. [6;с.14]

Основні рекреаційні зони Миколаївщини знаходяться в південній частини області, на узбережжі Чорного моря та лиманів. У цих зонах зосереджено 169 рекреаційних закладів. Як і у попередні роки, Миколаївщина за кількістю оздоровлених осіб посіла шосте місце серед регіонів України. Крім того, в 2008 році на Миколаївщини налічувалось 95 різних типів готелів та інших місць для тимчасового проживання на 13,3 тис. місць. При цьому, послуги саме готельного сервісу надавали 18 готелів та 1 готельно-офісний центр. По забезпеченості готельними та іншими місцями для тимчасового проживання серед областей південного регіону Миколаївщина посідає друге місце (11,1 місць на 1000 жителів) після Херсонщини (19,7) [5,с.5].

У санаторіях і закладах відпочинку в 2009 році лікувалось і відпочивало понад 134 тис. осіб. Переважна більшість (88%) оздоровлених відпочивали протягом тривалого часу, решта – упродовж 1-2 днів. У порівнянні з попереднім оздоровчим сезоном кількість відпочиваючих зменшилася на 12% та 2% відповідно.

Послугами санаторно-курортних (оздоровчих) закладів області у 2008/09 році скористалися також 12,9 тис. іноземних громадян (на 1,2 тис., або на 8% менше, ніж у попередньому оздоровчому сезоні). Традиційно, переважну більшість (98%) обслугованих іноземців складають громадяни держав, що утворилися з колишнього СРСР, зокрема громадяни Російської Федерації (5,1 тис.), Республіки Молдова (4,6 тис.) та Білорусі (2,9 тис.).

        Аналіз даних таблиці свідчить про дуже повільне зростання кількості баз та інших закладів відпочинку, та скорочення кількості дитячих оздоровчих таборів, санаторіїв та пансіонатів з лікуванням, та будинків і пансіонатів відпочинку. Протягом 2009 року з тих санаторно-курортних закладів, що не працювали,  9 простоювали через відсутність коштів на експлуатацію, 4- перебували на капітальному ремонті, 1- інші причини. [5,с.14]

У 2008 році  мешканцям Миколаївської області та підприємствам надавали послуги з організації подорожувань 46 підприємствами регіону, які займалися продажем та резервуванням квитків на всі види транспорту, організацією відпочинку, розваг та індивідуальних подорожей,  а також надавали посередницькі послуги з продажу путівок. За рік ними було реалізовано послуг (у ринкових цінах, уключаючи ПДВ) на 7,3 млн.грн., що у порівнянних цінах на 21,6% більше ніж у 2007 році. З цього обсягу 57,5% реалізовано населенню, рештою – скористалися підприємства та організації.

Високу конкуренцію підприємствам, що надають послуги з організації подорожувань, створюють фізичні особи–підприємці. За даними Державної податкової адміністрації України, у 2008 році, аналогічним бізнесом на Миколаївщині займалися 74 таких суб’єкта підприємництва, якими реалізовано послуг на 7,6 млн.грн. [5,с.23].  

Що стосується розвитку бізнесу з організації подорожувань у 2009 році, то наявна фінансово-економічна криза суттєво обмежила можливості подорожуючих, а відтак – негативно вплинула на діяльність підприємств, які займаються організацією подорожувань. Обсяг реалізованих ними послуг за січень- серпень 2009 р. зменшився порівняно з відповідним періодом 2008р. на  45,2% (у порівняних цінах) та склав 4,6 млн.грн.

         Данні свідчать, що пріоритетними залишаються внутрішній та виїзний туризм, хоча за січень-вересень 2009 року існує тенденція скорочення виїзного потоку на 1434 осіб в порівнянні з аналогічним періодом 2008 року. Що стосується іноземних туристів, то в 2009 році існувала стабільна тенденція до скорочення їх кількості на 1752 особи в порівнянні з 2008 році [5,с.35].

