О.А. Топоркова, Національна металургійна академія України

МОДЕЛЮВАННЯ системи виробничого обліку трубного підприємства

Облікові системи повинні сприяти задоволенню інформаційних потреб системи управління підприємством, тому доцільним є застосування комбінованих підходів до вибору способів вимірювання та групування витрат. В основі аналітичної деталізації та групування витрат для формування системи виробничого обліку трубного підприємства визначальну роль відіграють такі об’єкти, як місця виникнення витрат, центри витрат та центри відповідальності, в межах яких виокремлюються певні технологічні операції.

Першим етапом моделювання системи поопераційного управління собівартістю є кодифікація витрат для побудови комп’ютерної системи виробничого обліку. Первинним елементом кодифікації в даній системі буде окрема технологічна операція – місце виникнення витрат (МВВ) другого рівня, або пакетооперація для окремої партії трубної продукції. Така система сприятиме проведенню оцінки та багатомірного аналізу витрат за наступними аспектами: за різними виробничими лініями, каналами збуту, замовниками; за складовими технологічного процесу та за структурними підрозділами підприємства (рис. 1). Створення такої багатоаспектної моделі дозволить розширити функції аналізу й оцінки системи виробничого обліку трубного підприємства та забезпечить необхідні умови для ухвалення управлінських рішень.

Другим етапом є організація відповідної системи документообігу, що відповідатиме потребам управління витратами та забезпечить точність їх калькулювання та розподілу. Витрати на переділ певного цеху трубного підприємства формуються на базі наступних первинних документів: оборотних відомостей списання матеріалів, актів щодо витрачання енергетичних ресурсів, відомостей по заробітній платі, актів виконаних послуг. Використовуючи дані зазначених документів та систему кодифікації за окремими операціями, пропонуємо створити «Відомість операційного обліку», де по кожній унікальній операції буде підрахована сума прямих витрат. Для забезпечення зв’язку інформації про витрати у системі документообігу з іншими сферами діяльності підприємства, необхідно виокремити минулі (пов’язані з управлінням прибутком і ціноутворенням) та неминулі (пов’язані з управлінням ресурсами підприємства) витрати. Саме така деталізація розгляду витрат дозволить здійснювати ефективне управління останніми.

Рис. 1. Основні аспекти аналізу й оцінки витрат трубного підприємства

Третім етапом є розподіл загальної суми непрямих витрат цеху між усіма унікальними операціями та підрахунок собівартості кожної з них в частині витрат на переділ. Багатоаспектна модель аналізу й оцінки системи виробничого обліку базується на системі кодифікації та принципах комбінаторики, що закладені у комп’ютерну програму. Вона є основною складовою виробничої системи, оскільки за таких умов управління витратами більшість непрямих витрат переходять до категорії прямих, що спрощує їх віднесення на певне місце локалізації витрат.

На останньому етапі за інформацією здавальних відомостей готової продукції визначається кількість трубної продукції, що надійшла, на склад. Трудомісткість виготовлення труб за різними стандартами не однакова. Відношення трудомісткості конкретного стандарту до базового є коефіцієнтом трудомісткості. Відповідно, загальний обсяг виготовлення продукції приводиться до умовних тонн, витрати на переділ на одну умовну тонну розподіляються пропорційно кількості умовних тонн по кожному шифру. В результаті отримуємо суму витрат на переділ по кожному шифру і, відповідно, стандарту і марці сталі.

Основною перевагою наведеної моделі є формування витрат після виконання операцій, що дозволяє визначити операції з максимальною собівартістю. З’являється можливість аналізувати причини таких витрат, розробляти заходи щодо їх зниження. Також з’являється можливість отримувати достовірні суми витрат по операціях, де впроваджені заходи науково-технічного розвитку та якісно проводити розрахунок економічної ефективності таких заходів.