Курбатова Т.В.

Криворізький технічний університет

ПРОБЛЕМА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ПРИ НАВЧАННІ ІНОЗЕМНИМ МОВАМ

Модернізація вищої освіти з метою підвищення якості підготовки спеціалістів для різних сфер діяльності є актуальним питанням теорії та методики професійної освіти. Поступово відбувається перехід від індустріальної до інформаційної моделі суспільства, в якому процеси створення та розповсюдження знань стають головними і в значній мірі спираються на використання і розвиток освітніх систем. Сучасні технології професійної освіти повинні забезпечити високий рівень мобільності молодих спеціалістів через засвоєння ними моделі швидкої зміни соціальних та економічних ролей, яка гарантуватиме входження нового покоління в новий глобалізований простір, у відкрите інформаційне суспільство. Щоб відповідати цим вимогам в процесі професійної підготовки повинні реалізуватися інтереси особистості, які передбачають самореалізацію особистісних потреб і попит на ринку праці. Ефективність індивідуалізації навчання у рішенні цих проблем була неодноразово доведена у роботах вітчизняних та зарубіжних педагогів та психологів: А.Адлера, П.П.Болонського, А.А.Бударського та інших.

Необхідність враховувати індивідуальні особливості в процесі навчання є традиційною. Ця необхідність знаходить своє відображення в педагогічній теорії, яка називається індивідуальний підхід. Індивідуальний підхід усуває труднощі навчання окремих учнів та дає можливість розвивати потенційні здібності кожного.

Індивідуалізація в сучасних ВНЗ може бути представлена як педагогічна система спеціального цільового призначення. Вона має наступні етапи:

- формування емоційних переваг згідно стилю навчання, виявлення «складних та улюблених» предметів;

- дослідження власних потреб та інтересів;

- обмірковування та прийняття рішень щодо вибору навчального шляху;

- оцінювання власних здібностей та інтересів щодо обраної професії;

- прийняття рішення щодо тематики та змісту науково-дослідної діяльності (магістратура, аспірантура)

Ці етапи умовні і залежать від індивідуальних особливостей і загального розвитку студентів.

Проблема індивідуалізації навчання, або диференційованої освіти, відноситься до найбільш складних. Одним із варіантів вирішення цієї проблеми могло б стати створення індивідуальних програм навчання, яки б враховували певний темп або шлях роботи в залежності від здібностей і можливостей студентів.

Однак практика навчання іноземним мовам доводить, що створення подібних індивідуальних програм не дає бажаного успіху через нехтування специфікою предмета «Іноземна мова», де об’єктом вивчення є мова, метою навчання та засобом цього навчання одночасно є мовленнєве спілкування. Індивідуальний характер роботи входе у протиріччя з комунікативною природою процесу навчання.

Індивідуальний процес засвоєння знань проходе більш успішно, коли він реалізується в рамках групового навчання. Це можливо тільки в колективі, в групі студентів, які діють разом. В подібній групі індивідуальні зусилля кожної особистості об’єднуються і направляються на вирішення пізнавальної задачі. В результаті реалізується так званий «груповий ефект»: індивідуальні особливості кожного помножуються і посилюються. В організації подібної навчальної ситуації реалізуються резерви індивідуалізації навчання.

Індивідуалізацію навчання не слід обмежувати мінімізацією, скороченням або спрощенням навчального матеріалу у випадку підготовки слабких студентів. Індивідуальний підхід передбачає диференціацію те стільки обсягу, складності або строків виконання завдань, скільки міри або ступеню і характеру допомоги викладача в кожному окремому випадку. Тут більш доцільними є детальні пояснення та рекомендації щодо виконання завдань та необхідність додаткового контролю з боку викладача. Також потрібно пам’ятати, що слабкі студенти потребують схвалення, заохочення за кожне успішно виконане завдання. Доброзичлива атмосфера, дозвіл користуватися самостійно підготовленим допоміжним матеріалом у вигляді планів відповіді, конспекту, ключових слів створять передумови підвищення самооцінки таких студентів і в подальшому покращать результати навчання.

Індивідуалізація навчання повинна орієнтуватися на відпрацювання комунікативних навичок тому, що мета вивчення іноземної мови є завжди комунікативною.