Економічні науки/10. Економіка підприємства

Левик І.С.

Національний університет «Львівська політехніка», Україна

Етапи стратегічного аналізу діяльності машинобудівного підприємства

Основою здійснення стратегічного управління підприємством є стратегічний аналіз, який формує інформаційну базу для прийняття адекватних стратегічних рішень, які можуть стосуватись вибору стратегії, типу розвитку підприємства, ринків збуту, видів продукції, з якими підприємство виходитиме на ринок тощо.

Однак серед науковців відсутній єдиний підхід щодо визначення основних етапів стратегічного аналізу діяльності підприємства та їх послідовності. Одностайність більшості із них проявляється у акцентуванні уваги на важливості етапів аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства. Ми погоджуємось з цією думкою, однак необхідно уточнити, що із застосуванням стратегічного підходу до процесу управління необхідно проводити аналіз стратегічного потенціалу підприємства, який формується під впливом зовнішнього середовища, оскільки аналіз внутрішнього середовища має інші цілі та не завжди включає аналіз можливостей та компетенцій, а лише, як правило, - аналіз стану функціональних сфер підприємства та його ресурсів.

На основі дослідженої літератури та власних міркувань нами виділено наступні етапи стратегічного аналізу діяльності машинобудівного підприємства:

1) аналіз з метою встановлення (перегляду) місії та стратегічних цілей підприємства. На цьому етапі доцільно проводити аналіз:

- місії на її відповідність інтересам власників підприємства;

- стратегічних цілей, яких бажає досягнути підприємство, на предмет їх відповідності місії підприємства та його пріоритетам;

- проблем, пов’язаних із стратегічним розвитком підприємства, на яких необхідно сконцентрувати увагу і прийняти оптимальні управлінські рішення для їх вирішення.

2) аналіз стратегічного потенціалу підприємства та його зовнішнього середовища (опосередкованого та безпосереднього впливу) для прийняття стратегічних управлінських рішень.

2.1. Аналіз стратегічного потенціалу підприємства: визначення переліку показників для його оцінювання; збір інформації; оцінювання потенціалу;

2.2. Аналіз зовнішнього середовища підприємства: визначення переліку показників для аналізу; збір інформації; розрахунок значення цих показників та визначення їх сприятливого чи загрозливого впливу на діяльність підприємства;

2.3. Аналіз можливості дотримання місії та досягнення стратегічних цілей підприємства за наявного рівня стратегічного потенціалу та умов зовнішнього середовища.

Масштаби аналізу зовнішнього середовища можуть відрізнятись в залежності від виду стратегічних рішень, які прийматимуться за його результатами.

Дуже часто науковці розділяють етап аналізу стратегічного потенціалу (в деяких науковців внутрішнього середовища) та зовнішнього середовища на два окремих, із зазначенням того, що аналіз зовнішнього середовища слід проводити першочергово. Однак ми вважаємо недоцільним розділяти їх на два окремі етапи, так як стратегічний потенціал підприємства формується не лише під впливом внутрішнього середовища підприємства, а й під впливом факторів зовнішнього. Крім того, на нашу думку, аналіз стратегічного потенціалу слід проводити у першу чергу, оскільки, низьке значення його рівня може зумовити потребу лише в експрес-аналізі зовнішнього середовища підприємства для прийняття відповідного виду стратегічних рішень. Аналіз стратегічного потенціалу та зовнішнього середовища необхідно проводити паралельно і у взаємозв’язку.

3) формування переліку стратегічних альтернативних рішень та вибір найоптимальнішого із них на основі аналізу рівня стратегічного потенціалу, умов зовнішнього середовища та наявних стратегічних конкурентних переваг. Крім того перелік альтернативних рішень аналізується на предмет відповідності цілям та місії, у разі, якщо серед варіантів рішень немає такого, яке б сприяло досягненню цілей, стратегічний аналіз починається з першого етапу.

4) аналіз ефективності реалізації стратегічних управлінських рішень, який передбачає моніторинг і аналіз стратегічних дій в процесі реалізації стратегічного рішення (за етапами його виконання). На основі інформації про зміни у стратегічному потенціалі чи у зовнішньому середовищі підприємства на цьому етапі може здійснюватись коригування дій.

5) формування бази даних на основі зібраної інформації про стратегічний потенціал підприємства, умови зовнішнього середовища, перелік стратегічних альтернативних рішень, про можливі помилки та похибки отримані у результаті аналізу тощо.

При проведенні стратегічного аналізу слід пам’ятати, що інформацію про зовнішнє середовище та стратегічний потенціал підприємства необхідно періодично оновлювати та здійснювати перерахунок показників, що використовуються для їх оцінювання, оскільки постійно з’являються нові обставини, які на них впливають.

Література:

1. Аакер Д.А. Стратегическое рыночное управление / Д.А. Ааккер / пер. с. англ. под ред. Ю.Н. Кантуревского. – Спб.: Питер, 2002. – 544 с.

2. Баранчеев В.П. Стратегический анализ: технология, инструменты, организация / В.П. Баранчеев // Проблемы теории и практики управления. Международный журнал. – 1998. – № 5.

3. Пастухова В.В. Стратегічне управління підприємством: філософія, політика, ефективність: монографія / В.В. Пастухова. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2002. – 302 с.