Крищенко Денис Вадимович, Науково-дослідний економічний інститут, м. Київ

Першочергові заходи досягнення європейського рівня конкурентоспроможності економіки України

У статті пропонується план заходів для першочергових кроків із покращення конкурентоспроможності української економіки з урахуванням проекту ЄВРО-2012 та сприятливих можливостей для побудови «економіки знань». Надані розроблені автором схеми взаємодії складових концепції формування національної конкурентоспроможності на період до 2012 р. та механізму забезпечення науково-економічного прориву до шостого технологічного укладу.

In this article plan of primary activities for increasing competitiveness of Ukrainian economy is proposed taking into account the EURO-2012 and opportunities for establishing so-called “economy of knowledge”. Schemes of national competitiveness up to 2012 components coordination as well as of the scientific and economic breakthrough up to the sixth technological level are elaborated by the author and placed at the end of the article.

Євроінтеграційний шлях розвитку, який обрано Україною, передбачає розвиток національної економіки до рівня європейських країн, які є лідерами у міжнародних рейтингах конкурентоспроможності. Для досягнення цієї мети необхідно розробити план заходів першочергових кроків із формування конкурентоспроможності національної економіки з урахуванням особливостей сучасного стану та запланованих у майбутньому заходів державного значення.

У найближчому майбутньому Україні доведеться виконати такий великий інноваційний проект, як ЄВРО-2012. На його підготовку заплановано 159,98 млрд. грн. Тому при розробці першочергових заходів неможливо оминути такої події.

У перший період формування конкурентоспроможності національної економіки (2010-2015 рр.), слід зосередитись на чотирьох блоках питань.

1. Розробка загальнодержавної концепції формування конкурентоспроможності національної економіки, яка б стала базою при розробці стратегії розвитку економіки знань. Початковими положеннями і кроками мають стати формування суспільної єдності навколо даної ідеї та підготовка суспільства до динамічного сприйняття нового знання (побудова «економіки знань»).

2. Шляхом залучення фахівців до обговорення актуальних питань, висвітлення, засобами мас-медіа, діяльності органів влади щодо формування національної конкурентоспроможності, залучати до цього процесу суспільство. Це дасть змогу державним інститутам проводити політику за вказаним напрямом спираючись на основі значної підтримки населення згуртованого навколо національної ідеї.

3. Сприяння усім формам кооперації освіти, науки, бізнесу та держави як регулятора їх діяльності, які сприятимуть розвитку країни в напрямку економіки знань. Для чого з боку держави в найкоротші терміни необхідно побудувати інфраструктуру постіндустріального типу, яка розвиватиметься випереджальними темпами, по відношенню до потреб економіки і буде здатною до транспортування матеріальних та нематеріальних потоків.

4. Розвиток освітньої галузі в напрямку її орієнтації на формування людського капіталу адекватного потребам економіки знань. Створення сприятливих умов для навчання та підвищення кваліфікації значних верств населення. Переопрацювання навчальних курсів з метою їх більшої орієнтації на здобутки вітчизняної та світової науки.

Рис. Основні блоки питань першого етапу формування конкурентоспроможності національної економіки (розроблено автором).

Метою загальнодержавної стратегії формування конкурентоспроможності національної економіки визначимо: створення в Україні сприятливих умов для науково-економічного прориву та забезпечення на цій основі зростання конкурентоспроможності національної економіки, що призведе до підвищення якості життя населення.

Досягнення поставленої мети можливо декількома шляхами:

1) провести ревізію існуючих програм інноваційного спрямування та виявивши з їх числа найбільш перспективні та задовольнити їх потреби у фінансуванні;

2) проведення заходів, щодо мотивування інноваційної діяльності вітчизняних товаровиробників;

3) створення центру НДДКР який виконуватиме окрім безпосередньо наукової діяльності, ще й управлінські функції в цілому по науковій галузі.

Основними завданнями розвитку національної економіки в напрямку підвищення її конкурентоспроможності є:

підвищення якості підготовки у закладах освіти:

– забезпечення оснащеності закладів освіти інформаційно-комунікативним обладнанням;

– проведення реформ у системі освіти з урахуванням найкращих національних надбань та європейського досвіду;

– інтеграція наукових та освітніх установ;

– активізація НДДКР у вищих навчальних закладах;

кількісне та якісне нарощення наукового потенціалу:

– створення кумулятивного центру НДДКР;

– реалізація міжнародних наукових проектів під егідою ЄС в яких Україною задекларована участь;

– проведення моніторингу державних програм спрямованих на регулювання наукової діяльності на їх відповідність потребам формування економіки знань, у разі потреби відмова від малоефективних та переорієнтація ресурсів у актуальні;

