Луцюк Ю.В.

Буковинська державна фінансова академія,

м. Чернівці

Опис економетричних моделей, які вивчають вплив доходних і недоходних факторів на структуру споживання населення України

Споживання відіграє визначну роль в економіці будь-якої країни, оскільки є одним з найважливіших компонентів ВВП. Споживання здійснюється переважно домашніми господарствами (сім’ями), які й створюють основний попит на ринку.

Сьогодні існує багато теорій щодо визначення впливу конкретних факторів на споживання. Це питання постало перед вченими і науковцями не сьогодні і не вчора, а в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. Саме цей період характеризується пошуком відповідей на питання щодо змін, що їх зазнає споживання внаслідок впливу на нього доходу чи інших, недоходних факторів.

Не дивлячись на давність постановки цього питання, воно й зараз є актуальним. Це проявляється в тому, що за нестабільної економічної ситуації в країні, споживачі, тобто домогосподарства, повинні розподіляти свій бюджет не тільки по мірі одержання доходу, а й з урахуванням як сприятливих, так і несприятливих економічних факторів споживання.

Існує багато факторів, які впливають на величину споживчих витрат, серед них виділяють доходні і недоходні.

Звичайно, до доходних факторів відносять доход домогосподарств або, як його ще називають, особистий доход.

Якщо особистий доход пов’язувати з джерелами формування, то його величину можна визначити за такою формулою [4]:

Особистий дохід = З/п + Змішаний дохід + Дохід від ренти Соціальні доходи працівників + трансферти. Поняття соціальні трансферти включає цілеспрямовану операцію перерозподільчого характеру, що полягає в переданні ресурсів у грошовій і натуральній формах державними і некомерційними організаціями (професіональними, релігійними, благодійними тощо) населенню. Соціальні трансферти можуть бути надані в натуральній і в грошовій формах. До соціальних трансфертів належать:

- пенсії;

- соціальні допомоги;

- стипендії;

- допомоги по безробіттю;

- страхові компенсації;

- відшкодування витрат інвалідам;

- відшкодування збитків репресованим громадянам тощо.

Крім доходу на споживання впливають інші, так звані недоходні фактори, до яких належать:

1) багатство (ефект майна або багатства);

2) ціни ;

3) очікування;

4) споживча заборгованість;

5) відрахування на соціальне страхування;

6) відсоткова ставка;

7) податки [5].

Розглянемо вплив на споживання останнього фактора. Податок – це фіксований, обов’язковий, безоплатний платіж юридичних та фізичних осіб до бюджету держави на основі діючого законодавства.

Дослідимо вплив соціальних допомог та інших трансфертів, а також податків на майно та доходи на споживання домашніх господарств України. Використовуючи інформацію Державного комітету статистики, відбираємо дані по Україні за 1999-2008 роки.

Таблиця 1

Рік	Придбання товарів та послуг, млн. грн.	Соціальні допомоги та інші трансферти, млн. грн.	Податки на майно, доходи тощо, млн.грн.
1999	233336,00	383367,00	5298,00
2000	187300,00	202946,00	6766,00
2001	180730,00	107379,00	8640,00
2002	139984,00	56814,00	11034,00
2003	153589,00	67286,00	14092,00
2004	180730,00	78028,00	17763,00
2005	221713,00	104849,00	19030,00
2006	306769,00	151307,00	25461,00
2007	385681,00	183900,00	33803,00
2008	510023,00	230266,00	49037,00

Припустимо, що залежність між досліджуваними показниками і вибраними факторами є лінійною, тоді узагальнену регресійну модель математично можна виразити у вигляді:

,

де – придбання товарів та послуг, тобто споживання, млн.грн.;

, , – оцінки невідомих параметрів узагальненої моделі;

- соціальні допомоги та інші трансферти, млн.грн.;

- податки на майно та доходи тощо, млн.грн.;

е – випадкова величина.

Здійснивши оцінки невідомих параметрів, ми одержуємо такі результати 0,50, =8,55 та =7991,38. Тому нашу модель можна представити в такому вигляді:

7991,38+0,5+8,55

За допомогою розрахованого коефіцієнта кореляції (), ми виявили, що зв’язок між соціальними трансфертами, податками та споживанням є дуже щільний і прямий і складає 0,82.

За допомогою критерію було визначено відсутність мультиколінеарності між факторами =0,33<10.

Точковий прогноз на 2008 рік має вигляд: соціальні трансферти становитимуть 288322,08 млн.грн., податки на доходи, майно складатимуть 71136,51 млн.грн., а споживання буде складати 761262,34. Але, враховуючи світову економічну кризу, ці дані зазнають змін: податки зростуть, а соціальні трансферти зменшаться. Внаслідок цього прогнозована величина споживання зменшиться.

Використавши t-тест Стьюдента, ми визначили, що параметри регресійної моделі є статистично значимими, так як > та >

Нами було визначено, що дана економетрична модель є адекватною, оскільки розраховане значення критерію Фішера більше за табличне (=255,93>.

Таким чином можна стверджувати, що обрані нами фактори значною мірою впливали на придбання товарів та послуг населення України протягом 1998-2007 років.

Cписок використаних джерел:

1. Назаренко О.М. Основи економетрики: Підручник. – К.: «Центр навчальної літератури», 2004. – 392 с.

2. Наконечний С.І., Терещенко Т.О., Романюк Т.П. Економетрія: Підручник. – Вид. 4-те, доп.та перероб. – К.: КНЕУ, 2006. – 528 с.

3. Панчишин С. Макроекономіка: Підручник. – 2-ге вид., стереотипне. – К.: «Либідь», 2002. – 614 с.

4. www.ukrstat.gov.ua.