Така тенденція, що склалась на сучасному туристичному ринку Миколаївщини негативно впливає на економіку області, сприяє витоку ресурсів за кордон. Тому першочергове завдання створювати програми по просуванню  туристичного продукту Миколаївщини, як в Україні, так і за кордоном.

Висновки. Миколаївщина має достатні природно-рекреаційні можливості для становлення індустрії туризму. Осмислюючи причини незадовільної ситуації, що має місце на сучасному туристичному ринку, перше місце в списку цих причин займає нераціональне використання рекреаційних ресурсів, не достатня увага з боку органів місцевої влади  до цієї галузі. Це видно, з того, що розроблена Програма соціально-екологічного розвитку зон відпочинку Чорноморського узбережжя Миколаївської області не втілюються в реальне життя. Не втілюються в життя в повному обсязі і Програми розвитку туризму в регіоні на 2002-2010 роки через відсутність фінансування відповідних заходів, які визначають такі напрями розвитку туризму:

−       удосконалення системи управління галуззю;

−       зміцнення матеріальної бази туризму;

−       розширення міжнародної співпраці у туристичній галузі;

−       підвищення якості та розширення асортименту туристичних послуг;

−       поліпшення транспортного обслуговування;

−       підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів та об’єктів культурної спадщини;

−       поліпшення інформаційного та рекламного забезпечення;

−       провадження ефективної інноваційної діяльності;

−       поліпшення кадрового забезпечення. [1]

Тому виникає необхідність в створенні сприятливих умов інвестування. Тобто ефективність функціонування рекреаційного комплексу Миколаївщини пов’язана з реалізацією крупних комплексних інвестиційних проектів, які будуть стосуватись спортивної, розважальної, лікувально–оздоровчої, конгресної бази, зокрема побудови нових басейнів, тенісних кортів, розважальних комплексів, ресторанів, дискотек, оздоровчих центрів, конгрес–холів тощо. 

Література:

1.Програма соціально-економічного розвитку зон відпочинку Чорноморського узбережжя Миколаївської області. /Миколаївська обласна державна адміністрація./-Миколаїв.-23.07.2004.

2.Бейдик О.О. Ресурсно-рекреаційні домінанти регіонів України [Текст] //Наукові дослідження до потреб туризму. Матеріали «круглого столу». – К.: Обрії, 2006. – с. 47-54. –300 прим. – ISBN 966-95774-0-4.

3. Петранівський В.Л. Туристичне краєзнавство: навчальний посібник./ В.Л. Петранівський, М.Й. Рутинський./за ред.. проф. Ф.Д.Заставного.-К.: Знання.-2006.-575 с.- ISBN 966-346-100.

4.Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України[Текст]: монографія.-Л: Світ.-1993.-240с.

5. Санаторно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм у Миколаївській області у 2008/09 році.// Статистичний бюлетень.- Головне статистичне управління у Миколаївській області.- Миколаїв.-2009.-с.40.

6.Северіна Л.А. Туристичні ресурси Миколаївщини: Путівник.–Миколаїв: Вид.-во Південнослов’янського інституту КСУ, 2007.-140 с., 8с. іл..

7.Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія. Навчальний посібник ./Н.В.Фоменко.-К.: Центр навчальної літератури, 2007.-312 с.- ISBN 966-364-362-5.

8.Черчик Л.М. Оцінка сучасного стану та перспектив розвитку рекреаційного природокористування в Україні.// Науковий економічний журнал «Актуальні проблеми економіки».-2008.-№6(84).-с.180-186.

9.Зеленый венец Николаевшины: веблиографический дайджест для виртуальных путешественников (серия Жемчужины Украины) . - Режим доступу: http://www.kinder.mksat.net/pages/zelven/page00.htm

10.Чичкалюк Т. Курорты Николаевщины: возможности и перспективы.//Информационно- аналитический журнал «Обзор украинского рынка».-2007.-№7-8(107-108).-с. 68-71.

11.Юрченко С.А. Инфраструктура мира [Текст]: Учебное пособие.- Х.:ХНУ имени В.Н. Каразина, 2006.- 328 с. - ISBN 966-623-358-4.