– інтенсифікація фундаментальних досліджень у напрямку технологій шостого технологічного укладу;

– забезпечення ринкової орієнтації НДДКР шляхом комерціалізації даного виду діяльності;

розвиток реального сектору економіки у напрямку шостого технологічного укладу:

– державна підтримка, в рамках дозволених правилами СОТ, інвестиційно-інноваційній діяльності, що відноситься до шостого технологічного укладу;

– розвиток інноваційно-орієнтованої інфраструктури економіки;

– всебічне сприяння нарощуванню потенціалу аерокосмічної галузі;

– участь України у міжнародних космічних проектах, зокрема "морський" і "повітряний" старт, на базі вітчизняних ракетоносіїв та літаків класу "Мрія";

забезпечення законодавчої підтримки підвищення конкурентоспроможності національної економіки:

– спрощення та реалізація механізму патентування наукових розробок;

– законодавче оформлення пріоритетних напрямків розвитку науки в рамках шостого технологічного укладу;

– врегулювання товарно-грошових відносин на ринку інтелектуальної власності.

Реалізація заходів закладених у загальнодержавну стратегію розвитку конкурентоспроможності національної економіки дасть змогу:

– у період до 2015 р. досягти рівня розвитку інноваційної системи, що відповідатиме європейському;

– створити потужний науковий потенціал зорієнтований на шостий технологічний уклад у період до 2020 р.;

– підготувати до 2025 р. нову генерацію мобільних фахівців, зорієнтованих на роботу в умовах високотехнологічної економіки знань.

Запропонований перелік завдань і результатів загальнодержавної стратегії формування конкурентоспроможності національної економіки стосується лише блоку питань науково-економічного спрямування у короткостроковий період.

На нашу думку, слід переглянути систему фінансування наукової діяльності. Пропонуємо відмовитися від практики намагання задовольнити потреби національної економіки маючи обмежені ресурси Державного бюджету України та перейти до точкового, адресного фінансування науково-дослідної діяльності на конкурсній основі.

Період домінування п’ятого технологічного уклад завершиться приблизно у 2020 році. З 1995 року розпочав свій життєвий цикл шостий технологічний уклад. Саме в орієнтації зусиль вітчизняних освіти, науки та реального сектору економіки на ядро нового технологічного укладу вважаємо умовою виходу України із систематичної кризи.

З цією метою пропонуємо внести до переліку пріоритетних напрямків розвитку науки у Законі України «Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні» наступні: фотоніка; оптоелектроніка; управління персоналом, аерокосмонавтика та забезпечення реального виконання положень цього закону щодо запропонованих напрямків та існуючих у ньому, а саме нанотехнології та біотехнології.

Отже запропоновані заходи на період 2010-2015 рр. мають вплинути на підвищення рівня конкурентоспроможності економіки України за групами факторів: інфраструктура, здоров’я та початкова освіта, вища освіта, технологічна готовність. Підвищення рейтингу нашої країни за групою факторів "Макроекономіка" залежить від "здоров’я" економіки, а у випадку України від тих рамкових умов, які створено для господарської діяльності державними органами влади.

Рис. Принципова схема взаємодії складових концепції формування національної конкурентоспроможності на період до 2012 р. (розроблено автором)

Економічні реформи здатні принести перші плоди вже у 2015 році, а ті що пов’язані із освітньою та науковою сферами не раніше 2020-2025 рр. Такий значний період віддачі зумовлює необхідність негайного початку впровадження заходів із реформування національної економіки.

Список використаної літератури:

1. Конкурентоспроможність національної економіки / За ред. Б.Є. Кваснюка. – К.: Фенікс, 2005. – 582 с.

2. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) «Шляхом Європейської інтеграції» / А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін.; Нац. ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон. Прогнозування НАН України, М-во економіки та з питань європ. інтегр. України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.

3. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів: збірник / М.В. Стріха, В.С. Шовкалюк, Т.В. Боровіч, Ж.І. Дутчак, А.О. Сєдов. – К.: Прок-Бізнес, 2009. – 40 с.

4. Технологічні парки. Світовий та український досвід. / О.А. Мазур, В.С. Шовкалюк – К.: Прок-Бізнес, 2009. – 70 с.

5. Бюлетень Національного банку України №1/2008 (178).

6. Інноваційно-технологічний розвиток України: стан, проблеми, стратегічні перспективи: Аналітичні матеріали до Парламентських слухань [«Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів»] / за ред. Л.І. Федулової, Г.О. Андрощука, ін-т екон. та прогнозув. НАН України. – К., 2009. – 196 с.