Економічні науки/3.Фінансові відносини.

Причепa Г.В.

наук. керівник: Голишевська Л.В.

Вінницький національний аграрний університет, м. Вінниця, Україна

ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Напевно, багато хто погодиться з думкою про те, що податок на додану вартість являється одним із найбільш дискусійних питань, що стосується існуючої системи оподаткування. На даний момент цей податок є найдієвішим інструментом наповнення державної казни.

Сам факт його впровадження в Україні можна вважати важливим кроком на шляху формування сучасної податкової системи і розбудови ринкової економіки , оскільки ПДВ вважається найбільш досконалою формою непрямого оподаткування і відіграє важливу роль у системі державних фінансів більшості розвинутих країн та країн з перехідною економікою [1, с. 194].

Закон України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР, що регулює даний вид податкових зобов’язань переглядався на засіданнях Верховної Ради України безліч разів, має низку змін та доповнень.

Податок на додану вартість знайшов своє застосування майже у 80 країнах світу, серед яких країни Західної Європи, Азії, Африки та Латинської Америки. У кінці 80-х – на початку 90-х рр. ПДВ запровадили Болгарія, Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина, Чехія. В Україні цей вид оподаткування з’явився у 1992 році. Проте Швейцарія, Австрія, США ПДВ для поповнення державного бюджету не використовують. Проблемам економічної сутності та удосконаленню механізму справляння ПДВ присвятили свої наукові праці такі вчені як О. Амоша, В. Вишневський, С. Загорський, Ю. Іванов, І. Луніна, А. Соколовська.

Як відомо, коло осіб, які задіяні у формуванні сум ПДВ досить широке – це практично всі особи, які щось купують та споживають, тоді як платниками згідно поданого вище закону визнано обмежене коло осіб, а саме: добровільно зареєстровані чи в обов’язковому порядку суб’єкти господарської діяльності, або ж особи, які займаються імпортуванням товарів або супутніх послуг, що дає можливість контролю за своєчасністю і повнотою сплати. В будь-якому випадку зареєстрованим особам видають свідоцтво платника ПДВ, яке поряд із статутом є основою пакета документів, що перевіряються податковими органами в першу чергу при виявленні порушень законодавства або ж в ході запланованих перевірок.

Об’єктами оподаткування виступають майже всі види товарів та послуг, що надаються та виробляються на території нашої держави. Тобто, на перший погляд, це ідеальний інструмент фіскального наповнення бюджету.

У січні–липні 2009 року в структурі доходів державного бюджету України частка податкових надходжень знизилась на 5,6 в.п. у порівнянні з відповідним періодом минулого року за рахунок зменшення частки податку на додану вартість на 4,1 в.п. до 40,1 відсотка [4]. Тобто кризові явища залишили свій відбиток на податковій сфері економіки країни.

Але в сучасних економічних умовах ми зіткнулися з проблемою численних зловживань у цій сфері оподаткування, особливо що стосується податкових відшкодувань платникам та формування податкового кредиту. Це пов’язано з недостатньою відпрацьованістю механізму справляння ПДВ, а як наслідок - відбувається відволікання значної частини оборотних коштів підприємств та з’являються cкладнощі з виконанням держбюджету.

Причини даної проблеми полягають у появі зобов’язань зі сплати податку на додану вартість до безпосереднього надходження коштів на підприємство за принципом нарахування доходів і витрат бухгалтерського обліку, тоді як фактичні платежі за поставлені товари чи послуги мають тенденцію затримуватись.

У системі пільг спостерігаються затримки з повернення ПДВ експортерам, що зумовлені масштабними обсягами експортних операцій і випереджаючим зростанням вимог з відшкодування ПДВ у порівнянні з його надходженням до бюджету. Зокрема у гірничодобувній і металургійній промисловості заборгованість держави перед підприємствами склала 1,5 млрд. грн. [3].

Якщо обсяги реалізації підприємств значні, то може виникнути значна заборгованість у виплатах до бюджету, тому суб’єкти господарювання повинні врівноважувати податкові зобов’язання із податковим кредитом, що наявні у звітному податковому періоді.

Застосування ставок ПДВ на рівні 20-28% стимулює як інфляційні процеси в цілому, так і негативно впливає на високотехнологічні і наукоємкі виробництва. Саме в зв’язку з цим оптимальну ставку ПДВ економісти частіше за все пов’язують з рівнем 15-18% [2, с. 57].

Інші науковці спираючись на досвід передових країн світу (США, Канада), переконливо доводять, податкова система України може існувати і без податку на додану вартість шляхом його заміни податком на споживання, податком з продажу, або ж обома цими видами обов’язкових платежів одночасно.

Ефективність існуючої системи зі сплати податку на додану вартість можлива лише за умов високого рівня монетизації економіки та оплати праці у складі національного продукту, а також при стабільних темпах приросту економічних показників і мінімальних ухиленнях від сплати податкових зобов’язань. Хоча на практиці ми спостерігаємо дію лише першого чинника із зазначених.

Отже, податок на додану вартість відіграє важливу роль у податковій системі України. І хоча механізм його сплати є недостатньо врегульованим, проте відмова від податку на додану вартість є досить радикальним кроком і потребує ряду передумов, зокрема стабільних темпів приросту економіки країни. Запровадження альтернативного виду оподаткування понесе за собою значні витрати, що говорить про неможливість таких змін у теперішніх ) умовах. А от зниження ставки ПДВ до запропонованих 15-18% від вартості товару чи послуги при удосконаленні системи контролю за стягненням , утриманням і сплатою до бюджету цього податку, на мою думку, дасть позитивний результат. Такий захід дасть дозволить пришвидшити товарообмінні операції, збільшити надходження коштів до державної казни, сприятиме розвитку підприємництва, особливо що стосується малого та середнього бізнесу.

Литература:

1) Барановська І.В., Варварич Т.А. Проблеми реформування податкової системи в умовах кризи // Актуальні проблеми економіки 2009. - №8(98). – 194 с.

2) Мулик Т.О. Податкова система: Навчальний посібник. – Вінниця: ТОВ «Консоль», - 2008. – 57 с.

3) Уряд проігнорував запрошення металургів до діалогу // www.icps.com.ua

4) http://gska2.rada.gov.ua